Вирок № 80611927, 15.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/198/2019

Справа № 428/2881/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Гуртового Б.І.,

захисника Шурхна К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000259 від 16 лютого 2019 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини А 3215, у військовому званні «старшого солдата», учасника бойових дій, із середньою освітою, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не маючого на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частини 4 статті 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проходячи військову службу за контрактом, згідно наказу командира військової частини А3215 № 33-РС від 07.03.2018 зарахований до списків особового складу військової частини А3215 та призначений на посаду старшого навідника, на якій він проходить військову службу по теперішній час.

15.02.2019 приблизно о 17 годині 00 хвилин, військовослужбовець військової частини А 3215 старший солдат ОСОБА_2, після вживання спритних напоїв разом з командиром взводу ОСОБА_4 та військовослужбовцем старшим навідником ОСОБА_5, знаходячись поблизу «Нової пошти №1» яка розташована за адресою: вул. Красна,10, с. Борівське, Луганської області, маючи злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, безпідставно, реалізуючи свій злочинний намір, старший солдат ОСОБА_2 демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм поведінки, із хуліганських спонукань, використовуючи малозначний, надуманий ним самим привід, вийшов на проїзджу частину с. Борівське та безпідставно зупинив рухаючий автомобіль марки ВАЗ 2109 д\н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 Після чого підійшов до водія зупиненого автомобіля та почав перевіряти документи та вимагати пояснень щодо перевезення майна в автомобілі. В результаті чого, на ґрунті неповаги між водієм ОСОБА_3 та військовослужбовцем ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, тримаючи при собі закріплену за ним зброю, а саме: автомат «АКС-74» НОМЕР_2, який згідно балістичної експертизи за № 19\113\7-5\81е від 28.02.2019 є вогнепальною зброєю - 5,45 мм автоматом конструкції Калашнікова «АКС-74» виробництва СРСР, до стрільби придатний, з метою психічного впливу на потерпілого (водія), висловлюючи погрози життю та фізичної розправи, дослав патрона до патронника своєї зброї, цим самим, привів зброю у бойову готовність та направив ствол у бік автомобіля та потерпілого ОСОБА_3

Побачивши вищевказані дії ОСОБА_2, до нього підійшов командир та намагався зупинити протиправні дії, але останній продовжуючи свій злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з власної вогнепальної зброї здійснив один постріл у асфальтне покриття неподалік біля автомобіля потерпілого ОСОБА_3

Після вищевказаних протиправних дій, зусиллями військовослужбовців у старшого солдата ОСОБА_2 було відібрано зброю.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за частиною 4 статті 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

28.02.2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Богданом Ігоровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Шурхна К.А. на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за частиною 4 статті 296 КК України із застосуванням статей 60,69 КК України у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців на гауптвахті.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні статтею 476 КПК України.

Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучена заява від потерпілого ОСОБА_3, відповідно до якої, останній надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені статтею 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статті 394 і статті 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у статті 476 КПК України. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Прокурор Гуртовий Б.І. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені статтею 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Шурхно К.А. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпілий ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані: за частиною 4 статті 296 КК України - як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

В силу положення статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частини 4 статті 296 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів .

На виконання вимог статті 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 28 лютого 2019 року між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Б.І. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам статтей 469, 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, із застосуванням статті 69 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, при призначенні покарання суд враховує, що злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 є тяжким, однак раніше він не судимий, являється учасником бойових дій. Крім того, обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке ґрунтується на належній критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину та готовністю підлягати кримінальній відповідальності. А тому, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену між сторонами міру покарання за частиною 4 статті 296 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців на гауптвахті.

Згідно частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що обвинуваченому призначено покарання у виді арешту, яке відбувається реально, та з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстави, передбаченого частиною 3 статті 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою. У зв'язку з викладеним, суд продовжує щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, а саме за проведення балістичної експертизи за № 19\113\7-5\81е від 28.02.2019, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/7-5/78д від 28.02.2019 року складають 858 гривень 00 копійок, на підставі частини 2 статті 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до статей 100, 374 КПК України, суд вважає, що автомат АКЗ НОМЕР_3, магазин, патрони у кількості 24 штук - калібром 5,45, - передати військовій частині А3215, 1 гільзу та зразки змивів, які вилучені протоколом огляду місця події від 15.02.2019 - знищити, як такі, що не мають ніякої цінності та не можуть бути використані.

Керуючись пунктом 1 частини 3 статті 314, частини 2 статті 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 лютого 2019 року між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Б.І. та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Шурхна К.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000259 від 16 лютого 2019 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частини 4 статті 296 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України, із застосуванням статті 69 КК України, призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців на гауптвахті.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 16 лютого 2019 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_2, продовжити до вступу вироку в законну силу.

На підставі частини 5 статті 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день арешту з 16 лютого 2019 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме: автомат АКЗ НОМЕР_3, магазин, патрони у кількості 24 штук - калібром 5,45, - передати військовій частині А3215, 1 гільзу та зразки змивів, які вилучені протоколом огляду місця події від 15.02.2019 - знищити, як такі, що не мають ніякої цінності та не можуть бути використані.

Процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи за № 19\113\7-5\81е від 28.02.2019, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/7-5/78д від 28.02.2019 року складають 858 гривень 00 копійок - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (Отримувач: УК у м. Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Відповідно до статті 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у частині 3 статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому статтею 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова