Рішення № 80610130, 15.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11431/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання - Ющук О.С.

справа № 569/11431/18

учасники справи:

представник позивача- адвокат ОСОБА_1

предтавник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5 про припинення права користування та визнання права користування земельною ділянкою ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та уточнивши в судовому засіданні під час розгляду справи позовні вимоги, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт припинення права користування земельною ділянкою № 8 по вулиці І.Богуна в місті Рівне Кожушок ОСОБА_6 з 27 березня 1995 року та визнати право користування земельною ділянкою № 8 по вул. І.Богуна в місті Рівне за ним, ОСОБА_3, з 27 березня 1995 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 13 вересня 1989 року № 287 (пункт 1.199) ОСОБА_5 по вул. Івана Богуна в м. Рівне виділено земельну ділянку площею 60 кв. м. для будівництва житлового індивідуального будинку та дозволено його газифікацію та водопостачання.

Цим же рішенням зобов’язано ОСОБА_5 укласти з міським виробничим об’єднанням житлово-комунального господарства договір на забудову і нотаріально його посвідчити.

У відповідності до вказаних рішень органу місцевого самоврядування ОСОБА_5 розпочав будівництво житлового будинку, яке не закінчив та вирішив продати незавершене будівництво.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 міської управи ОСОБА_4 міської ради народних депутатів № 374-р від 24.03.1995 року дозволено громадянину ОСОБА_5 продати ОСОБА_3, недобудований будинок № 8 по вул. І. Богуна в м. Рівне. Цим же розпорядженням зобов’язано ОСОБА_3, переоформити землевпорядні документи згідно встановленого порядку і надалі вести будівництво згідно раніше виданого та погодженого проекту.

27 березня 1995 року ОСОБА_3, як покупець та ОСОБА_5 як продавець уклали договір купівлі-продажу незавершеного будівництва, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 та внесено в реєстр за № 1612.

З дати купівлі-продажу його довіритель утримував вказану земельну ділянку обробляв її, виготовив технічний паспорт на незавершене будівництво. Право власності на незавершене будівництво готовністю 8% зареєстроване 31.08.2016 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1015584956101. "

16 січня 2017 року він звернувся до міського голови м. Рівне із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0525 за адресою: м. Рівне, вул. І. Богуна, 8.

Виконання проекту землеустрою відповідно до укладеного договору № 06-2017-01 від 24 січня 2017 року було доручено ФОП ОСОБА_8, який виконав проект та подав його на погодження експерту державної експертизи територіального органу Держгеокадастру України в Рівненській області.

28.03.2018року надійшов висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким у погодженні відмовлено на підставі ст. 50 ЗУ «Про землеустрій». Експертиза вказала також, що земельна ділянка до цього часу обліковується за громадянином ОСОБА_5

Для затвердження проекту землеустрою необхідно припинити право користування земельною ділянкою ОСОБА_5 на підставі п. а) ст. 141 ЗК України та надати земельну ділянку в користування його довірителю

Зазначає, що ОСОБА_5 після продажу незавершеного будівництва знявся з реєстрації в м. Рівне та виїхав на постійне проживання до Автономної Республіки Крим.

Враховуючи, що місцезнаходження ОСОБА_5 не встановлено, тому відсутня його згода на вилучення земельної ділянки, підтвердити своє право користування земельною ділянкою ОСОБА_3 у інший спосіб, ніж звернутись до Рівненського міського суду за захистом свого порушеного права не може, а відтак, ОСОБА_3 просить суд, встановити факт припинення права користування земельною ділянкою по вулиці І.Богуна, 8 в місті Рівне Кожушок ОСОБА_6 з 27 березня 1995 року та визнати право користування земельною ділянкою по вул. І.Богуна, 8 в місті Рівне за ним, з 27 березня 1995 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради позовні вимоги не визнала та пояснила, що 16 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся на ім’я міського голови м. Рівного В.Хомка із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0525 га за адресою: м. Рівне, вул. Івана Богуна,8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Розглянувши дане звернення управлінням земельних відносин виконавчого комітет ОСОБА_4 міської ради було надано відповідь року №01-11/2537 з якої вбачається, що для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку ст. 118 Земельного кодексу України Позивачу необхідно долучити згоду на вилучення землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка загальною площею 0,0525 га, яка знаходиться у м. Рівному на вул. Івана Богуна,8 та пропонується для передачі безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд обліковується за гр. ОСОБА_5 згідно, довідки наданої Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Оскільки Позивачем не було долучено згоду на вилучення земельної ділянки Управлінням земельних відносин було повідомлено ОСОБА_3 про неможливість розгляду його звернення по суті.

Зазначає, що оскільки Позивачем не було надано в Управління земельних відносин переліку документів зазначених у листі від 29.12.2016 року №01-11/2537, а саме погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 525 м2 на вул. Івана Богуна,8 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) була залишена без розгляду, про що заявника було повідомлено листом управління земельних відносин листом від 29.12.2016 року.

