Рішення № 80612130, 20.03.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/78/19

Провадження №2/433/362/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 року

Троїцький районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області із відповідним позовом звернулась позивач, яка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що 29.08.2005 померла її мати ОСОБА_4. 17 квітня 2008 року померла її сестра ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 131669 площею 6,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, майновий сертифікат серії ЛУ № 046169, грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 052 Троїцького відділення на рахунку № 915511162/015 та право на земельну частку (пай) площею 8,22 умовних кадастрових га згідно сертифікату серії ЛГ № 0110455 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області. Спадкоємців майна ОСОБА_4 двоє – вона та ОСОБА_5, яка померла 17.04.2008. На день смерті ОСОБА_4 мешкали та були зареєстровані за однією адресою: її померла донька ОСОБА_5, яка за життя відмовилася від прийняття спадщини на її користь та онуки – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.03.2006, право власності на державний акт серії ЛГ № 131669 та майновий сертифікат серії ЛУ № 046169 визнано за нею. На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 27.02.2008 право власності на грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 052 Троїцького відділення на рахунку № 915511162/015 визнано за нею. А право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ № 0110455 залишилося не переоформленим. Крім того, позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 147499 площею 6,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, майновий пай члена КСП «Тополі», грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 2842/052, рахунок № 12605/97601 та рахунок № 915511258/013 та право на земельну частку (пай) площею 8,22 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату серії ЛГ № 0110456 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області. Спадкоємців ОСОБА_5 троє – вона та діти померлої ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 вона здійснила її поховання. Заповітом від 18.01.2008 ОСОБА_5 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла їй. На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 10.09.2008 право власності на майновий пай, грошовий вклад та земельну ділянку визнано за нею. А право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ № 0110456 залишилось не переоформленим. 16 листопада 2018 року позивач звернулась до Троїцької державної нотаріальної контори з заявами для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак отримала відмову в зв’язку з тим, що нею не було надано документи, що посвідчують право на земельну частку (пай). На підставі викладеного, просить суд встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на зазначене вище спадкове майно.

В судове засідання позивач не з’явилась. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутності. На позовних вимогах наполягають.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, надали заяви, згідно яких позовні вимоги визнали в повному обсязі, просили справу розглядати без їх участі.

Третя особа - Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області в судове засідання свого представника не направили, суду надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №028143, актовий запис №15 від 29.08.2005 року (а.с. 16).

Факт родинних відносин між позивачем та її померлою матір’ю підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 258215 від 17.06.2004 (повторне) (а.с. 14).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-АБ № 347031 від 22.11.1970, позивач уклала шлюб з ОСОБА_6, про що свідчить зміна її прізвища (а.с. 15).

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №157043, актовий запис №07 (а.с. 17).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 131669 площею 6,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, майновий сертифікат серії ЛУ № 046169, грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 052 Троїцького відділення на рахунку № 915511162/015 та право на земельну частку (пай) площею 8,22 умовних кадастрових га згідно сертифікату серії ЛГ № 0110455 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області. Спадкоємців майна ОСОБА_4 двоє – ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яка померла 17.04.2008. На день смерті ОСОБА_4 мешкали та були зареєстровані за однією адресою: її померла донька ОСОБА_5, яка за життя відмовилася від прийняття спадщини на користь позивача та онуки – ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.03.2006, право власності на державний акт серії ЛГ № 131669 та майновий сертифікат серії ЛУ № 046169 визнано за ОСОБА_1 (а.с. 26).

На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 27.02.2008 право власності на грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 052 Троїцького відділення на рахунку № 915511162/015 визнано за ОСОБА_1 (а.с. 27).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 748/02-31 від 16.11.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної частки (паю) після смерті ОСОБА_4, в зв’язку з тим, що нею не було надано документа, що посвідчує право власності на земельну частку (пай) (а.с. 31).

Крім того, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 147499 площею 6,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, майновий пай члена КСП «Тополі», грошовий вклад в Ощадному банку України у філії № 2842/052, рахунок № 12605/97601 та рахунок № 915511258/013 та право на земельну частку (пай) площею 8,22 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату серії ЛГ № 0110456 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області. Спадкоємців ОСОБА_5 троє – ОСОБА_1 та діти померлої ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 здійснила її поховання, що підтверджується довідкою № 687 від 25.10.2018 (а.с. 18).

Заповітом від 18.01.2008, посвідченим секретарем Покровської сільської ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_5 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_1 (а.с. 21).

На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 10.09.2008 право власності на майновий пай, грошовий вклад та земельну ділянку визнано за ОСОБА_1 (а.с. 28).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 749/02-31 від 16.11.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної частки (паю) після смерті ОСОБА_5, в зв’язку з тим, що нею не було надано документа, що посвідчує право власності на земельну частку (пай) (а.с. 32).

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки на момент смерті спадкодавців проживала разом з ними за однією адресою, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. ст. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину, або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємців незалежно від черги.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1 п. «г» ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування».

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом доведено відсутність у позивача можливості у нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, якою також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Позивач, наданими суду доказами довів, що він має право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 392, 1216, 1221, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 131 ЗК України, керуючись ст.ст.10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_8, б. 60, с. Тарасівка Троїцького району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (вул. Гагаріна, б. 5АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (вул. Гагаріна, б. 5АДРЕСА_1), третя особа: Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області (кв. Молодіжний, б. 19, смт. Троїцьке Луганської області, ЄДРПОУ 05382242), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своєю матір’ю спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини за адресою: вул. Гагаріна, б. 5АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла 29 серпня 2005 року, право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0110455 від 20.01.1997, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 17 квітня2008 року, право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0110456 від 20.01.1997, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Тополі» Троїцького району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя О.І. Суський

20.03.19

18.02.19