Рішення № 80606276, 26.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року справа № 699/684/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

позивача: не з'явилась,

представника відповідача: Коріня М.В. - за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивачу за віком на пільгових умовах з дати її звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах - 15 березня 2011 року, згідно п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що пропрацювала дояркою з 22.02.1983 по 28.02.2018 та має загальний стаж роботи дояркою 34 роки 4 місяці 17 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2, архівною довідкою від 04.02.2011 №72, розрахунком стажу, проведеним відповідачем.

Однак, рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.03.2011 №6 підтверджено стаж роботи на посаді доярки лише за період з 22.02.1983 по 31.12.1991.

Інші періоди роботи позивача дояркою не зараховано до пільгового стажу, посилаючись на відсутність в поданих документах даних про виконання норм обслуговування тварин.

Позивач з даним твердженням не погоджується та вважає, що подані нею документи підтверджують роботу на посаді доярки та є достатньою підставою для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки з їх змісту вбачається період роботи, посада, характер виконуваної роботи та перелік первинних документів, у відповідності до яких вони видані.

Посилання відповідача на необхідність підтвердження страхового стажу позивач вважає неправомірним, оскільки записи в трудовій книжці дають змогу перевірити страховий стаж, натомість сумніви щодо стажу не можуть бути підставою для відмови у його врахуванні.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позов підлягає задоволенню.

В судове засідання позивач не прибула, проте направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні наполягав на пропуску строку звернення до суду та заперечував щодо суті заявлених вимог, зазначивши наступне.

При зверненні до управління із заявою про призначення пенсії та при зверненні до суду із заявою про встановлення факту виконання встановлених норм обслуговування сільськогосподарських тварин, на підтвердження пільгового стажу заявник надала довідки про роботу в Переможинській філії ТОВ НВФ «Урожай» з 01.12.2005 по 27.02.2013, в Валявській філії ТОВ НВФ «Урожай» з 28.02.2013 по 04.07.2014 та в тваринницькій філії «Нова» ТОВ НВФ «Урожай» з 05.07.2014 по даний час.

При перевірці достовірності наданих довідок встановлено, що документи про виконання встановлених норм обслуговування тварин у вищевказаних організаціях відсутні. Таким чином, вимоги п. «д» ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виконані.

Також представник відповідача зазначив, що єдиним законодавчо визначеним порядком підтвердження пільгового стажу є надання в органи, що призначають пенсію уточнюючих довідок з підприємств, які підтверджують пільговий характер роботи, а в разі ліквідації підприємства - рішенням комісії, що створюються в головних управліннях Пенсійного фонду України. На даний час законодавчо не визначений будь-який другий порядок підтвердження такого стажу, у тому числі показаннями свідків. Окрім того, в судовому порядку неможливо встановити факт виконання встановлених норм обслуговування сільськогосподарських тварин, що є основною умовою для зарахування до стажу роботи на посаді та дає право на призначення пенси на пільгових умовах.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 15.03.2011 позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області із заявою щодо призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 13 п. «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та подала на розгляд відповідної комісії документи необхідні для призначення пенсії.

Листом Пенсійного фонду України від 08.08.2011 №15323/13-11 позивача повідомлено, що рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.03.2011 №6 до стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії, зараховано період роботи з 22.02.1983 по 31.12.1991. Крім того, на підставі довідки Переможинської філії «НВФ «УРОЖАЙ» до пільгового стажу зараховано період роботи з 01.12.2005 по 01.03.2011, тобто пільговий стаж моєї роботи складає 14 років і місяць її днів, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також повідомлено, що період роботи з 01 січня 1992 року по 1 грудня 2005 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю відомостей про стан виконання норм обслуговування корів.

10.04.2018 позивач повторно звернулась до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області листом №17038/03-12 від 04.05.2018 повідомило позивача, що у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ним прийнято рішення (протокол №396 від 03.15.2018 року) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Також зазначено, що за результатами документальних перевірок достовірності довідок про пільговий стаж роботи, поданих для призначення пенсії, встановлено, що дані про норми обслуговування тварин на підприємствах відсутні або не надавалися.

