Рішення № 80614384, 21.03.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/112/19

Номер провадження № 2/699/274/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом у якому просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.11.2015 року у справі № 699/688/15-ц, на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми в розмірі 500 грн. на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської областівід 17.11.2015 року у справі № 699/688/15-ц зобов’язано відповідача сплачувати аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Однак розмір аліментів, який вона на даний час одержує від відповідача, є суттєво меншим розміру коштів, які потрібні на нормальне утримання їх спільної дочки. Відповідач є працездатний та не має проблем із здоров’ям, може надавати матеріальну допомогу в більшому розмірі, однак добровільно робити це відмовляється. Також вказано, що на даний час мінімальний розмір аліментів на утримання однієї дитини не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.02.2019 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що її розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз’яснено їм права, ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач 22.02.2019 року отримав вказану ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1940202235243, та протягом визначеного судом строку подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнає частково та згідний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказане мотивує тим, що він регулярно добровільно купує іграшки дитині, одяг, продукти харчування, та сплачує аліменти на її утримання у розмірі значно більшому, ніж визначений рішенням суду, на підтвердження чого надає відповідні розписки позивача та платіжні документи. Крім того, зазначає, що він виплачує по місцю роботи кредит в розмірі 50 000 грн., який взяв на оплату вартості проведеної операції своєму батькові ОСОБА_5, інваліду другої групи.

Відзив на позовну заяву, а також долучені до них докази, надіслані (надані) до суду одночасно з наданням документів, що підтверджують їх одночасне надіслання (надання) позивачу, а тому вважаються судом допустимими.

Позивач, протягом строку визначеного ухвалою від 08.02.2019 року відповідь на відзив до суду не надіслала.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов’язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Всебічно дослідивши матеріали справи, встановивши характер спірних правовідносин, об’єктивно оцінивши належність та допустимість доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, судом встановлено фактичні обставини справи.

Сторони з 08.07.2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.04.2016 року у справі № 699/174/16-ц. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 відновлено дошлюбне прізвище Таран. Вказане рішення набрало законної сили 06.05.2016 року.

Від даного шлюбу сторони мають одну спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія І-СР № 205920, виданого 11.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.11.2015 року у справі № 699/688/15-ц присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, та на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно до її повноліття. Вказане рішення ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 02.02.2016 року залишено без змін та, відповідно, вступило в законну силу 02.02.2016 року.

Відповідачем на підтвердження утримання спільної доньки сторін надано копії розписок ОСОБА_1 від 12.06.2018 року 3 900 грн., 10.07.2018 року 2 000 грн., 11.09.2018 року 1 600 грн., 09.10.2018 року 1 800 грн., 22.11.2018 року 1 000 грн., 07.11.2018 року 1 800 грн., 25.12.2018 року 800 грн., 08.12.2018 року 1 000 грн.; копії заяв про переказ готівки від 23.03.2018 року 1 800 грн., 05.01.2018 року 700 грн., 10.08.2018 року 1 000 грн., а також квитанції № НОМЕР_1 від 23.01.2019 року про сплату 600 грн. та № НОМЕР_2 від 11.02.2019 року – 500 грн.

Згідно змісту договору позики № 1-11//12/18 від 11.12.2018 року ОСОБА_2 позичив у СГ ТОВ «АГРОФІРМА КОРСУНЬ» 50 000 грн. з остаточною датою повернення 31.12.2019 року.

Відповідач також зазначає, що вказані кошти позичив на лікування батька ОСОБА_5, про що надає виписку оперативно-травматологічного відділення КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» № 15754, а також платіжні документи на придбання ліків. Водночас документів, що підтверджують родинні відносини вказаних осіб суду не надано.

Згідно довідки Черкаського об’єднаного бюро технічної інвентаризації № 92 від 25.02.2019 року будинок за адресою: вул. Козацька (Орджонікідзе), 27, с. Квітки за ОСОБА_2 не зареєстрований.

Станом на день розгляду вказаного позову спільній дочці сторін виповнилося повних 4 роки.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства».

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до змісту ст. 26 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов’язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням, норми сімейного законодавства не містять імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження.

Можливість зміни способу присудження аліментів може мати під собою зміну їх розміру у порядку ст. 192 СК України (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» законодавець установлюючи прожитковий мінімум на місяць для дітей відповідного віку розділяє їх лише на 2 групи: віком до 6 років та віком від 6 до 18 років. Прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 січня 2019 року становить 1 626 грн.

Згідно ст. 180 СК України обов’язок утримувати дітей до їх повноліття мають обоє з батьків.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує, що відповідач згідний сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також ним надано докази утримання спільної дочки сторін у більшому розмірі, що визначено рішенням суду та наявності у нього заборгованості за договором позики, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені у повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема, що у відповідача вже існує обов’язок сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, їх розмір, встановлений рішенням суду, у твердій грошовій сумі, суттєво нижчий порівняно з мінімальним гарантованим розміром аліментів на дитину відповідного віку, передбаченого законодавством, а зміна способу їх стягнення сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зміни способу стягнення аліментів у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на вказане, початком стягнення з ОСОБА_2 аліментів у новому розмірі є день набрання даним рішенням суду законної сили, а не від дня пред’явлення позову як про це просить позивач.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., від сплати якого звільнена позивач при подачі позову, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса місця реєстрації: вул. Козацька (колишня назва – Орджонікідзе), 27, с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, НОМЕР_3, виданий 23.03.2004 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.11.2015 року у справі № 699/688/15-ц, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми у розмірі 500 грн. на 1/5 частку від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягувати на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса місця реєстрації: вул. Дружна, 57, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, НОМЕР_6, виданий 25.05.2016 року Корсунь-Шевченківським РС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, щомісячно, з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 03.03.2033 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса місця реєстрації: вул. Козацька (колишня назва – Орджонікідзе), 27, с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, НОМЕР_3, виданий 23.03.2004 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 (р/о 31211256026001, МФО 899998, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40.

Припинити стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області у справі № 699/688/15-ц щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5,на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, 03.03.2015 року, у твердій грошовій сумі 500 грн., щомісячно, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Копію рішення суду надіслати сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_7