Вирок № 80611151, 21.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4026/18

Номер провадження 1-кп/404/542/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого: судді Петрова Р.І.,

при секретарі: Муравйовій С.Ю.,

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Деревянка А.Г.,

захисника: Пушкарьова Д.Є.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому кримінальне провадження № 12018120020003999 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого директором «АТЗТ ЯШМА», проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 скоїв незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за таких обставин.

ОСОБА_2, у невстановлений час та місці, придбав вибухові речовини, які залишив зберігати за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1.

08.05.2018 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Кропивницькому, працівниками поліції було виявлено та вилучено речовини, які відповідно до висновку експертизи № 32/368 від 26.05.2018 року є сумішевою вибуховою речовиною на основі 2,4,6- тринітротолуолу (ТНТ, тротилу) та нітрату амонію (аміачної селітри) масою 6681,8 грама; вибуховою речовиною 2,4,6 - тринітротолуол (ТНТ, тротил) масою 2189,8 грама; вибуховою речовиною - гексогеном масою 3781,5 грама; вибуховою речовиною - пікриновою кислотою масою 1086,2 грама, які ОСОБА_2 незаконно придбав при невстановлених обставинах та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного злочину не визнав та пояснив суду, що до проведення 08.05.2018 року обшуку в квартирі АДРЕСА_1, останній раз перебував в ній приблизно 05.05.2018 року. Весь цей час він проживав в квартирі своєї матері, яка розташована у сусідньому під'їзді вищевказаного будинку. 08.05.2018 року, в ранковий час, він прийшов до квартири АДРЕСА_1 щоб взяти акумулятор до автомобіля. Коли взяв акумулятор та вийшов з квартири, до нього підійшли працівники поліції та пред'явили йому ухвалу суду про надання дозволу на проведення обшуку в даній квартирі, після чого запитали чи є в нього якісь заборонені речі. На це він відповів, що має зареєстровану гвинтівку, яка знаходиться в помешканні. Коли працівники поліції зайшли в квартиру, він одразу видав їм дану зброю та показав дозвіл на неї. Після цього працівники поліції почали проводити обшук. В цей час він зателефонував своїй матері, яка в подальшому прийшла до квартири та була присутня під час проведення обшуку. Для проведення обшуку працівники поліції привели двох понятих, які були присутні тільки на початку обшуку та в кінці проведення обшуку, коли потрібно було підписати протокол. Під час проведення обшуку працівники поліції виявили пляшки з порохом, які належали йому, і якісь пляшки з порошкоподібною речовиною, які йому не належали та які він в квартирі не залишав. У зв'язку з цим він подумав, що йому їх підкинули. Тільки через місяць, коли його матір зустріла ОСОБА_3, з'ясувалося, що останній заходив в квартиру та заносив туди мішок та сумку. ОСОБА_3 він надав ключі від вказаної квартири у зв'язку з тим, що сам в ній не проживав, а ОСОБА_3, з яким він перебуває з дитинства у дружніх відносинах, просив у нього іноді покористуватися даною квартирою. Щодо занесених в квартиру мішка та сумки з речами, ОСОБА_3 пояснив йому, що заніс їх 07.05.2018 року так як думав, що вони можуть мати якусь матеріальну цінність. З виявлених та вилучених працівниками поліції речей під час проведення обшуку в квартирі - йому належали тільки дві скляні пляшки з порохом, гвинтівка та патрони до неї. Вказував, що має військово-технічну освіту, знається на зброї та цікавиться нею.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, його вина підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_4, яка пояснила суду, що є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі вона не мешкає. Користується даною квартирою її син - ОСОБА_2, який зберігав у вказаній квартирі, в тому числі, речі, які відносяться до предметів, пов'язаних зі зброєю та бойовими пристроями. Так, у вказаній квартирі ОСОБА_2 зберігав гвинтівку та набої, предмети схожі на міни та снаряди, зберігав військові каски, тощо;

-рапортом старшого оперуповноваженого ВКП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області Пшиченко С.М. від 04.05.2018 року, відповідно до якого було отримано оперативну інформацію з приводу того, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 незаконно зберігає зброю, яку перевозить на власному автомобілі НОМЕР_1 (а.п. 11, т. 1);

-протоколом обшуку від 08.05.2018 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, під час проведення якого за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, в присутності понятих та самого ОСОБА_2, працівниками поліції було виявлено та вилучено 17 пластикових та 8 скляних пляшок з порошкоподібною речовиною, які були упаковані в прозорий полімерний пакет (Національна поліція України. Вибухотехнічна служба) за № АБ 041287 (а.п. 24-30, т. 1);

-протоколом огляду предмету від 11.05.2018 року, під час якого було оглянуто полімерний пакет № АБ 041287, отвір якого був заклеєний інтегрованою липкою стрічкою, на бічній поверхні мався запис «Національна Поліція України. Вибухотехнічна Служба. В ході обшуку від 08.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1.»; підпис слідчого, понятих, учасників слідчої дії, експерта; дата вилучення 08.05.2018 року; ЕРДР № 1201812020003999 від 03.05.2018 року. Пакет не розпечатувався. Видимих пошкоджень не виявлено (а.п. 82, т. 1);

-висновком судово-вибухотехнічної експертизи № 32/368 від 26.05.2018 року, згідно якого виявлені та вилучені під час проведення 08.05.2018 року обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, порошкоподібні речовини, що знаходились в 17 пластикових та 8 скляних пляшках, які були упаковані в прозорий полімерний пакет (Національна поліція України. Вибухотехнічна служба) за № АБ 041287, являються: сумішевою вибуховою речовиною на основі 2,4,6- тринітротолуолу (ТНТ, тротилу) та нітрату амонію (аміачної селітри) масою 6681,8 грама; вибуховою речовиною 2,4,6 - тринітротолуол (ТНТ, тротил) масою 2189,8 грама; вибуховою речовиною - гексогеном масою 3781,5 грама та вибуховою речовиною - пікриновою кислотою масою 1086,2 грама (а.п. 89-121, т. 1);

-показаннями експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, якіц в судовому засіданні пояснили, що проводили судово-вибухотехнічну експертизу порошкоподібних речовин, що знаходились в 17 пластикових та 8 скляних пляшках, які були виявлені та вилучені працівниками поліції 08.05.2018 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, та які були упаковані в прозорий полімерний пакет (Національна поліція України. Вибухотехнічна служба). Під час проведення експертизи було проведено

хімічне дослідження вказаних вище порошкоподібних речовин та встановлено, що надані на дослідження порошкоподібні речовини - є вибуховою речовиною 2,4,6-тринітротолуол (ТНТ, тротил); вибуховою речовиною - гексогеном; вибуховою речовиною - пікриновою кислотою. Крім того для визначення здатності зазначених вище речовин до вибухового перетворення були проведенні експериментальні дослідження в умовах полігону, в ході яких, після приєднання до вказаних речовин детонатору, запалювання та прогорання вогнепровідного шнуру, відбувся потужний вибух, внаслідок чого утворилась відповідна воронка, що дає підстави стверджувати, що речовини, які надані на дослідження, являлися вибуховими речовинами метальної дії та бризантними вибуховими речовинами.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні незаконного придбання та зберігання за місцем проживання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Судом, за ініціативою сторони захисту, допитано в якості свідка ОСОБА_3, який пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_2 знає з дитинства та перебуває з ним у дружніх відносинах. 07.05.2018 року він, гуляючи зі своєю собакою біля озера, яке розташоване неподалік від будинку АДРЕСА_1, в кущах знайшов мішок та сумку. В середині мішка були предмети схожі на снаряди, а в сумці були коробки, корпуси гранат, снарядів, пластикові пляшки з порошкоподібною речовиною жовто-сірого кольору, акумулятори радянського виробництва. По зовнішньому вигляду він зрозумів, що це можуть бути предмети часів Другої світової війни. Оскільки ОСОБА_2 цікавиться предметами часів Другої світової війни, він вирішив віднести мішок та сумку з вказаними предметами в належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 щоб він подивився чи мають ці предмети якусь історичну цінність. Так як він перебував з ОСОБА_2 в дуже хороших відносинах та ОСОБА_2 рідко користувався вищевказаною квартирою, то останній дозволяв йому користуватися даною квартирою, у зв'язку з чим він мав ключі від цієї квартири. Прийшовши у вказану квартиру, він поставив сумку в прихожій з правої сторони біля дверей на кухню, а мішок положив в коридорі зліва біля вхідних дверей в квартиру. В даних мішку та сумці було приблизно 3-4 корпуси снарядів, ржаві корпуси гранат, до 10 пластикових пляшок з порошкоподібною речовиною та ще якийсь металобрухт, схожий на осколки від снарядів. Коли він ставив мішок з нього повикачувались пластикові пляшки з порошкоподібною речовиною, які він вже не зміг покласти назад так, щоб вони з нього не випадали. Тоді він, знаючи де в даній квартирі вже стояли такі пляшки, частину їх поставив у шафу, а частину заніс в маленьку кімнату. Також в даній сумці був згорток газети з порошкоподібною речовиною, яку він поклав у маленькій кімнаті в шафу. Фактично всі речі, які він знайшов, він порозкладав по всій квартирі, так як знав де що там лежить. До того як він приніс вищевказані речі, в даній квартирі він бачив гільзи від снарядів, гільзи великокаліберних патронів, статуетки, нагороди, німецькі та радянські каски, будь-яких вибухових речовин там не було. Про те, що він в даній квартирі залишив знайдені ним вищевказані речі він нікому не повідомляв. Через декілька днів він дізнався від матері ОСОБА_2, що у вказаній квартирі працівники поліції провели обшук і він подумав, що це могло якось бути пов'язано з речами, які він там залишив.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_3 та показань обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що виявлені та вилучені працівниками поліції під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого вибухові речовини не належать обвинуваченому, а принесені до квартири і розсортировані по різним місцям квартири виключно ОСОБА_3, без згоди та відома на те обвинуваченого, з огляду на наступне.

