Ухвала суду № 80605610, 21.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1977/18

У Х В А Л А

з питань відводу судді

21 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого-судді Хоми О.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, міського голови Садового Андрія Івановича про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування ухвали, -

В С Т А Н О В И В:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, міського голови Садового Андрія Івановича про визнання незаконними дії, визнання незаконною та скасування ухвали .

20.03.2019 року позивач подала заяву про відвід головуючого-судді Хоми О.П., з підстав її упередженості. Зокрема, позивач вказує, що суддя не може розглядати справу на підставі її повної недовіри, наявних в її діях ознак зловживання судовою владою, а також ознак вчинення кримінального правопорушення щодо позивача, про що подана відповідна заява правоохоронним органам. Всі грубі правопорушення зафіксовані позивачем зазначені у заяві про злочин яка подана до правоохоронних органів. Позивач вважає, що така суддя не має права розглядати цю справу, оскільки її дії є провокацією стосовно неї та присутніх вільних слухачів у справі. Також, суддя, яка не володіє посвідченням судді, в невідомий спосіб допущена до здійснення судочинства не може вважатися «судом, встановленим законом». Позивач вважає, що належний, справедливий і неупереджений розгляд справи та забезпечення прав позивача за участю судді Хоми О.П. є неможливим. Просить задовольнити заяву про відвід.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід головуючого судді.

Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019 року, для вирішення питання про відвід судді Хоми О,П. визначено суддю Мартинюка В.Я.

Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про відвід судді, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності".

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року).

Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

З системного аналізу підстав, які наведені у ст.36-37 КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, ці обставини повинні бути доведеними.

Судом встановлено, що підставою для відводу судді Хоми О.П., як зазначає позивач, є зловживання судовою владою та вчинення кримінального правопорушення щодо нього.

Однак, заявлені підстави для відводу не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи №813/1977/18, а тільки відображають власну позицію заявника, яка ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодними доказами.

Більш того, обставини, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Хоми О.П. у розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід та доданих доказів не підтверджується.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Хоми О.П., не містить правового обґрунтування підстав відводу головуючому судді, а тому у її задоволенні необхідно відмовити

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хоми Олени Петрівни в адміністративний справі №813/1977/18 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я.Мартинюк