Ухвала суду № 80610019, 11.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2718/19

1-кс/569/2396/19

У Х В А Л А

11 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

прокурора Пашкевича Д.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Цісар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Радійовського С.Б., про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Радійовський С.Б. звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України Пашкевичем Д.М.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 09 лютого 2019 року, приблизно о 21 год. 07 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на території військової частини А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області, діючи з прямим умислом, направленим на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, з метою грубого порушення громадської безпеки, достовірно знаючи про те, що у приміщенні «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 40, не містяться вибухові речовини, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує діяльність «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», умисно з власного мобільного телефону марки «Nokia», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2, здійснив телефонний дзвінок на лінію екстреного виклику «102» ГУНП в Рівненській області та представившись військовослужбовцем строкової служби, що проходить строкову військову службу у військовій частині А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області та оператором зазначеного екстреного виклику «102» повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», що стало загрозою загибеллю людей та іншим тяжким наслідкам, та призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб, а саме вибухотехнічного відділу ГУНП в Рівненській області, слідчо-оперативної групи Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ГУ ДСНС в Рівненській області для перевірки вказаного повідомлення та дезорганізувало нормальну діяльність зазначеного закладу.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: карткою первинного обліку №5195 від 09.02.2019, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, заявою ОСОБА_1 від 10.02.2019, протоколом огляду місця події від 10.02.2019 та ілюстративною таблицею до нього, протоколом допиту як свідка ОСОБА_5 від 26.02.2019, протоколом допиту як свідка ОСОБА_6 від 26.02.2019, протоколом допиту як свідка ОСОБА_7 від 10.02.2019.

Слідчий вказує, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та ухилятись від слідства, суду та покарання, покинути межі Рівненської області, оскільки об'єктивно підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Під час проходження військової строкової служби ОСОБА_1 у ВЧ А 4152, що знаходиться за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1 Костопільського району, Рівненської області мали місце неодноразові випадки самовільного залишення військової частини.

Крім того, 28.02.2019р. ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на території ВЧ А 4152, що знаходиться за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1 Костопільського району, Рівненської області.

Однак, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду 06.03.2019р. ОСОБА_1 порушив встановлену судом заборону залишення меж військової частини А 4152, що знаходиться за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1 Костопільського району, Рівненської області та відправився у невідомому напрямку.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Також зазначає, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Цісар І.В. в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12019180010000805 від 09 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

27.02.2019р. ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28.02.2019р. до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати військову частину А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області - цілодобово.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, крім наявних ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого) та вже на підставі цього вирішити чи є достатніми зазначені обставини та ризики для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів заявленому слідчим в клопотанні не може забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

06.03.2019р. ОСОБА_1 порушив встановлену судом заборону залишення меж військової частини та відправився у невідомому напрямку.

Згідно ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, особливої соціальної небезпеки діяння, практику Європейського суду з прав людини (розмір застави повинен визначитися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його матеріальне становище, слід обрати розмір застави, передбачений 1 ст. 259 КК України - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420,00 грн. (20*1921=38 420).

Суд дійшов висновку, що саме такий розмір застави з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків та не буде завідомо не помірним для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років. А також те що перебуваючи на волі він може уникнути слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити новий злочин. При цьому суд враховує, що 06.03.2019р. ОСОБА_1 порушив встановлену судом заборону залишення меж військової частини та відправився у невідомому напрямку, що дає підстави вважати, що його перебування на волі може призвести до вчинення ним ряду інших кримінальних правопорушень.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, громадянину України, військовослужбовцю строкової служби запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 квітня 2019 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: депозитний рахунок ТУ ДСА України в Рівненській області 37315038010559, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 квітня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та начальнику Рівненського СІЗО.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов