Рішення № 80613134, 19.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/226/19

Номер провадження 2/629/579/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Карщука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач 23.01.2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, хоча є працездатним, хронічними захворюваннями не страждає, аліментних зобов'язань не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень, з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача судовий збір на користь держави.

12.02.2019 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.02.2019 року відповідачем ОСОБА_2 до суду надано заяву, в якій він вказав, що проти задоволення позову і стягнення з нього аліментів в розмірі 1000,00 грн, які підлягають індексації відповідно до закону не заперечує. Зауважив, що з донькою він спілкується, бере її до себе, купує дитині все у чому вона має потребу. Крім того, прохав не вказувати в рішенні суду про стягнення аліментів, що сім'я розпалася з його вини, як про це зазначає позивач у позові, адже в рішенні суду про розірвання шлюбу його вина не встановлена.

Згідно ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 09 червня 2012 (а.с.3). Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 26 червня 2012 року (а.с. 6).

Із довідки Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» за № 64 від 09.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в даному товаристві на посаді диспетчера автомобільного транспорту служби автотранспорту. Її дохід за період з 01.04.2018 року по 30.09.2018 року становить 21127,45 грн. (а.с.5).

На даний час сторони проживають окремо. Донька проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а саме те, що він є працездатним, хронічними захворюваннями не страждає, суд визначає розмір аліментів згідно ст. 184 Сімейного кодексу України у твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісяця, з індексацією відповідно до закону. Вказаний розмір аліментів суд вважає достатнім для задоволення розумних потреб дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України суд вважає за необхідним визначити початкову дату стягнення аліментів саме 23.01.2019 року, тобто з дня пред'явлення позову до суду.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 263, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 1000 гривень, з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 23 січня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Ізюм, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка працює в Публічному акціонерному товаристві «Харківгаз» - диспетчер автомобільного транспорту Служба автотранспорту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Лозова, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_4

Суддя Т.О.Каращук