По-перше, показання самого ОСОБА_3, який стверджує, що приніс до квартири обвинуваченого порошкоподібні речі, які були в пляшках і газеті, і розставив та розклав їх в різних частинах квартири без дозволу обвинуваченого, як власника квартири, не повідомивши його про це ні в той день ні в подальшому - є, на переконання суду, надуманими та нелогічними з точки зору звичайного життєвого укладу, і суперечливими з точки зору їх змісту, оскільки згідно показань даного свідка він приніс вищевказані речі, які були «в сумці та мішку» до квартири обвинуваченого, щоб останній подивився чи мають ці предмети якусь історичну цінність, і одночасно розклав їх по різним частинам квартири, в тому числі і у шафі, не дочекавшись рішення обвинуваченого щодо знайдених ним речей.

По-друге, свідок ОСОБА_4 поставила під сумнів можливість користування ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1, пояснивши, що ключі від цієї квартири є лише у неї та у її сина ОСОБА_2

По-третє, переглядом в судовому засіданні відеозапису обшуку за місцем проживання обвинуваченого встановлено, що вилучені працівниками поліції під час проведення обшуку вибухові речовини перебували в квартирі, якою користується обвинувачений, разом з іншими речами, розміщеними по всій території квартири та в усіх її закутках, такими як корпуса гранат, корпуса снарядів, стакани детонаторів, підривники, патрони до нарізної зброї, в тому числі піддані корозії, а також самозарядною гвинтівкою Токарєва, яка належить обвинуваченому відповідно до дозволу на носіння зброї, що дає підстави для висновку, з урахуванням показань обвинуваченого про зацікавленість зброєю та бойовими припасами, а також показань його матері про зберігання обвинуваченим в її квартирі предметів, пов'язаних зі зброєю та бойовими пристроями, - про належність всієї сукупності оглянутих речей виключно обвинуваченому, що, до речі, не заперечувалось обвинуваченим під час проведення обшуку.

З огляду на досліджену сукупність доказів у справі суд вважає, що відшукані під час обшуку в квартирі обвинуваченого вибухові речовини належать йому, як особі яка користується вказаним житловим приміщенням, зберігались виключно ним без передбаченого законом дозволу, а обставини потрапляння до його квартири вибухових речовин, на які посилається обвинувачений, суд вважає надуманими у зв'язку з вищевикладених підстав.

Клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу обшуку квартири АДРЕСА_1 та визнання недопустимими похідних від нього доказів не підлягає задоволенню, оскільки на переконання суду обшук проведено з дотриманням вимог ст.ст. 233-236 КПК України, зокрема обшук проведено в присутності понятих, протокол обшуку підписано усіма учасниками даної слідчої дії, в тому числі самим ОСОБА_2, як володільцем житла, а обставини проведення обшуку зафіксовані відеозаписувальним технічним засобом, носій інформації якого є додатком до протоколу обшуку. При проведенні обшуку судом не встановлено наявність істотних порушень вимог КПК України, які б були підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом по справі.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_2 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого в повній мірі відповідає меті покарання.

Приймаючи до уваги тяжкість та обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-вибухотехнічної експертизи № 32/368 від 26.05.2018 року необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.

Решта процесуальних витрат на залучення експертів, які зазначені в обвинувальному акті, не пов'язані з доведеним в судовому засіданні обвинуваченням, а тому не підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3432 гривень.

Речові докази: вибухові речовини - знищити; гвинтівочні патрони, калібру 7,62х54R мм, в кількості 219 штук; кулі гвинтівочних патронів, калібру 7,62х54R мм, в кількості 169 штук; самозарядну гвинтівку Токарєва, калібру 7,62х54R мм, серії КІУБ № 4941, 1940 року випуску - повернути ОСОБА_2, як такому, що володіє даними речами на законних підставах.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. І. Петров