Звернуто увагу, що рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.03.2011 №6 до стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії, зараховано період роботи з 22.02.1983 по 31.12.1991.

При цьому повідомлено, що пільгового стажу зараховано 8 років 10 місяців 10 днів .

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно з пунктом «д» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норма обслуговування - це кількість голів корів, закріплених за робітницею, яких вона зобов'язана обслужити протягом встановленого робочого дня у визначених організаційно-технічних умовах.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з нормами п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд звертає увагу, що абзацом 5 п. 20 наведеного порядку передбачено, що додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

З наведених законодавчих норм слідує висновок, що за відсутності записів у трудовій книжці пільговий період роботи підтверджується уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, в зазначених довідках вказується про виконання встановлених норм обслуговування тварин.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, робота ОСОБА_2 дояркою в період з 01.01.1992 по 01.12.2005 підтверджена архівною довідкою №72 від 04.02.2011 трудового архіву Корсунь-Шевченківського району, яка видана на підставі відомостей нарахування заробітної плати радгоспу ім. К. Маркса с. Дацьки.

При цьому, суд приймає до уваги, що вказане місце роботи обліковується за позивачем з лютого 1983 року по січень 2006 року.

Відповідачем зараховано пільговий період роботи з 22.02.1983 по 31.12.1991, однак безпідставно не враховано подальший період роботи з 01.01.1992 по 01.12.2005, тоді як на сторінках трудової книжки позивача №58, 59 містяться записи про виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві.

В свою чергу в період з 01.12.2005 по 27.02.2013 ОСОБА_2 працювала дояркою в Переможинській філії ТОВ НВФ «УРОЖАЙ», що підтверджується довідкою від 23.03.2018 року №2; в період з 28.02.2013 по 04.07.2014 працювала дояркою в Валявській філії ТОВ НВФ «УРОЖАЙ», що підтверджується довідкою від 23.03.2018 № 59; в період з 05.07.2014 по 30.03.2018 працювала дояркою в ТФ «Нова» ТОВ НВФ «УРОЖАЙ», що пітверджується довідкою №81 від 21.03.2018.

Зі змісту вищезгаданих довідок вбачається, що позивач виконувала норми обслуговування тварин.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним неврахування відповідачем під час призначення пенсії позивачу вказаних періодів роботи до пільгового стажу, що вказує на допущену з боку відповідач бездіяльність щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість встановлення адміністративним судом факту роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії.

Згідно правового висновку зробленого Верховним Судом у постанові від 08.10.2018 у справі №706/1637/16-ц закриваючи провадження у справі, апеляційний суд, правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, у редакції на час розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо непризначення заявнику пенсії на пільгових умовах, з урахуванням недотримання останнім визначеної законом процедури встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства та віднесення вирішення таких питань до компетенції спеціально створеної пенсійним фондом комісії.

Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України позивач має право звернутися за захистом свого права в суд, але не із заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Отже, Верховний Суд констатував необхідність розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Суд також зазначає, що за ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вказавши у позовній заяві про скасування рішення відповідача, позивач не вірно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідного рішення відповідач не приймав, а невчинення суб'єктом владних повноважень дій свідчить про допущену бездіяльність, а тому для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача в цій частині.

Підсумовуючи наведене та враховуючи допущену з боку відповідача бездіяльність у призначенні пільгової пенсії позивачу суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути питання про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В свою чергу, вимоги позивача можуть бути задоволені у межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не зазначила поважних причин його пропуску з 2011 року, тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача з дати повторного звернення 10.04.2018 за призначенням пільгової пенсії. В решті позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) розглянути питання про призначення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах з 10.04.2018, згідно п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги до 10.04.2018 залишити без розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 19 березня 2019 року

Суддя В.В. Гаращенко