Рішення № 80605338, 18.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року справа №320/6468/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 в інтересах держави до ОСОБА_2 сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Броварського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_2 сільської ради Броварського району Київської області з питань затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення;

- зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Броварського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які знаходяться на балансі сільської ради.

В обґрунтування таких вимог позивач зазначив, що організацію благоустрою території села Літки повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту. Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон України "Про благоустрій населених пунктів" зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону та прийнятої на його виконання Інструкції проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою с. Літки є компетенцією сільської ради. Однак, сільська рада не затвердила планів інвентаризації та паспортизації таких об'єктів благоустрою як дитячі майданчики, які розміщені на території с. Літки, та знаходяться на балансі сільської ради, згідно інвентарних карток основного обліку, є об’єктами благоустрою, які підлягають паспортизації та інвентаризації.

Таким чином, на думку позивача ОСОБА_2 сільською радою повністю ігноруються норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів», зокрема плани паспортизації та інвентаризації не розроблено, як наслідок паспорта на дитячі ігрові комплекси відсутні, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач правом на подання відзиву проти позову не скористався.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Проведеним Броварською місцевою прокуратурою вивченням стану дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено, що планова технічна інвентаризація та паспортизація прибудинкових дитячих майданчиків с. Літки Броварського району Київської області не проводиться, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та можуть призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям.

Зокрема, згідно інформації наданої ОСОБА_2 сільською радою №522 від 05.09.2018 на території сільської ради розміщені чотири дитячі майданчики, а саме:

- дитячий ігровий майданчик по вул. Шевченка, 65;

- дитячий ігровий майданчик на площі Перемоги;

- дитячий ігровий майданчик по вул. Лісова;

- спортивний майданчик по вул. Шевченка, 67.

Відповідно до інформації ОСОБА_2 сільської ради плани паспортизації та технічної інвентаризації об’єктів благоустрою (дитячих майданчиків) не затверджувались.

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради та передбачено у статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР). Відповідно до пункту 44 частини першої цієї статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2807-ІУ «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-ІУ) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2807-ІУ благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 2807-ІУ організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону № 2807-IV об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону № 2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-IV Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція № 550).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, організацію благоустрою території села Літки повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807-IV зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону № 2807-ІУ та прийнятої на його виконання Інструкції № 550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою с. Літки є компетенцією сільської ради. Однак, сільська рада не затвердила планів інвентаризації та паспортизації таких об'єктів благоустрою як дитячі майданчики, які розміщені на території с. Літки, та знаходяться на балансі сільської ради, згідно інвентарних карток основного обліку, є об’єктами благоустрою, які підлягають паспортизації та інвентаризації.

Таким чином, ОСОБА_2 сільською радою повністю ігноруються норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Плани паспортизації та інвентаризації не розроблено, як наслідок паспорта на дитячі ігрові комплекси відсутні.

З наведеного вбачається бездіяльність ОСОБА_2 сільської ради, та як за відсутності затверджених планів інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою (їх частин), підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці у сфері благоустрою позбавлені можливості проводити інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об’єктів благоустрою.

Частиною 2 ст. 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка набула чинності 02.09.1990, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27.09.1991 передбачено, що держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Бездіяльність ОСОБА_2 сільської ради, з питання забезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, ігрових споруд, як елементів майданчиків, ставить під загрозу закріплені ст. ст. З, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров’я, грубо порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів», призводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих майданчиків, спортивного обладнання, ігрових споруд та тренажерів та може завдати тяжких наслідків здоров’ю дітей селища та села, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Аналогічна позиція висвітлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27.07.2016 за результатами розгляду справи № 524/7297/15-а.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1-2 статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не надано доказів понесення витрат, пов’язаних із залученням свідків та/або проведенням експертиз, понесені позивачем судові витрати у вигляду сплаченого судового збору не можуть бути присудженні на його користь.

Таким чином, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 сільської ради Броварського району Київської області з питань затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення.

Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Броварського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які знаходяться на балансі сільської ради.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.