Ухвала суду № 80612741, 21.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5710/19

2/640/1747/19

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Ніколаєнко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2 про припинення поруки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд припинити поруку, яка виникла на підставі договору від 01.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ "Сведбанк" за № 2009/0408/55-007-Р-

Крім того, просить суд звільнити її від сплати судового збору до першого судового засідання, оскільки не працює та має трьох малолітніх дітей. В обґрунтування необхідності звільнення її від сплати судового збору посилається на наявність в неї на утриманні трьох малолітніх дітей, та те, що вона не працює.

З приводу вказаного клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ч. 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем надано копії свідоцтв про народження дітей та копію трудової книжки.

Доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає їй сплатити судовий збір суду не надано (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

З вищенаведених норм закону вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також те, що в обґрунтування доводів клопотання не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, клопотання про звільнення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.

Суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі, якій становить 768,40 грн. На підтвердження спалити судового збору надати суду оригінал квитанції.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті ст. 175 ЦПК України, вбачаються підстави для залишення її без руху.

На підставі викладеного, керуючись статями 175, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2 про припинення поруки – залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Ніколаєнко