Таким чином питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 525 м2 на вул. Івана Богуна,8 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_4 міською радою не могло бути розглянуте по суті.

Вказує, що ОСОБА_4 міською радою не може бути вирішене питання по суті щодо визнання за позивачем права користування земельною ділянкою на вул. Івана Богуна,8 у м. Рівному без прийняття такого рішення відповідно до чинного законодавства.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Співвідповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, згідно довідки адресного бюро зареєстрованим у місті Рівне та Рівненській області не значиться, про час розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( гуртожиток).

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до Перехідних положень Земельного Кодексу України та Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо відносини виникли до набрання чинності цими кодексами та продовжують існувати після набрання ними чинності, та враховуючи, що в даному випадку слід розрізняти такі юридичні категорії, як «фактичне землекористування» та «юридичне землекористування», а відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися нормами Земельного Кодексу України як в редакції від 1990 року так і 2001 р. та положеннями Цивільного кодексу України, оскільки договірні відносини мали місце як до набрання чинності новим Земельним Кодексом та продовжують існувати після набрання ними чинності.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, що передбачено ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 27 Земельного кодексу України в редакції 1992 року ( на момент виникнення правовідносин) передбачено вичерпний перелік щодо припинення права користування земельною ділянкою :

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації,

селянського (фермерського) господарства;

4) систематичного невнесення земельного податку в строки,

встановлені законодавством України, а також орендної плати в

строки, визначені договором оренди;

5) нераціонального використання земельної ділянки;

6) використання земельної ділянки способами, що призводять до

зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного

забруднення, погіршення екологічної обстановки;

7) використання землі не за цільовим призначенням;

8) невикористання протягом одного року земельної ділянки,

наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох

років - для несільськогосподарських потреб;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32

цього Кодексу.

Відповідно до статті 30 ЗК України в редакції 1992 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з

цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67

цього Кодексу, і право власності або право користування земельною

ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не

передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі

зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність

або користування здійснюється в порядку відведення.

Право власності або право користування земельною ділянкою у

перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів

відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 22 чинного ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

За змістом ст. 23 чинного ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_9 України.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За ч. б ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Рішенням ОСОБА_4 міської ради від 12.05.1996 року №601-р було затверджено матеріали технічної документації «Про визначення меж присадибних ділянок індивідуальних забудовників та земель інших землекористувачів в межах кварталів та виготовлення відповідної документації для ведення земельного кадастру м. Рівного».

Згідно із статтею 204 Земельного кодексу України, ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані, про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з ч. і ст.6 даного Закону ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» підвідомчі судам спори, пов'язані із земельними відносинами розглядаються в позовному провадженні. За заявою сторони, яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Предметом позовних вимог є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вулиця Івана Богуна, 8

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 13 вересня 1989 року № 287 (пункт 1.199) ОСОБА_5 по вул. Івана Богуна в м. Рівне виділено земельну ділянку площею 60 кв. м. для будівництва житлового індивідуального будинку та дозволено його газифікацію та водопостачання.( а.с.16)

Цим же рішенням зобов’язано ОСОБА_5 укласти з міським виробничим об’єднанням житлово-комунального господарства договір на забудову і нотаріально його посвідчити.

У відповідності до вказаних рішень органу місцевого самоврядування ОСОБА_5 розпочав будівництво житлового будинку, яке не закінчив та вирішив продати незавершене будівництво.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 міської управи ОСОБА_4 міської ради народних депутатів № 374-р від 24.03.1995 року дозволено громадянину ОСОБА_5 продати ОСОБА_3, недобудований будинок № 8 по вул. І. Богуна в м. Рівне. Цим же розпорядженням зобов’язано ОСОБА_3, переоформити землевпорядні документи згідно встановленого порядку і наділі вести будівництво згідно раніше виданого та погодженого проекту.( а.с.15)

27 березня 1995 року ОСОБА_3, як покупець та ОСОБА_5 як продавець уклали договір купівлі-продажу незавершеного будівництва, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 та внесено в реєстр за № 1612. ( а.с.14)

Слід звернути увагу, що позивач просить припинити право користування ОСОБА_5 земельною ділянкою по вул. Богуна, 8 в м.Рівне з 27 березня 1995 року на підставі невикористання протягом двох років земельної ділянки - для несільськогосподарських потреб.

Однак, як слідує з поданих позивачем доказів, жодних підтверджуючих документів щодо виконання розпорядження № 374-р від 24.03.1995 року в частині зобов»язання ОСОБА_3 переоформити землевпорядні документи згідно встановленого на той час порядку, суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

В силу приписів ст.23 Земельного Кодексу України, в редакції 1992 року право власності або право постійного користування землею

посвідчується державними актами, які видаються і реєструються

сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних

депутатів.

