Рішення № 80610175, 20.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2276/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості звернувся представник АТ КБ «Приватбанк», у якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 36 177,27 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 12 січня 2016 року складає 850 165,82 грн. за кредитним договором №0801/83 від 31 січня 2008 року та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати з підстав викладених в позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача розмір заявлених позовних вимог зменшив та остаточно просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором №0801/83 від 31 січня 2008 року у розмірі 6437,80 доларів США, оскільки вимоги частково задоволені за рахунок реалізації заставного майна та судові витрати по справі в розмірі 2579,30 грн., а також повернути позивачу 10173,19 грн. судового збору (різниці між первинно сплаченим судовим збором та судовим збором згідно заяви про зменшення позовних вимог).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повторно не з’явилась. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.

В судовому засіданні представник відповідача просить суд в задоволенні позову позивача до його довірителя відмовити в зв’язку з пропуском строку дії поруки.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 31 січня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (на даний час АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0801/83 (надалі – кредитний договір) відповідно до п.1.1. якого у рамках програми мікрокредитування при наявності вільних коштів банк зобов’язується надати позичальникові кредит у межах суми, зазначеної в п.1.2. даного договору на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов’язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов’язання згідно із цим договором в повному обсязі.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору сума кредиту: 13500,00 (тринадцять тисяч п’ятсот доларів США 00 центів).

Відповідно д п.1.3. кредитного договору термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до даного договору), але не пізніше 17 січня 2011 року. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п.2.3.3., 2.4.1 даного договору.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору кредит надається на наступні цілі: споживчі цілі.

Відповідно до п.2.1.2. кредитного договору видачу кредиту здійснити шляхом видачі готівки через касу, у межах суми, зазначеної в .1.2. даного договору, за умови виконання позичальником зобов’язань, передбачених п.2.2.10 даного договору.

Відповідно до п.2.2.1. кредитного договору позичальник зобов’язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в п.1.4. даного договору.

Відповідно до п.2.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.2.3.1., 2.3.2., 4.1., 4.3., 4.4., 411, 4.12 цього договору, а також відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначені в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.2.3. кредитного договору позичальник зобов’язується здійснювати погашення кредиту в дату сплати відповідно о графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди що зазначені в додатку №1 до даного договору з урахуванням п.4.11 даного договору.

Відповідно до п.2.2.4. кредитного договору позичальник зобов’язується повну сплату відсотків і винагороди зробити не пізніше дня фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п.2.2.5. кредитного договору позичальник зобов’язаний сплатити банку винагороду за відкриття позичкового рахунка згідно п.4.5. даного договору, а також винагороду за оформлення кредитного договору відповідно п.4.6. даного договору.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору за виконання зобов’язань позичальника за даним договором забезпечується: п.3.1.1. договір застави автотранспорту №0801/83/ТЗ від 31 січня 2008 року; п.3.1.2. договір застави товару в обороті №0801/83/ТО від 31 січня 2008 року; п.3.1.3. договір поруки №0801/83/ДП від 31 січня 2008 року.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.1.3., 2.2.3., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1, 4.11 цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку №1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі: 16 % річних.

Відповідно до п.4.3. кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту передбачених п.п.1.3., 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі?32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.4.7. кредитного договору погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором здійснюється у валюті кредиту. Сплата винагороди і неустойки здійснюється в гривні (для кредитів у валюті - за курсом НБУ на день здійснення платежу).

Відповідно до п.6.2. кредитного договору при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11 цього договору позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до п.6.6. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов’язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів у зв’язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 31 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0801/83/ДП (надалі – договір поруки).

Відповідно до п.1.1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі – боржник) своїх зобов’язань за кредитним договором від 31 січня 2008 року №0801/83 разом з додатками (далі – кредитний договір) згідно якому кредитор надав боржнику кредит в сумі 13500,00 доларів США, у формі строкового кредиту, а боржник зобов’язаний: повернути кредит в строк до 17 січня 2011 року, сплачувати за його користування 16% річних в дату сплати процентів, вказаної в додатках до кредитного договору (графіків погашень), а у випадку порушення строків повернення кредиту – сплачувати 32 % річних в дату сплати процентів, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договору.

Відповідно до п.2.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п.3. договору поруки поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Відповідно до п.4. договору поруки у випадку невиконання боржником обов’язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.5., 6 договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов’язку, передбаченого п.1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов’язку. Поручитель зобов’язаний виконати обов’язки, зазначені в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання вимоги зазначеної в п.5 цього договору.

У зв’язку з неналежним виконанням взятих відповідачами на себе зобов’язань, банком на адресу відповідачів направлялись повідомлення від 22 січня 2016 року №30.1.0.0/2-КЕ0 про необхідність сплати заборгованості за договором №0801/83 від 31 січня 2008 року.

Однак, дані вимоги залишені відповідачами без виконання.

З дослідженого в судовому засіданні рішення Рівненського міського суду від 11 листопада 2009 року по справі №2-8521/09 за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення вбачається, що позов задоволено повністю; предмет застави реалізовано 15 серпня 2015 року за 5078,36 доларів США.

У зв’язку з чим, станом на день розгляду справи в суді представник позивача зменшив розмір позовних вимог до 6437,80 доларів США.

Суд вважає, що позовні вимоги, заявлені до відповідача ОСОБА_2 не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

У вищезазначеному кредитному договорі встановлено строк погашення зобов’язання до 17 січня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.11) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України тому в цьому разі слід застосувати норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитом протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя.

Отже порука – це строкове зобов’язання і незалежно від того, встановлений строк дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб’єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов’язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов’язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов’язання має бути пред’явлено в межах строку дії поруки (6 місяців) тобто до 17 липня 2011 року.

Таке розуміння змісту ст.559 ЦК України було висвітлено в Правовому висновку Верховного Суду України у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі №6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, а також в Правовому висновку Верховного Суду України у справі №6-2056цс15 від 11 листопада 2015 року.

Проте, всупереч вимогам закону таку вимогу позивач пред’явив 22 січня 2016 року, тобто понад шість місяців, як цього вимагає ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Що стосується позовних вимог заявлених до відповідача ОСОБА_1, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Укладений з банком договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у зв’язку з чим, він відповідно до правил ст.204 ЦК України є правомірним.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги в частині відшкодування судового збору в розмірі 2579,30 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення з відповідача ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог в частині повернення позивачу 10173,19 грн. судового збору (різниці між первинно сплаченим судовим збором та судовим збором згідно заяви про зменшення позовних вимог), в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач подав заяву про зменшення позовних вимог не до початку судового розгляду, а після скасування заочного рішення судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.526,549,551,611,612,625,629,1049,1050,1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн.2762407728, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором №0801/83 від 31 січня 2008 року в розмірі 6437,80 доларів США та судові витрати по справі в розмірі 2579,30 грн.

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн.2762407728, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя :