Вирок № 80613624, 21.03.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2205/17

Провадження № 1-кп/635/458/2019

ВИРОК

Іменем України

21 березня 2019 року

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Михайленко С.С.,

розглянувши в судовому розгляді у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017220770000109 від 17.02.2017, № 12017220060000253 від 07.02.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Геокчай Республики Азербайджан, громадянина Азербайджану, який має середньо-спеціальну освіту, не працевлаштований, одружений, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Саров, Касум-Ісмаіловського району Республики Азербайджан, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, є фізичною особою підприємцем, одружений, має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_2;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України;

за участю:

сторони обвинувачення:

прокурора - Болотнікова В.В.,

сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Толстової О.О.,

перекладача - Гасанова Р.М.,

ВСТАНОВИВ:

Суд вважає доведеним, що, 07 лютого 2017 року, близько 11.00 год. ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, де мешкає раніше незнайомий йому ОСОБА_7, для того, щоб вчинити крадіжку наявних цінних речей у будинку. Для цього ОСОБА_1 підійшов до домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, де переліз через паркан та за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки шляхом віджиму пластикового вікна відчинив його. Після чого, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за діями ніхто не спостерігає, незаконно проник через вікно в середину житлового будинку, де, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись у приміщенні будинку за вищевказаною адресою, виявив та таємно викрав телевізор ТМ «Bravis LED-32B1200B», з кабелем живлення та кабелем аудіо, відео виходу, вартістю 4266 гривень. Після чого, ОСОБА_1 виніс вказаний телевізор з будинку та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином своїми діями ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 16 лютого 2017 року приблизно об 11.00 годині ОСОБА_1, переслідуючи корисний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, переліз через паркан та проник на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6. Далі ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник до будинку, розташованого на вказаній території, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав золотий кулон, 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1809,54 гривень; золотий браслет, 585 проби, вагою 6 грамів, вартістю 3643,08 гривень; золотий браслет, 585 проби, вагою 10 грам, вартістю 6071,80 гривень; золоту обручку, 583 проби, вагою 6 грамів, вартістю 3655,56 гривень; золоту обручку, 583 проби, вагою 3 грама, вартістю 1827,78 гривні; золоту каблучку, 585 проби, вагою 6 грам, вартістю 3643,08 гривень; золотий перстень, 585 проби, вагою 10 грам, вартістю 6071,80 гривень; золотий хрестик, 583 проби, вагою 3 грама, вартістю 1827,78 гривень; золотий хрестик, 583 проби, вагою 3 грам, вартістю 182.7, гривень; золоті сережки, 583 проби, вагою 3 грами, вартістю 1827,78 гривень; золоті сережки, 583 проби, вагою 3 грами, вартістю 1827,78 гривень; лом золота, 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 3035, 90 гривень, шубу з норки, темного кольору, без капюшону, ТМ «МІМІ FUR», вартістю 16500 гривень; фотоапарат ТМ «Nikon Сооlріх j210», вартістю 450 гривень, ноутбук ТМ «Lenovo G500», вартістю 4933 гривень, які належать ОСОБА_8 Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 58952,66 гривень.

Крім того, 21 лютого 2017 року ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, близько 08.00 годині прибули до м. Мерефа, Харківського району Харківської області на вул. Мирошниченко, де запропонував ОСОБА_3 взяти участь у крадіжці, поєднаній з проникненням у житло, а саме, шляхом спостереження за навколишньою обстановкою на вул. Мирошниченко, поблизу місця вчинення злочину та попередження про можливу появу потерпілих, сторонніх осіб або правоохоронних органів, на що останній надав згоду.

Після чого, у період часу з 08.00 по 09.00 години, більш точного часу під час судового слідства не встановлено, ОСОБА_3 залишився на вул. Мирошниченко в м. Мерефа Харківського району Харківської області та спостерігав за навколишньою обстановкою поблизу місця вчинення злочину з метою попередження ОСОБА_1 про можливу появу потерпілих, сторонніх осіб або правоохоронних органів. Після чого, ОСОБА_1 прибув до домоволодіння № 49 за вищезазначеною адресою, переліз через паркан вказаного домоволодіння, після чого, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до будинку, розташованого на території даного домоволодіння. Далі, продовжуючи свої протиправні дії, направлені на таємне викрадення чужої майна, ОСОБА_1, знаходячись у вказаному домоволодінні, таємно викрав грошові кошти в сумі 23500 гривень, 400 доларів США, офіційний курс яких станом на 21.02.2017 згідно даних Національного Банку України становить 2702,5 гривні за 100 доларів США, на суму 10 810 гривень та ноутбук моделі «НР 15-d003sr», вартістю 4000 гривень, разом з сумкою для ноутбуку ТМ «RIVA 8231 grey», вартістю 377,30 гривень, після чого ОСОБА_1 покинув територію домоволодіння та прибув з викраденим майном до ОСОБА_3, який спостерігав за навколишньою обстановкою на вул. Мирошниченко, поблизу місця вчинення злочину. Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поклали викрадене майно до салону автомобіля марки ВАЗ 21074, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому зникли з місця вчинення злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 38687,30 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив в судовому засіданні встановлені судом обставини вчинення злочину та розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до пред'явленого обвинувачення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив в судовому засіданні встановлені судом обставини вчинення злочинів та розповів про обставини вчинених кримінальних правопорушень відповідно до пред'явленого обвинувачення.

У вчинених кримінальних правопорушеннях обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1 щиро розкаялися та зазначили, що зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження відповідають дійсності, вони не мають заперечень щодо повноти пред'явленого їм обвинувачення та кваліфікації їх дій, а тому, вважають недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які вони не оспорюють. Розуміють, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1 правильно розуміють зміст зазначених обставин кримінальних правопорушень, які ними не оспорюються. При цьому судом з'ясовано: чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Суд переконався, що відсутні сумніви в добровільності й істинності позицій обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, тому, враховуючи думку прокурора, захисника, обвинувачених, оскільки вони не оспорюють встановлені обставини, судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, крім показань обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та документів, які характеризують їх особистість.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

За епізодом від 07.02.2017 суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло.

За епізодом від 16.02.2017р. суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднаного з проникненням у житло.

За епізодом від 21.02.2017р. суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 в обсязі підозри суд вважає доведеною.

При призначенні покарання обвинуваченим суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ст. 12 КК України злочини, які вчинили обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжкими злочинами.

Щодо особи, то ОСОБА_3 не судимий, є фізичною особою підприємцем, одружений, має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Щодо особи, то ОСОБА_1 не судимий, не працює, не має законного джерела прибутків, не одружений, не має постійного місця мешкання на території України, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

За сукупністю обставин вчинених злочинів, їх ступені тяжкості, даних про особу обвинувачених суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3, ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 і попередження вчинення ними нових злочинів призначити їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Особливої частини КК України.

Вироком Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2019 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вироком Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2019 року засуджений за діяння, вчинені 04.07.2018, 05.08.2018 і після винесення даного вироку було встановлено, що ОСОБА_3 винний ще в іншому злочину, скоєному ним до винесення попереднього вироку, тому, суд вважає за необхідним застосувати відносно ОСОБА_3 правила, передбачені ч.4 ст. 70 КК України, тобто призначити покарання по сукупності злочинів.

