Ухвала суду № 80606357, 21.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/788/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000), Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 116-А, м. Чернігів, 14028, код ЄДРПОУ - 03195961), Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (вул. Київська, 281, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ - 03196222), Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 37567866) про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу, як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 просить суд, зокрема, скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 03.04.1997, викладене у протоколі № 166.

Тобто вищевказані позовні вимоги заявлені позивачем з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки позивач просить суд скасувати рішення від 03.04.1997, а до суду з адміністративним позовом останній звернувся лише 15.03.2019, що підтверджується відбитком календарного штемпелю на конверті.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України, а саме пропуск останнім шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, що, у свою чергу, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

При цьому позивачем не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову: немайнового характеру - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином за подання до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 768,40 грн.

Оскільки прохальна частина адміністративного позову ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру, то останньому за подання до суду даного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у сумі 2305,20 грн.

Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами, судом виявлено, що останні не містять квитанції про сплату судового збору або копії документа, належним чином засвідченого, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас суд відхиляє посилання позивача у адміністративному позові на звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.

При цьому позивачем не додано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що станом на день подання адміністративного позову він є військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) або спеціальні збори.

Разом з тим, як вбачається з доданих позивачем до адміністративного позову матеріалів, рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 03.04.1997 (протокол № 166) визнано видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпідставною.

Вищевказане рішення є чинним, не скасовано, а оскаржується позивачем у даному адміністративному позові.

Отже ОСОБА_1 за подання до суду адміністративного позову, який містить 3 вимоги немайнового характеру, необхідно сплатити судовий збір у сумі 2305,20 грн. (768,40 грн. х 3) (Реквізити для сплати: рахунок 34319206084033, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998).

Також пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Поряд з цим, у ході ознайомлення з позовною заявою, судом виявлено, що остання не містить у собі ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України одного з відповідачів - Чернігівської обласної державної адміністрації.

Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (частини 4,5 статті 94 КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Водночас судом виявлено, що адміністративний позов ОСОБА_1 не містить інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Крім того позивачем до адміністративного позову додано копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином.

Також, однією з позовних вимог ОСОБА_1 зазначено вимогу: «Вказати Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації та Управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на бездіяльність, а дії Чернігівської обласної державної адміністрації визнати неправомірними».

Разом з тим суд зазначає, що зміст вищевказаної позовної вимоги потребує уточнення позивача, а саме: в чому полягає бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації і Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області та які дії Чернігівської обласної державної адміністрації він просить визнати протиправними.

Крім того суд звертає увагу позивача на пункт 4 частини 2 статті 245 КАС України, відповідно до якого у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску; оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі або копії документа, належним чином засвідченого, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; інформації про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України одного з відповідачів - Чернігівської обласної державної адміністрації; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; копій додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином, для суду та усіх відповідачів; заяви про уточнення позовних вимог, у якій зазначити в чому полягає бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації і Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області та які дії Чернігівської обласної державної адміністрації позивач просить визнати протиправними.

Роз'яснити позивачу, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати. Таким чином учасник справи підтверджує своїм підписом відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, із зазначенням дати такого засвідчення.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій