Ухвала суду № 80611205, 21.03.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1441/13-ц

Провадження № 6/396/5/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоукраїнка справу за поданням Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби про оголошення в розшук ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ :

Начальник Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про оголошення в розшук ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження ВП № 39422721 по примусовому виконанню виконавчого листа № 396/1441/13, виданого 06.08.2013 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про стягнення з Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/3 частину всіх видів його заробітку (доходу) як аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, 15.07.2005року народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, розпочавши стягнення з 23 травня 2013 року і до досягнення дочкою ОСОБА_6 повноліття 10.07.2029 року. Однак боржник від сплати аліментів ухиляється і за місцем проживання відсутній, має заборгованість по аліментам в розмірі 69923,87 грн., а тому просить оголосити його в розшук.

Представник Новоукраїнського РВ ДВС в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд подання без його участі.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути подання без участі представника Новоукраїнського РВ ДВС.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню за наступних обставин.

Судом встановлено, що на виконанні у Новоукраїнському РВ ДВС знаходиться виконавчий лист № 396/1441/13, виданий 06.08.2013 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про стягнення з стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_3 1/3 частину всіх видів його заробітку (доходу) як аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, розпочавши стягнення з 23 травня 2013 року і до досягнення дочкою ОСОБА_6 повноліття 10.07.2029 року (а.с. 43).

19.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 44).

З матеріалів справи встановлено, що боржник не сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_5, 10.07.2011 року народженн. Станом на 01.03.2019 року заборгованість по аліментам ОСОБА_1 становить 69923,87 грн (а.с. 50).

Згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Виходячи із зазначених норм, суд зобов'язаний перевірити, які саме заходи вчинені державним виконавцем для виконання рішення суду, і чи вчинялись вони взагалі, а також перевірити достовірність інформації виконавця, щодо неможливості встановити місце проживання чи перебування боржника.

Суд може прийняти рішення про розшук боржника тільки в разі, якщо особі, що здійснює виконавче провадження не відоме місце проживання, перебування, місцезнаходження боржника, зокрема вжитими державним виконавцем заходами не виявлено таку особу за місцем її реєстрації, проживання, роботи, навчання, тощо.

Таким чином, державний виконавець для неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій зобовязаний вжити всі заходи щодо примусового виконання рішення суду.

В поданні в обґрунтування вимог щодо розшуку, державним виконавцем не зазначено, які він самостійно вживав заходи, спрямовані на встановлення фактичного місця знаходження боржника та вичерпність заходів вжитих державним виконавцем щодо розшуку боржника.

Як вбачається з подання та доданих до нього документів, розшук боржника державним виконавцем здійснювався за адресами: м. Новоукраїнка вул. Ленінградська, 25, м. Новоукраїнка вул. Перекопська, 12, м. Новоукраїнка вул. Крилова, 28. Однак, подання не містить жодного підтвердження щодо реєстрації місця проживання боржника - ОСОБА_1

Актами державного виконавця від 07.01.2019 року, 10.01.2019 року, 08.02.2019 року, 26.02.2019 року, які складені в присутності понятих, встановлено, що при виході на дільницю за вказаними адресами: м. Новоукраїнка вул. Ленінградська, 25, м. Новоукраїнка вул. Перекопська, 12, м. Новоукраїнка вул. Крилова, 28, що боржник ОСОБА_1 не проживає.

Однак, суд зазначає, що сам факт одного виходу державного виконавця за адресами які вказані в актах державного виконавця за весь період здійснення виконавчих дій, не виявлення боржника за цими адресами, не свідчить про його свідоме ухилення від виконання рішення суду. Крім того в даних актах державного виконавця не зазначено про відсутність чи наявність майна яке належить боржнику на праві власності, а також відомості хто проживає за цими адресами.

Відсутні докази про здійснення заходів щодо вручення боржнику – ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, всупереч ч.1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження", що свідчить про необізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його самостійного виконання.

Окрім того, державним виконавцем не надано доказів щодо проведених заходів по встановленню наявності у боржника майна, транспортних засобів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що заявником подано суду недостатньо переконливих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, доведення чого є обов'язковою умовою для оголошення боржника в розшук.

А застосування таких обмежень, про які просить заявник, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що підстав для задоволення подання немає.

Наведені у поданні обставини і вивчені судом додані до нього документи, не можуть бути в даному випадку визнані такими, що переконливо свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення, а тому правові підстави для оголошення боржника в розшук відсутні, а подання державного виконавця є безпідставним і необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що державний виконавець не вжив всіх необхідних заходів та можливостей передбачених Законом України «Про виконавче провадження»і з поданням до суду про оголошення особи в розшук звернувся передчасно.

Керуючись ст.ст.258-260,438ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби про оголошення в розшук ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:ОСОБА_7