Потерпіла ОСОБА_8 заявила позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 48000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3200 гривень. Потерпіла ОСОБА_8 надала до суду заяву про залишення даного позову без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки потерпіла ОСОБА_8 надала до суду заяву про залишення позову без розгляду, то на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд вважає за можливим цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 48000 гривень та моральної шкоди у розмірі 3200 гривень залишити без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_9 заявила позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 в рівних частинах з кожного матеріальної шкоди у розмірі 34310 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 з урахуванням уточнень підлягає задоволенню у зв'язку з визнанням обвинуваченимими ОСОБА_1, ОСОБА_3 позовних вимог в повному обсязі. При вирішенні цивільного позову суд керується положеннями ч. 2 ст. 77 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України, з аналізу змісту яких вбачається, що у разі відсутності спору щодо розміру завданої матеріальної шкоди наявність та розмір такої шкоди доказуванню не підлягають. При цьому, суд виходить з розміру спричиненої потерпілому матеріальної шкоди згідно фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Оскільки вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 у заподіянні матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_9 знайшла повне своє підтвердження у судовому розгляді та зібраними у справі доказами встановлений причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 і заподіянням потерпілій ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди, а тому, суд вважає за можливе стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_9 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 34310,00 гривень та на відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000,00 гривень в рівних частинах з кожного, а саме: на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди по 17155,00 гривень з кожного обвинуваченого, на відшкодування заподіяної моральної шкоди по 1500 гривень з кожного обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судової трасологічної експертизи № 282 від 20.03.2017 у розмірі 351,84 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 466 від 30.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової товарознавчої експертизи № 5663 від 12.04.2017 у розмірі 198,00 гривень; судової дактилоскопічної експертизи № 190 від 20.02.2017 у розмірі 2751,25 гривні; судової трасологічної експертизи № 183 від 16.02.2017 у розмірі 703,68 гривні; судової товарознавчої експертизи № 711 від 22.02.2017 у розмірі 439,40 гривень відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судової трасологічної експертизи № 237 від 02.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової товарознавчої експертизи № 2805 від 03.03.2017 у розмірі 99,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 315 від 14.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 314 від 10.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 316 від 10.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 318 від 13.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 317 від 09.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 313 від 13.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 312 від 13.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення період з моменту його затримання, з 07 лютого 2017 року по 09 лютого 2017 року, з 21 лютого 2017 року по 21 березня 2019 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі за відбуттям строку покарання, призначеного вироком, на підставі ст. 152 КВК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 тримання під вартою скасувати. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2019 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити той же - заставу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання - 10 липня 2018 року.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення період з моменту його затримання, з 21 лютого 2017 року по 22 березня 2017 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 40000 гривень, які були внесені ОСОБА_10 22 березня 2017 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України) як застава по кримінальному провадженні № 12017220430000384 (справі № 635/1051/17) до сплину тримання під вартою ОСОБА_3, повернути ОСОБА_10.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_9 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 34310,00 гривень та на відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000,00 гривень в рівних частинах з кожного, а саме: на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди по 17155,00 гривень з кожного обвинуваченого, на відшкодування заподіяної моральної шкоди по 1500 гривень з кожного обвинуваченого.

Речові докази - 5 пар рукавичок, викрутку з пластиковою ручкою, чорного кольору, металеву фомку, гвоздодер, викрутку, пляшку з водою, які передані на зберігання до камери схову Харківського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Речові докази - телевізор ТМ «Bravis LED-32B1200B», з кабелем живлення та кабелем аудіо, відео виходу, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7, ноутбук ТМ «НР» у сумці з кабелем для USB та зарядкою, барсетку з гаманцем, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9, ноутбук ТМ «Lenovo», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 - повернути власникам.

Речові докази - мобільні телефони «Samsung», «Nomi», «Nomi», «Nokia», які передані на зберігання в камеру схову- повернути власникам.

Речові докази - свідоцтво про реєстрацію ТЗ, страховий поліс, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - повернути власнику.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 21074 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання на майданчик тимчасового зберігання Харківського ВП ГУ НП в Харківській області - повернути власнику.

Речові докази - товарний чек № 492933, товарна видаткова № 492933, 3 чеки, диск з відеозаписом з камер відеоспостереження в с. Циркуни, диск з відеозаписом, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судової трасологічної експертизи № 282 від 20.03.2017 у розмірі 351,84 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 466 від 30.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової товарознавчої експертизи № 5663 від 12.04.2017 у розмірі 198,00 гривень; судової дактилоскопічної експертизи № 190 від 20.02.2017 у розмірі 2751,25 гривні; судової трасологічної експертизи № 183 від 16.02.2017 у розмірі 703,68 гривні; судової товарознавчої експертизи № 711 від 22.02.2017 у розмірі 439,40 гривень, а всього 5147,85 гривень стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судової трасологічної експертизи № 237 від 02.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової товарознавчої експертизи № 2805 від 03.03.2017 у розмірі 99,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 315 від 14.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 314 від 10.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 316 від 10.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 318 від 13.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 317 від 09.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 313 від 13.03.2017 у розмірі 879,60 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 312 від 13.03.2017 у розмірі 703,68 гривні, а всього 6256,20 гривень стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_11 на користь держави.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Н.М.Токарєва