Рішення № 80610258, 20.03.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/201/17

Номер провадження 2/570/65/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

позивачки ОСОБА_5

відповідачки ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення межі між суміжними земельними ділянками та погодження технічної документації з землеустрою, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог (в редакції позовної заяви від 31.01.2017 року) позивачка зазначає, що після смерті своєї матері ОСОБА_8 отримала спадщину - вступила в права спадкування, що підтверджується запитом державного нотаріуса до управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області (однак досі не оформила своїх прав документально). До складу спадщини входить будинок, розташований за адресою: вул. вул. Млинівська, 43, с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. Звернувшись до нотаріуса з метою документального оформлення права на спадщину позивачці було роз’яснено про необхідність присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, яка перейшла їй у спадщину від матері. Присвоєння кадастрового номеру є необхідним для здійснення нотаріусом реєстраційних процедур. Після звернення до управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області з метою отримання кадастрового номеру земельної ділянки їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до землевпорядної організації з метою виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку. Право власності матері ОСОБА_9 на земельну ділянку, на якій розташований будинок, та на сам будинок ніким не оспорюється та підтверджується свідоцтвом про право власності на будинковолодіння від 10.02.2000 року та державним актом на право приватної власності на землю від 21.12.1999 року. Під час отримання права власності на земельну ділянку кадастрові номери ділянкам не присвоювались, а в подальшому матір ОСОБА_5 - ОСОБА_8 за відповідною процедурою не зверталась. З моменту отримання спадщини спадкоємець має всі права та обов’язки, що мав спадкодавець. Таким чином ОСОБА_5 звернулась до землевпорядної організації з метою приведення земельної документації у відповідність та документального оформлення спадщини. Ще раніше, за життя матері ОСОБА_5 - ОСОБА_8 було виявлено порушення меж земельних ділянок, що належать ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які розташовані по вул. Млинівська с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. Порушення меж земельних ділянок відбулося шляхом самозахоплення ОСОБА_6 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_8 та встановлення паркану на території земельної ділянки ОСОБА_8 Після зазначених дій земельна ділянка, що належить ОСОБА_8, зменшилась у розмірах в натурі і не відповідає наявним документам на право власності на земельну ділянку. На картографічному знімку вул. Млинівська в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області вбачаються розміри та межі земельних ділянок, які фактично знаходяться у користуванні мешканців вулиці, та межі самовільно захопленої земельної ділянки ОСОБА_5 сусідкою – відповідачкою ОСОБА_6 Яким чином ОСОБА_6 оформила технічну документацію на земельну ділянку та будинок по вул. Млинівська с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області та присвоїла кадастровий номер земельній ділянці без погодження меж сумісних землекористувачів - не відомо. Також були виявлені порушення у нумерації будинків на вулиці Млинівській в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. Так, будинок ОСОБА_6 має номер 43, хоча й побудований пізніше за будинок ОСОБА_8, який також має номер 43. Таким чином обидва будинки мають № 43. Неврегулювання питання стосовно нумерації будинків також створює перешкод ОСОБА_5 у користуванні її майном - домоволодінням, оскільки постійно виникають непорозуміння з комунальними службами через зарахування на один рахунок кількості комунальних благ, які фактично використані двома будинковолодіннями. На замовлення ОСОБА_5 землевпорядна організація підготувала всі необхідні документи для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, однак акт про прийом-передачу межових знаків на зберігання, який входить до складу обов’язкової документації, до теперішнього часу є не підписаний ні сусідами за суміжними земельними ділянками з земельною ділянкою ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ні головним землевпорядником сільської ради - ОСОБА_4. Після відмови підписання акту прийому-передачу межових знаків на зберігання суміжними землекористувачами ОСОБА_5 звернулась до сільської ради з проханням врегулювати даний спір та погодити технічну документацію, на що їй було відмовлено в усному порядку. Таким чином, перешкоду у користуванні земельною ділянкою та у оформленні права на спадщину чинить власник суміжної ділянки ОСОБА_6, шляхом самозахоплення частини земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (після смерті її матері ОСОБА_8А.), та власники суміжних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом відмови від підписання актів прийому-передачі межових знаків на зберігання, землевпорядник Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області шляхом не підписання технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі. Позивачка покликається на норми ЗК України, положення Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками, за якими відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 Земельного кодексу України). Відмова в погодженні меж земельної ділянки може перешкодити іншій особі (сусіду) в оформленні прав на неї. Відповідно до ч.1 ст.106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів. ОСОБА_10 із ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Ще за життя своєї матері ОСОБА_5 неодноразово зверталась до сусідки ОСОБА_6 з метою врегулювання спору по встановленню межі земельних ділянок, однак весь час отримувала лише відмови. Весь час між сусідами з даного приводу відбувались сварки. За наведеного позивачка звернулася до суду та просить суд постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_5 шляхом відновлення межі, яка поділяє земельні ділянки № 43 і № 43 по вул. Млинівській у с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, що належать ОСОБА_5 (попередній власник ОСОБА_8А.) та ОСОБА_6 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, та погодження відповідної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі суміжними землекористувачами та землевпорядником сільської ради. Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору.

Відповідачкою ОСОБА_6 було подане заперечення на позов. Зазначає, що звернення позивачки до суду є передчасним. Права позивачки не є порушеними. За життя ОСОБА_8 не виникало суперечок щодо користування земельною ділянкою, і з того часу межі земельних ділянок ніхто не порушував. Так, позивачка не зверталася до ОСОБА_6 з пропозицією узгодити межі земельної ділянки. Ще 23.10.2015 року було проведено обстеження меж земельних ділянок, і порушення не були виявлені. Щодо присвоєння її будинковолодінню номера 43, то таке рішення було прийняте Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області № 282 від 24.11.2015 року. За наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачкою було заявлене клопотання про виклик свідка, яке було задоволене.

Позивачкою було заявлене клопотання про проведення експертизи, однак в послідуючому вона не підтримала це клопотання, а тому експертиза не була призначена судом.

Відповідачі відзив не подавали.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, що описані вище. Позивачка додала, що не вважає, що рішенням Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 13.03.2018 року були відновлені її права. Зазначає, що вона не зверталася до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області з приводу врегулювання питань щодо впорядкування нумерації будинків. Також після 13.03.2018 року вона не зверталася до відповідних установ чи організацій з метою продовження процесу оформлення прав на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився. ОСОБА_10 поданої заяви, просить справу розглядати без його участі.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник позов не визнали. Пояснили суду, що в досудовому порядку позивачка не зверталась до ОСОБА_6 чи до ОСОБА_7 з питанням погодження меж суміжної земельної ділянки. Вперше технічну документацію позивачки ОСОБА_6 побачила разом з заявленим до неї позовом. Крім того, всупереч ч.3 ст.158 ЗК України перед зверненням до суду з позовом позивачка не зверталась до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області і рішення щодо меж її земельної ділянки не приймалось. Адже ч.3 ст.158 Земельного кодексу України визначає, що первинною ланкою у вирішенні межових спорів виступають органи місцевого самоврядування та до їх компетенції належить встановлення меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян. 13 березня 2018 року Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області на сесії було прийняте рішення, яким було затверджено протокол від 22.02.2018 року постійної комісії Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області з питань земельних відносин, екології, використання природних ресурсів та чорнобильських проблем, соціального розвитку села, яким було погоджено технічну документацію із землеустрою ОСОБА_5; крім того було погоджено ОСОБА_10 приймання-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_5 щодо її земельної ділянки. Це ще раз підтверджує той факт, що звернення позивачки до суду було передчасним, адже питання меж і погодження документації було вирішене в досудовому порядку органом місцевого самоврядування, як того вимагає ЗК України. Таким чином до компетенції суду не входить вирішення питань і не може бути вирішене питання, яке на даний час вже вирішене органом місцевого самоврядування, та щодо якого прийняте відповідне рішення. Разом з тим позивачкою не надано жодного доказу щодо порушення її прав. У протоколі постійної комісії Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області з питань земельних відносин… від 22.02.2018 року йдеться про необхідність перереєструвати земельну ділянку ОСОБА_6 у Державному земельному кадастрі через невідповідність геопросторовому розміщенню по координатах. Однак, навіть якщо припустити, що у координатах є неточності, то Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Постановою КМУ від 17.10.2008 року за № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» передбачається порядок усунення та виправлення неточностей та недоліків відомостей і даних, як зазначених в Кадастрі, так і в даних технічної документації замовників. Допитаний як свідок в судовому засіданні працівник Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_11 зазначав, що помилка щодо внесення координат земельних ділянок існує щодо всієї вулиці Млинівської в селі Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, де проживають сторони. Якщо така помилка і існує, то усунути її слід усім землекористувачам вулиці, і для цього є спеціальний порядок. У зазначеному Порядку №1051 міститься цілий розділ - Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру. У ньому зазначено, що для виправлення помилки треба встановити з чиєї вини допущена помилка і в чому вона полягає, шляхи її усунення. Саме виявивши причину помилки можна буде говорити про шляхи її усунення - виправлення описки, перереєстрація чи коригування. Доказів, що помилка сталась з вини ОСОБА_6 немає, адже це могла бути помилка кадастрового реєстратора, або особи, яка перша реєструвала земельну ділянку на вул. Млинівській в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, і з вини якої відбулося подальше накладення координат. Жодного офіційного документа щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_5 земельної ділянки - не подано. Відповідачка додала, що нею вчинені всі дії, спрямовані на виконання рішення Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 13.03.2018 р. № 355, вона підписала всі необхідні документи. А позивачка ніяких дій, спрямованих на реалізацію свої прав, не вчинила. За наведеного просять суд відмовити у позову та стягнути з позивачки понесені судові витрати – 2500 грн. (надання правничої допомоги).

Представник відповідача – Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області позов не визнав. Пояснив суду, що сільська рада вживала заходи, спрямовані на врегулювання спору. Але позивачка ухилялася від участі у вирішенні проблеми, про яку вона зазначає: не з’являлася на відповідні засідання, не відповідала на телефонні дзвінки. В подальшому суду були надані документи, пов’язані з прийняттям рішення від 13.03.2018 р. № 355.

