Рішення № 80608192, 14.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/7595/18

Єдиний унікальний номер № 205/7595/18

Провадження № 2/205/403/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22 жовтня 2018 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03 січня 2016 року помер його батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Позивач у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний термін з дня відкриття спадщини не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про смерть батька.

Позивач просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, який дорівнює двом місяцям після набрання чинності рішенням суду для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивач у заяві від 14.03.2019 року просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача – територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради у заяві від 13.03.2019 року просив розгляд справи відкласти у зв’язку з хворобою, однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав. У відзиві на позовну заяву представник зазначив, що незнання про смерть спадкодавця не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 03 січня 2016 року помер ОСОБА_2 (а.с. 9).

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16-19).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за законом є його син ОСОБА_1 (а.с. 10).

Постановою державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 07 грудня 2018 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини (а.с. 28).

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз’яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначив, що про смерть батька він дізнався лише в червні 2018 року.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Суд на підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених доказів, керуючись положеннями статей 1222, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України встановив, що причини, на які посилався позивач як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а саме: незнання про смерть батька, не може бути визнано поважною причиною, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1217, 1220-1222, 1261, 1269-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 26510514, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 березня 2019 року.

Суддя Н.В. Басова