Рішення № 80614923, 19.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/452/19

Провадження № 2/727/531/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Мамчина П.І.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Чернівецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 19.12.2006 року померла його мати ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці.

Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 є він, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як діти спадкодавця та ОСОБА_6, як чоловік спадкодавця. Інших спадкоємців не має.

26.08.2015 року помер батько, ОСОБА_6, і після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці.

Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті батька, ОСОБА_6, є він, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як діти спадкодавця. Інших спадкоємців не має.

04.09.2015 року вони звернулись до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_7 була відкрита спадкова справа 57890261 спадкодавця ОСОБА_5, яка померла 19.12.2006 року та спадкова справа 57890520 спадкодавця ОСОБА_6, який помер 26.08.2015 року. 03.03.2016 року Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори, ОСОБА_7 було винесено Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №478/02-31, №479/02-31, якими йому та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було відмовлено у отриманні свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку № 208 по вулиці Головній у м. Чернівці, яка належала покійній матері, ОСОБА_5, яка померла 19.12.2006 року та 5/20 часток цієї ж квартири, яка належала батькові, ОСОБА_6, який помер 26.08.2015 у зв’язку з тим, що не подано державній нотаріальній конторі документів про державну реєстрацію прав власності на квартиру, частка якого успадковується, які є необхідними для вчинення нотаріальної дії. За життя батьки не звертались у Чернівецьке обласне бюро технічної інвентаризації з метою оформлення права власності на належне їм майно, зокрема квартиру №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці.

Зазначив, що рішенням судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М. у цивільній справі №727/2335/16-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом вирішено визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх матері ОСОБА_5, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., по 1/20 частки за кожним. Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх батька ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., загальною площею 68,5 кв.м., в тому числі житловою 38,3 кв.м. по 1/12 частці за кожним.

Тобто, предметом спору у справі №727/2335/16-ц було визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на спадкове майно.

Разом з тим, як вбачається з доказів, наданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у справі №727/2335/16-ц до кола спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відноситься також він.

Відповідно, оскільки питання про право на його частку у спадщину не було предметом спору у справі №727/2335/16-ц та не є вирішеним до цього часу, просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно його матері ОСОБА_5, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., в розмірі 1/20 частки та право власності на спадкове майно його батька,ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., загальною площею 68,5 кв.м., в тому числі житловою 38,3 кв.м., в розмірі 1/12 частки.

Представник позивача в судове засідання не з*явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили; відзив на позов не надали.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що 19.12.2006 року мати позивача - ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть

26.08.2015 року помер батько позивача - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті батьків спадкоємцями першої черги за законом на спадщину були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 як діти спадкодавців.

У відповідності до Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_7 була відкрита спадкова справа спадкодавця ОСОБА_5, яка померла 19.12.2006 року, за номером у спадковому реєстрі 57890261 та спадкова справа спадкодавця ОСОБА_6, який помер 26.08.2015 року, за номером у спадковому реєстрі 57890520.

Також судом встановлено, що приватним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_7постановами від 03.03.2016 року, відмовлено спадкодавцям за законом, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частки квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці, у зв’язку з тим, що ними не подано документів про державну реєстрацію прав власності на квартиру, частка якої успадковується.

У відповідності до п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за № 20/5 (зі змінами), нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності, після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) у відповідності до ст.1216 ЦК України.

Відповідно до ст.1226 ч.1 ЦК України, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Передбачено ст. 1268 ч. 3 ЦК України, що спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або згідно з ст. 1269 ЦК України подали до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї.

Перешкодою в одержанні свідоцтва про спадщину за законом стало те, що спадкове майно знаходиться у спільній сумісній власності без визначення розміру часток кожного із співвласників.

У зв’язку зі смертю двох співвласників, укласти договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності не можливо, оскільки за життя власниками майна не визначені їхні частки в спільній сумісній власності, тому діти не можуть успадкувати нерухоме майно. Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно - необхідно виділити частки у спільному сумісному майні їхнього покійного батька та матері.

Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 370 ч.2 ЦК України передбачено, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. Вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином до спадкоємців першої черги за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 належать ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як діти спадкодавця та був ОСОБА_6, як чоловік спадкодавця, оскільки вони проживали разом з спадкодавцем тому фактично прийняли спадщину, що відкрилась після її смерті на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці та до них перейшло право на 1/5 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом в рівних частках, тобто по 1/20 за кожним.

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як діти спадкодавця, оскільки вони проживали разом з спадкодавцем тому фактично прийняли спадщину, що відкрилась після його смерті на 1/5 частину квартири №101 житлового будинку №208 по вулиці Головній у м. Чернівці, що належала їх батькові, ОСОБА_6, з яких 1/5 частка належала батькові, ОСОБА_6 при приватизації квартири та 1/20 частка належала матері, ОСОБА_5, яка померла 19.12.2006 року, спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_6, який своєчасно прийняв спадщину, але не оформив своїх прав.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2018 року у цивільній справі №727/2335/16-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом вирішено визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх матері ОСОБА_5, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., по 1/20 частки за кожним. Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно їх батька ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., загальною площею 68,5 кв.м., в тому числі житловою 38,3 кв.м. по 1/12 частці за кожним. За ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом не було визнано.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин та для реалізації позивачем свого права власності на спадкове майно, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на спадкове майно його матері, ОСОБА_5, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, в розмірі 1/20 частки та право власності на спадкове майно його батька, ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1, в розмірі 1/12 частки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 1216, 1226, 1261, 1278ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 274, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Чернівецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно його матері ОСОБА_5, яка померла 19 грудня 2006 року, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., в розмірі 1/20 частки та право власності на спадкове майно його батька, ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2015 року, яке складається з 5/20 часток квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., загальною площею 68,5 кв.м., в тому числі житловою 38,3 кв.м., в розмірі 1/12 частки.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 – ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Мамчин П.І.