В послідуюче судове засідання представник відповідача не з’явився.

Зважаючи на те, що представник відповідача – Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області надав суду пояснення з приводу спору та надав письмові докази, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі тих учасників процесу, які в останнє судове засідання не з’явилися.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Позивачка зазначає, що її права порушені шляхом перешкод у користуванні земельною ділянкою та у оформленні права на спадщину:

?власником суміжної ділянки ОСОБА_6 шляхом самозахоплення частини земельної ділянки, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_8, і щодо якої не може оформити свої справа як спадкоємець позивачка ОСОБА_5;

?власниками суміжних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом відмови від підписання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання;

?землевпорядником Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області шляхом не підписання технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі.

Проте дані обставини не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_6 не заперечила проти підписанні відповідних погоджень меж земельної ділянки, підписання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання. При цьому зазначила, що позивачка ОСОБА_5 раніше до неї з таким проханням не зверталася.

Позивачка не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вона зверталася до відповідача ОСОБА_7 з приводу підписання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання і, у свою чергу, отримала від ОСОБА_7 безпідставну відмову.

Суду були надані документи, згідно яких Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області розглянула заяву позивачки з приводу спірного землеволодіння (а.с. 145-149).

Так, згідно ОСОБА_10 приймання-передачі межових знаків на зберігання від 22.02.2018 року (а.с. 145), межі земельної ділянки, яка знаходиться в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області площею 0,3227 га, наданої користувачу ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, закріпленні в натурі (на місцевості) межовими знаками. Користувачі земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не мають. Власниками та користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межові знаки пред’явлені та передані на зберігання ОСОБА_5 Даний акт підписаний ОСОБА_5 та представниками сільської ради, власниками земельних ділянок та сертифікованим інженером-геодезистом.

ОСОБА_10 приймання-передачі межових знаків на зберігання від 22.02.2018 року (а.с. 146), межі земельної ділянки, яка знаходиться в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області площею 0,2500 га, наданої користувачу ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, закріпленні в натурі (на місцевості) межовими знаками. Користувачі земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не мають. Власниками та користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межові знаки пред’явлені та передані на зберігання ОСОБА_5 Даний акт підписаний ОСОБА_5 та представниками сільської ради, власниками земельних ділянок та сертифікованим інженером-геодезистом.

В той же час позивачка висловила свою незгоду з цими актами які, по суті, не є визначальними щодо встановлення та закріплення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки.

Рішенням Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 13.03.2018 р. № 355 був затверджений протокол засідання постійної комісії сільської ради…, згідно якого попереднє рішення сільської ради від 23.10.2015 року № 568 було відмінене. Був затверджений протокол постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, екології, використання природних ресурсів та чорнобильських проблем, соціального розвитку села, яким було погоджено технічну документацію із землеустрою ОСОБА_5; крім того було погоджено ОСОБА_10 приймання-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_5 щодо її земельної ділянки, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За наведеного суд дійшов висновків про те, що звернення позивачки до суду було передчасним, оскільки відповідач – Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, суміжні землекористувачі не заперечували та не оспорювали права позивачки.

Окрім того, станом на час постановлення судового рішення Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області розглянула заяву позивачки з приводу земельного спору та прийняла відповідне рішення, з якого слідує, що права позивачки ніяким чином не є порушеними.

У протоколі постійної комісії Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області з питань земельних відносин… від 22.02.2018 року йдеться про необхідність перереєструвати земельну ділянку ОСОБА_6 у Державному земельному кадастрі через невідповідність геопросторовому розміщенню по координатах.

В свою чергу ОСОБА_6 пояснила суду, що вона вчинила всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення сільської ради щодо перереєстрації належної їй земельної ділянки.

Про протилежне позивачка не довела суду.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За положеннями ЗК України, власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 Земельного кодексу України).

І порушення законних прав один одного (ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5) як землевласників чи землекористувачів при розгляді справи не було встановлено.

За наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки він є безпідставним та недоведеним.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

ОСОБА_10 з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

За наведеного суд дійшов висновку про недоцільність у даному випадку ухвалення рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а вважає за правильне постановити рішення у справі з приводу заявлених позивачкою позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Такими витратами є витрати ОСОБА_6 на професійну правничу допомогу, і складають 2500 грн. Дані витрати є документально підтвердженими, а тому підлягають до стягнення з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_5до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення межі між суміжними земельними ділянками та погодження технічної документації з землеустрою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2500 грн. – судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка : ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт МЮ113673, виданий 25.10.2006 року Рівненським РВ УМВС України у Рівненській області; мешканка вул. Млинівська, 39, с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області)

Відповідачка: ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешканка вул. Млинівська, 43, с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області)

Відповідач: ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець вул. Млинівська, 41, с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області)

Відповідач: Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387208, вул. Млинівська, 33а, с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області)

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 21.03.2019 р.