В судовому засіданні позивачем державного акту, який видається і реєструється міською радою народних депутатів, який би підтверджував право користування земельною ділянкою по вул. І. Богуна, 8 в місті Рівне ОСОБА_5 не надано.

Наявний витяг з Рішення ОСОБА_4 міської ради народних депутатів № 287 від 13 вересня 1989 року підтверджує лише виділення ОСОБА_5 вказаної земельної ділянки для будівництва житлового індивідуального будинку і не є належним документом в силу приписів чинного на той час законодавства, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконав приписи розпорядження № 374-р від 24.03.1995 року та не переоформив землевпорядні документи на земельну ділянку по вул. І.Богуна, 8 в м.Рівне

З позовних вимог позивача ОСОБА_3 вбачається, що останній посилаючись на статтю 30 Земельного кодексу України чинного на час укладення між ним та ОСОБА_5 договору купівлі – продажу, ввважає, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67

цього Кодексу, і право власності або право користування земельною

ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не

передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Проте, як встановлено вище ОСОБА_5 належним чином не оформив ні права власності, ні права користування спірною земельною ділянкою по вул. І. Богуна, 8 в місті Рівне.

16 грудня 2016 року громадянин ОСОБА_3 звернувся на ім’я міського голови м. Рівного В.Хомка із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0525 та за адресою: м. Рівне, вул. Івана Богуна,8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Розглянувши дане звернення управлінням земельних відносин виконавчого комітет ОСОБА_4 міської ради було надано відповідь року №01-11/2537 з якої вбачається, що для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку ст. 118 Земельного кодексу України Позивачу необхідно долучити згоду на вилучення землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).( а.с. 30)

Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка загальною площею 0,0525 га, яка знаходиться у м. Рівному на вул. Івана Богуна,8 та пропонується для передачі безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд обліковується за гр. ОСОБА_5 згідно, довідки наданої Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.( а.с.63)

Оскільки Позивачем не було долучено згоду на вилучення земельної ділянки 27.01.2017 року Управлінням земельних відносин було повідомлено ОСОБА_3 про неможливість розгляду його звернення по суті. ( а.с. 28)

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Надання земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому законом.

Згідно з абзацом 1 пункту 12 розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до підпункту «г» п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем.

Позивачем суду не надано та в судовому засіданні не здобуто жодного належного та допустимого доказу про підтвердження права попереднього власника незавершеного будівництва користування земельною ділянкою по вул. І.Богуна, 8 в місті Рівне.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення органу влади чи місцевого самоврядування про закріплення за попереднім власником незавершеного будівництва по вул. І.Богуна, 8 в місті Рівне ОСОБА_5 земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене, суд, вирішуючи питання про визнання права користування земельною ділянкою бере до уваги, що набуття земельної ділянки у власність або у користування із земель державної або комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, і у судовому порядку це питання вирішується в разі відмови зазначених органів у передачі земельної ділянки у власність або у користування.

24 січня 2017 року ОСОБА_4 міською радою було отримано від позивача повідомлення, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок” №366-УІІ від 02 липня 2013 року в супереч п. З ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме:

«У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.»

Оскільки, позивачем не було надано в Управління земельних відносин переліку документів зазначених у листі від 29.12.2016 року №01-11/2537, а саме погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 525 м2 на вул. Івана Богуна,8 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) була залишена без розгляду, про що заявника було повідомлено листом управління земельних відносин листом від 29.12.2016.( а.с. 30)

Таким чином питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 525 м на вул. Івана Богуна,8 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_4 міською радою не могло бути розглянуте по суті.

Враховуючи викладене вище повідомлення позивача від 24.01.2017 року суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Виходячи із вищезазначеного, ОСОБА_4 міською радою не може бути вирішене питання по суті щодо визнання за позивачем права користування земельною ділянкою на вул. Івана Богуна,8 у м. Рівному без прийняття такого рішення відповідно до чинного законодавства.

Статтею 141 чинного Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Враховуючи вищенаведене, та те, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що попереднім власником незавершеного будівництва ОСОБА_5 документ, що посвідчував би його право власності чи право користування земельною ділянкою відсутній, а отже покликання позивача, що разом із незавершеним будівництвом до нього перейшло право користування земельною ділянкою по вул. І.Богуна, 8 в м.Рівне не знайшли свого підтвердження, оскільки належні документи, які б посвідчували таке право попереднього власника відсутні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо припинення права користування земельною ділянкою по вулиці Івана Богуна, 8 в місті Рівне ОСОБА_5 та визнання права користування земельною ділянкою за ОСОБА_3

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..10,12,81,89,258-259,263-265,268 Цивільного процесуаального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5 про припинення права користування та визнання права користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: ОСОБА_4 міська рада м.Рівне, вул.Соборна,12-а

Відповідач: ОСОБА_5, м.Рівне, вул. Млинівська, 15

Повний текст рішення складений 20 березня 2019 року

Суддя Н.Г. Кучина