Ухвала суду № 80609969, 19.03.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/389/19

Номер провадження 1-кс/559/231/2019

УХВАЛА

"19" березня 2019 р. місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:

слідчий суддя Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федчук А.А.

за участі:

прокурора Войтюка О.І.

слідчого Ющишина В.В.

адвоката ОСОБА_1 представника ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м. Дубно клопотання адвоката ОСОБА_1 представника власника майна ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою сілдчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000186 від 23 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 до слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 представника власника майна ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000186 від 23 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. У клопотання адвокат ОСОБА_1 просить слідчого суддю скасувати арешт застосований на автомобіль марки «ЗІЛ», моделі «131», типу «Бортовий», зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 1984 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію СХМ 869591 є ОСОБА_2, який було вилучено під час огляду місця події 22.02.2019 та зобов'язати слідчого та/або прокурора уповноважених на розслідування кримінального провадження, безоплатно повернути його власнику. ;Дане клопотання обгрутноване ти, що на його думку, відпала потереба у утриманні автомобіля, свою позицію обґрунтовує наступними доводами.

Ухвала про арешт майна від 22.09.2019, прийнята з підстав наявності постанови слідчого від 23.02.2019 про визнання автомобіля і деревини речовими доказами у справі, внесеної до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а метою накладення арешту було: уникнення ризиків продажу чи вчинення будь-яких інших дій, які можуть призвести до їх втрати чи пошкодження, що призведе до неможливості проведення будь-якого роду судових експертиз.

На даний момент, з часу унесення відомостей до ЄРДР пройшло майже один місяць, у справі проведено ряд слідчих та процесуальних дій, у тому числі слідству була забезпечена можливість протягом цього терміну призначити і провести будь-яку із можливих експертиз із вилученим майном правом на, що вони не скористалися.

Безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України є екологічна безпека в частині раціонального використання і відтворення лісу. Об'єктивна сторона характеризується діянням у формі порубки дерев або чагарників, віднесених до лісового фонду, подія існування якого навіть не зафіксована і не доведена. Місця здійснення порубки лісу не виявлено і не встановлено.

Доказів скоєння цього діяння не здобуто. Тому будь-яке припущення того, що арештований автомобіль, який належить ОСОБА_2 міг бути знаряддям скоєння вказаного правопорушення є безпідставним. Бо знаряддям скоєння цього злочину може бути бензопила, ножівка, сокира, інший спецтранспорт, але аж ніяк не транспортний засіб бо ним вирубку не скоїш. Інші припущення слідства, висловлені ними у клопотання про арешт майна, що виразились у наступному формулюванні: «перевезення знарядь злочину як засіб доїзду», не може бути аргументованою підставою для обмеження прав людини, оскільки це діяння не є кримінально караним діянням чи діянням, яке характеризує якесь інше правопорушення, відомості про яке не внесено до ЄРДР і не розслідується правоохоронним органом. Утримання автомобіля лише з мотиву, що можливо, коли-небуть виникне необхідність призначити якусь експертизу є незаконним і не може бути виправдане ступенем заподіяння шкоди власнику арештованого майна. Цим самим обґрунтовує думку про відсутність подальшої необхідності в утриманні належного ОСОБА_2 автомобіля.

Від так, до сьогодні підозру у скоєнні будь-якого злочину нікому оголошено не було, доказів існування самої події скоєння злочину також не здобуто, доказів того, що арештований автомобіль є предметом злочину, передбаченого ст.246 КК України слідство не здобуло, тому подальша потреба у його утриманні відпадає, а подальші зволікання не виправдано шкодять інтересам і порушують права його власника ОСОБА_2

Підстав для призначення і проведення експертиз на даний час немає, що ще раз доводить те, що потреба в подальшому арешті машини відпала.

За весь час розслідування будь-яких доказів винуватості чи підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину досудовим слідством встановлено не було, тому доцільності продовжувати позбавляти його права користуватись своїм майном не вбачається.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 клопотання підтримав, обґрунтовуючи його підставами, викладеними в ньому.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий заперечив стосовно задоволення клопотання, пояснив наступне. У даному кримінальному провадженні проведено ряд слідчих дій, зокрема допитано працівників Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, якими було зупинено даний автомобіль, працівників Мізоцького лісництва. До слідчого судді у даному кримінальному провадженні було подано клопотання про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у Мізоцькому лісництві, дане клопотання було задоволено, однак на виконання узвали надано лише копії документів. Автомобіль, є знаряддям вчинення злочину, походження деревини, яка перевозилася ним не встановлено. Оскільки арештоване майно визнано речовим доказам в кримінальному провадженні, подальше збереження його є необхідним. На даний час не всі слідчі дії проведені по даному кримінальному провадженню, зокрема заплановано проведення огляду деревини та документів, які надані Мізоцьким лісництвом. Вважає, що потреба в збереженні арештованого майна не відпала, та просить відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст.174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 25.02.2019 накладено арешт із забороною розпоряджатись та користуватися майном, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 22.02.2019, а саме на: автомобіль марки «ЗІЛ», моделі «131», типу «Бортовий», зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 1984 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію СХМ 869591 є ОСОБА_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_1; 52 колоди деревини породи «Сосна», які знаходяться у вантажному відділі автомобіля марки «ЗІЛ», моделі «131», типу «Бортовий», зеленого кольору,. Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладався з метою збереження речових доказів зазначеного автомобілю.

У судовому засіданні не доведено, що у застосуванні арешту відпала потреба. Неможливість використовувати автомобіль, не є законною підставою для скасування арешту майна.

Враховуючи, що арешт зазначеного майна накладено в рамках відкритого кримінального провадження №12019180040000186 від 23 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, як на речовий доказ, досудове розслідування триває, ще не проведено ряд слідчих дій з використанням транспортного засобу, як речовим доказом, У автомобілі марки «ЗІЛ», моделі «131», типу «Бортовий», зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 1984 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, було виявлено деревину, яка може бути предметом злочину. Сам автомобіль міг бути засобом вчинення злочину. Тому підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна відсутні.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 174 КПК України,

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000186 від 23 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали виготовлено 21.03.2019 о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя: