Ухвала суду № 80605074, 15.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15.03.2019 № 520/174/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,

за участю представника відповідача - Садкового І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 26201641) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Ізюмської міської ради Харківської області, в якому просить суд:

- скасувати рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2";

- визнати протиправною бездіяльність Ізюмської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України та зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельну ділянку у власність ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 14.01.2019 прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

04.03.2019 представником відповідача, Ізюмської міської ради Харківської області, через канцелярію суду надано клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що є рішення суду, яким цей спір фактично вирішений, а цей позов поданий в порядку виконання рішення суду по іншій справі.

Позивач, ОСОБА_2, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Ізюмської міської ради Харківської області Садковий І.А. - в судовому засіданні підтримав надане клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

У справі, що розглядається, предметом спору є протиправність бездіяльності Ізюмської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

Як вбачається з заявленого позову, фактичною підставою звернення до суду стало невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 820/5134/17, яка набрала законної сили.

15 грудня 2014 року позивач звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,03 га, що розташована в АДРЕСА_2 поряд із належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_2, відповідно до кадастрового плану.

Внаслідок неотримання відповіді у строки, визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, позивачем укладено з ФОП ОСОБА_3 договір на виконання землевпорядних робіт від 03 лютого 2015 року № 08.

04 лютого 2015 року позивач повідомив Ізюмську міську раду про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, визначеному частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, до якого додав договір на виконання землевпорядних робіт від 03 лютого 2015 року № 08.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року № 2883 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2.» позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № 623/2330/15-а рішення Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2.» скасовано.

15 червня 2016 року ФОП ОСОБА_3, з яким позивачем укладений договір на розробку проекту землеустрою, звернувся до управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області із заявою про погодження документації із землеустрою.

29 червня 2016 року листом № 96/41-16 позивачу відмовлено в погодженні документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 для ведення індивідуального садівництва та повернуто зазначений проект, як такий, що поданий безпідставно.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 820/3901/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 15 червня 2016 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2, у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Зазначене судове рішення набуло законної сили 17 жовтня 2016 року.

11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про повторний розгляд його заяви від 15 червня 2016 року про погодження проекту з урахуванням висновків суду в адміністративній справі № 820/3901/16.

25 квітня 2017 року начальником міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 150/122-17, відповідно до якого розроблений проект погоджено за умови врегулювання у рамках приписів, передбачених статтею 20, частиною другою статті 198 Земельного кодексу України наступних питань: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.

В порядку ч.9 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) по справі № 820/3901/16 ОСОБА_2 звернувся до суду. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 його заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, вчинені під час виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16, щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_3 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту, за результатами яких оформлено лист від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 та передано Проект на розгляд Експерту державної експертизи Підгурській Л.І.

12 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. із заявою про внесення змін до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25 квітня 2017 року № 150/122-17, з метою виключення з нього умов врегулювання питань щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки, та щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.

На вказану заяву 13 липня 2017 року було надано відповідь № Н-132/0-0.23.021-122/152-17 про відсутність підстав для внесення змін у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Ізюмської міської ради VІІ скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), яка розташована по АДРЕСА_2, що розроблений ФОП ОСОБА_3 Вирішено розглянути повторно звернення ОСОБА_2 після подання ним належним чином звірених копії паспорта, копії картки фізичної особи платника податків, копії витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6304347422017 від 22 травня 2017 року; оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2; позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, наданої за формою та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580; позитивного висновку відділу містобудування архітектури та архітектурно-будівельного контролю апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/5134/17 від 14.12.2017, залишеною без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та Постановою Верхового суду від 14.08.2018, адміністративний позов ОСОБА_2 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н.О. щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.04.2017 за № 150/122-17, умов, при яких погоджується проект, скасовані окремі положення Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25.04.2017 за № 150/122-17 Міськрайонним управлінням в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а саме: в частині встановлення умов врегулювання в рамках приписів, передбачених ст.20, ч.2 ст.198 Земельного кодексу України, наступних питань, а саме: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами. Скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2". Зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташовану по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2.

Судове рішення набрало законної сили 27.03.2018.

Позивач 06.07.2018 звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області з заявою про затвердження проекту землеустрою з урахуванням Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 №1788 прийнято до розгляду заяву гр. ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФО-П ОСОБА_3, та відмовлено у його затвердженні. Також відмовлено гр. ОСОБА_2 у визначенні адреси земельній ділянці. Ухвалено розглянути повторно звернення гр. ОСОБА_2 після подання ним до Ізюмської міської ради належним чином завірених: - Оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для Індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2, розробленого ФО-П ОСОБА_3; - позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), наданого за формою та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру"; - позитивного висновку відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

Суд зазначає, що рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 №1788 містить в собі ті ж саме підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою та додаткові умови для повторного розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що й у скасованому в адміністративній справі №820/5134/17 рішенні Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2".

Також судом встановлено, що підготовлені та затверджені на засіданнях постійної комісії Ізюмської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин від 04.07.2017 та 06.08.2018 проекти відповідних рішень щодо заяв ОСОБА_2 також містили в собі ті ж самі підстави, з яких відмовлено в задоволенні заяви позивача.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 №1788 та звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 заяву ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень від 10.09.2018 по справі № 820/5134/17 - задоволено частково. Визнано протиправним рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2". В задоволенні заяви ОСОБА_2 в частині скасування рішення та постановлення окремої ухвали - відмовлено.

Позивач 07.12.2018 звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області з заявою, в якій повідомив про визнання протиправним рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2" та просив врегулювати його питанням. (а.с.39)

У відповідь листом від 12.12.2018 №Н-2215/2414 міський голова Марченко В.В. повідомив, що до повноважень органів місцевого самоврядування роз'яснення судового рішення не входить.

Листом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 14.12.2018 №Н-2227/2432 позивача повідомлено, що ухвалою суду визнано протиправним рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2", а не скасовано це рішення, а міська рада виконала рішення суддів, оскільки повторно розглянула заяву позивача та відмовила в її задоволенні.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Отримавши від відповідача відмову вперше (рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2".), ОСОБА_2, звернувся до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (справа №820/5134/17), залишеною без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та Постановою Верхового суду від 14.08.2018, зокрема, скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2". Зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташовану по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2.

Отже, оскаржувані у даній справі рішення та бездіяльність Ізюмської міської ради Харківської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 820/5134/17, мають ознаки повторності та стосуються виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017. Про це зазначено безпосередньо у рішенні Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 №1788.

Отже, основним питанням, яке постає перед судом, є не повторна перевірка та надання оцінки підставам відмови у затвердженні проекту відведення земельної ділянки чи повторне визнання тих самих дій протиправними, а зобов'язання прийняти певне рішення.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №820/5134/17, що набрала законної сили.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.ст. 382, 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Тож судом з'ясовано, що оскаржуване рішення та бездіяльність, як стверджує заявник, пов'язані з неналежним виконанням судового рішення, а не є самостійним предметом спору.

Суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №820/5134/17).

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - скасування рішенням 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2", визнання протиправною бездіяльності Ізюмської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України; зобов'язання Ізюмської міської ради Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2, який розроблений ФОП ОСОБА_3, та надання вказаної земельну ділянку у власність ОСОБА_2 - є одним із способів виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №820/5134/17. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що до видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку ст. 382 або ст. 383 КАС із заявою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення або про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку, встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю), а не пред'являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №820/5134/17, що розглянув Харківський окружний адміністративний суд (постанова від 14.12.2017), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Відтак є підстави для закриття провадження у справі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернення до правоохоронних органів з заявою про злочин, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України, щодо умисного невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення, що набрало законної сили.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 26201641) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 21 березня 2019 року.

Суддя Білова О.В.