Рішення № 80605411, 13.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3572/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» (далі – ПП «Семенівська мануфактура») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про скасування рішення Одеської митниці ДФС від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ним було належним чином виконано вимоги статті 53 Митного кодексу України щодо надання документів, що підтверджують митну вартість товарів, поставлених на виконання умов Контракту від 23.09.2016 № US23-916, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Ухвалою суду від 30.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що у наданих позивачем до Одеської митниці ДФС документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано у повному обсязі витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а подані додатково документи не спростовували виявлені митницею розбіжності, що стало підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Вважає, що Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України.

Ухвалою суду від 21.01.2019 задоволено клопотання представника Одеської митниці ДФС про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.01.2019 продовжено строк підготовчого засідання строком до 20.02.2019.

01.02.2019 відповідачем подано до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких останній зазначив підстави для відмови у задоволенні позову, наведені у відзиві на позов. Крім того вказав, що працівником митного поста допущено помилку у номері рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 за митною декларацією ІМ 40 ТН від 23.06.2017 № UA500030/2017/008989 (замість 22 номеру рішенню присвоєно номер 21). Після виправлення вказаної помилки декларанту позивача було направлено електронним повідомленням Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2, у якому виправлено було тільки номер рішення, а його зміст не змінювався.

Ухвалами суду без виходу до нарадчої кімнати від 20.02.2019, занесеними секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відмовлено Одеській митниці ДФС у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019 на 14:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 825/1322/17 (адміністративне провадження № К/9901/6729/18), за результатами розгляду касаційної скарги Одеської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5.12.2017 у справі №825/1322/17 за позовом ПП «Семенівська мануфактура» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 № UA 500030/2017/000021/2 та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2017/00170, касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції – без змін.

Як вбачається з вищевказаної постанови, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 23.06.2017 позивач, з метою розмитнення товару, отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту від 23.09.2016 №US23-916, укладеного між Підприємством та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO. LTD (Китай), подав митну декларацію № UA500030/2017/008989 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи.

23.06.2017 митний орган, за наслідками розгляду вказаної митної декларації, оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00170, з посиланням на частину 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України.

У цей же день митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/000021/2 та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Під час судових засідань митним органом пояснено, що внаслідок помилки посадової особи митного органу платнику податків направлено спочатку рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500030/2017/000021/2, хоча в картці відмови є посилання на рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500030/2017/000022/2. Ці рішення ідентичні за своїм змістом і мають відмінності лише у номері.

Як вбачається з позовних вимог у даній справі, ПП «Семенівська мануфактура» просить скасувати рішення Одеської митниці ДФС від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 825/1322/17, судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 825/1322/17 встановлено, що поставка товару за контрактом здійснюється у повній відповідності з «Інкотермс-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Спірна партія товару постачалась на умовах, визначених інвойсом від 09.04.2017 № 0409, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки FOB (вільно на борту) «Інкотермс 2010».

Умови поставки FOB Інкотермс 2010 (вільно на борту) означають, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження.

Жодних посередників (експедиторів) для транспортування товару позивачем не залучалося, вартість упаковки включена до ціни товару продавцем, страхування товару також не здійснювалось.

За таких обставин Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 825/1322/17 погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів. Посилання відповідача на відсутність деяких документів є безпідставними, оскільки такі документи не є обов'язковими, відповідно до умов поставки.

Верховний Суд вказав, що аргументація митного органу в касаційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з ЄАІС не враховується, оскільки судами попередніх інстанцій доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Посилання митного органу на Методичні рекомендації в обґрунтування доводів касаційної скарги, на думку Верховного Суду, є неприйнятними з огляду на те, що вони затверджені Наказом Державної митної служби від 13.07.2012 № 362, який з 11.09.2015 на підставі наказу Державної фіскальної служби України № 689, втратив чинність, а відтак не підлягає застосуванню судом, відповідно до положень принципу законності, передбаченого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) та не є джерелом права, яке застосовується судом, згідно зі статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє після 15.12.2017).

Задовольняючи позов у справі № 825/1322/17, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Верховний Суд встановив, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у цих відносинах, є одним із елементів, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

За таких обставин Верховний Суд зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що орган доходів і зборів під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв не у спосіб, який відповідає вимогам Митного кодексу України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

При цьому у даній справі № 620/3572/18 судом встановлено, що працівником митного поста допущено помилку у номері рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 за митною декларацією ІМ 40 ТН від 23.06.2017 № UA500030/2017/008989 (замість 22 номеру рішенню присвоєно номер 21). Після виправлення вказаної помилки декларанту позивача було направлено електронним повідомленням Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2, у якому виправлено було тільки номер рішення, а його зміст не змінювався.

Отже суд дійшов висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 №UA500030/2017/000021/2 (оскаржене і скасоване) та №UA500030/2017/000022/2 (оскаржується у даній справі) прийнято за однією і тією ж митною декларацією від 23.06.2017 № UA500030/2017/008989.

Разом з тим Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2017 №UA500030/2017/000021/2 скасовано постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №825/1322/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 та постановою Верховного Суду від 24.04.2018.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Одеської митниці ДФС від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2 про коригування митної вартості товарів і задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Одеської митниці ДФС від 23.06.2017 № UA500030/2017/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 21.03.2019.

Позивач: Приватне підприємство «Семенівська мануфактура», вул. Червона площа, 20, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ – 35821783.

Відповідач: Одеська митниця ДФС, вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ – 39441717.

Суддя В.В. Падій