Рішення № 80609526, 18.03.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1527/18

18 березня 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому, уточнивши позовні вимоги, просили стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 48 579 грн. 79 коп., а саме: заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту (відповідно до приписів ст.625 ЦК України), що становить 4000,67 грн.; заборгованість по інфляційних витратах на суму тіла кредиту (відповідно до приписів ст. 625 ЦК України), що становить 31 118,95 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі облікової ставки НБУ (відповідно до приписів ст.1048 ЦК України), що становить 13 285,09 грн. та заборгованість по 3% річних (відповідно до приписі ст. 1048 ЦК України) на суму відсотків (відповідно до приписів ст. 1048), що становить 175,08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, з таких підстав.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками у розмірі облікової ставки НБУ (відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України), що становить 13 285,09 грн. та заборгованість по 3% річних (відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України) на суму відсотків (відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України), що становить 175,08 грн., суд приходить до висновку, що останні до задоволення не підлягають.

Так, судом встановлено, що 08.04.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 227/08 (а.с.6-12).

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 70000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00% річних.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (правонаступник Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило право грошової вимоги за Кредитним договором № 227/08 від 08.04.2008 року ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.19-31).

Таким чином ТОВ «Кредитні ініціативи набуло статусу нового кредитора/стягувача за вказаним договором.

У 2014 році ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 227/08 від 08.04.2008 року.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області № 564/1240/14 від 29 грудня 2014 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 227/08 від 08.04.2008 року у розмірі 53 437 грн. 15 коп. та судовий збір у розмірі 589,37 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 09 січня 2015 року.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку повернення позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Правильність такого застосування вищевказаних норм матеріального права узгоджується з висновками ОСОБА_4 Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору № 227/08 від 08 квітня 2008 року укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 кінцевий термін повернення та процентів за ним – не пізніше 06 квітня 2018 року.

Однак, звернувшись у 2014 році з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 227/08 від 08.04.2008 року, кредитор, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання, його позовні вимоги були задоволені частково рішенням Костопільського районного суду Рівненської області № 564/1240/14 від 29 грудня 2014 року

Після пред'явлення вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками у розмірі облікової ставки НБУ (відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України), що становить 13 285,09 грн. та заборгованість по 3% річних на суму відсотків (відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України), що становить 175,08 грн., до задоволення не підлягають.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача у порядку ст. 625 ЦК України заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту у розмірі 4000,67 грн. та заборгованість по інфляційних витратах на суму тіла кредиту у розмірі 31 118,95 грн., суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають до задоволення частково, враховуючи наступне.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, зазначеним вище рішенням суду Костопільського районноо суду Рівненської області № 564/1240/14-ц від 29.12.2014 року, було встановлено, що заборгованість по тілу кредиту у ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» становила 51 585 грн. 29 коп.

Постановою начальника відділу Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 від 03.04.2018 року про закінчення виконавчого провадження було закрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 564/1240/14-ц виданого 30.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 53437 грн. 15 коп., у зв'язку із сплатою 30.03.2018 боржником боргу в повному обсязі (а.с.61).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценті не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що період, за який позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту у розмірі 4000,67 грн. та заборгованість по інфляційних витратах на суму тіла кредиту у розмірі 31 118,95 грн., згідно наданих позивачем розрахунків включає в себе період з 29.12.2014 року по 01.09.2018 року - по 3% річних (а.с.74) та по інфляційних витратах – січень 2015 року по липень 2018 року (а.с.75).

Відповідач та її представник просили суд застосувати до даних правовідносин строк позовної давності, оскільки відповідно до закону строк позовної давності за який позивач має право стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних становить 3 роки до звернення до відповідача з вимого.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Позовна давність за статтею 256 ЦК України – це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Таким чином, до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Така ж правова позиція сформована Верховним Судом України 26.04.2017 року у справі №3-1522гс16.

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 у червні місяці 2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за вірне стягнути з відповідача заборгованість по інфляційних витрат та 3% річних, у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період починаючи з 21.06.2015 року, в межах строку позовної давності, та по квітень місяць 2018 року, оскільки 30.03.2018 року ОСОБА_2 було погашено заборгованість перед позивачем у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України: заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту у розмірі - 3175 грн. 48 коп. та заборгованість по інфляційних витрат на суму тіла кредиту у сумі - 12 645 грн. 53 коп.

Окрім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по справі у розмірі 1762 грн. (мінімальний розмір ставки судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру, на день звернення з позовом до суду).

На підставі викладеного та керуючись ст. 625, 1048, 1050 ЦК України, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі , 15 821 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) гривню 01 копійок, а саме:

- заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту (відповідно до приписів ст. 625 ЦК України), що становить 3175 грн. 48 коп.

- заборгованість по інфляційних витрат на суму тіла кредиту (відповідно до приписів ст. 625 ЦК україни), що становить 12 645 грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати понесені останнім на оплату судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", м. Київ, Київська обл., вул. Вікентія Хвойки,21, код ЄДРПОУ 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346

Відповідач: ОСОБА_2, м. Костопіль, Рівненська обл., вул. Складова, 26а, РНОКПП: НОМЕР_1

Повний текст рішення складено 21.03.2019 року.

СуддяОСОБА_6