Ухвала суду № 80607953, 21.03.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/92/16-к

Провадження № 1-кп/209/6/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області розглядаючи судом присяжних у складі:

головуючого судді Байбари Г.А., судді Багбая Є.Д.,

присяжних: Шаповал.Л.М., ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участі секретаря Кулік О.О.,

прокурора Малого С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,

у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12014040790000926, відносно обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4, 7 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 315 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, неодружений, не має дітей, мешкає за адресо.: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався судом до 22 березня 2019 року.

Прокурор Малий С.С. звернулася до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, і на даний час існують ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв'язків, може ухилятися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, а також може перешкоджати судовому провадженню впливаючи на недопитаних свідків обвинувачення, які є його друзями, або знайомими, з метою зміни ними показань. Стверджує, що будь який інший запобіжний захід не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що у кримінальному провадженні немає доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів. Прокурором не доведено наявність ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, не вказано нових ризиків. Не доведено, що обвинувачений може впливати на недопитаних свідків. Обвинувачений соціалізований, проживає з братами та матір'ю. Прокурором не доведено, що біль м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить запобігання вказаним ризикам. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем його проживання, що буде достатнім для запобігання зазначеним прокурором ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, вважаючи, що у кримінальному провадженні відсутні докази його вини у скоєнні злочинів та прокурором не доведена наявність ризиків для тримання його під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Розглядаючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3. під вартою є доцільним, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні, зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень та на даний час продовжують існувати ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв'язків (не одружений, не має дітей, до досягнення повноліття виховувався, як і інші його брати, в дитячому будинку та у прийомній сім'ї, не маючи зв'язків з батьками, мати була позбавлена батьківських прав), може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованих йому злочинів, а також, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на недопитаних свідків обвинувачення, один з яких є його товаришем.

При цьому суд не приймає до уваги твердження захисника та обвинуваченого щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів вини обвинуваченого, оскільки прокурором надані суду докази на підтвердження обвинувачення, які судом не ще досліджені в повному обсязі. Обвинувачений ще також не допитаний, оскільки бажає давати показання після дослідження всіх доказів у справі.

Зазначені вище ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились, а продовжують існувати, що дає підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити до 16.00 години 20 травня 2019 року застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3.

Головуючий суддя Г.А. Байбара

Суддя Є.Д. Багбая

Присяжні: ОСОБА_5

ОСОБА_1

ОСОБА_2