Ухвала суду № 80615484, 18.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23641/17

провадження № 2/753/1333/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді МИЦИК Ю.С.

при секретарі ПУГАЧ Д.С.

за участю сторін не з'явилися

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_2 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_2 про стягнення суми.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року прийнято до проваження дану справу, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання на 12 листопада 2018 року.

В судове засідання, яке відбулося 12 листопада 2018 року представник позивача не з'явився, однак надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

В судові засідання, які відбулися 12 лютого 2019 року та 18 березня 2019 року, представник позивача повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним, при цьому повторно надіслав заяв про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання, явка якого була визнана обов'язковою, позовна заява повинна бути залишена судом без розгляду.

Заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалою суду від 12 листопада 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, явку представника позивача було визнано обов'язковою для надання суду пояснень, щодо обґрунтування пред'явлених позовних вимог. Крім того, позивач звертаючись до суду про стягнення суми страхового відшкодування, не надав належних доказі притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, а тому відповідач наполягав на особистій присутності представника позивача.

Одночасно позивачу було роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою та повідомлено позивача про можливість залишення без розгляду позову у випадку його повторної неявки його представника у судове засідання. З огляду на те, що таке нез'явлення відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України перешкоджає розгляду справи.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, що перешкоджає подальшому розгляду справи, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись стст. 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_2 про стягнення суми - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.