Рішення № 80604740, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2019 року № 826/2925/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменко А.І., суддів - Добрівської Н.А., Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Первинної профспілкової організації студії «Укртелефільм»,

Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм»,

ОСОБА_1

до Державного комітету телебачення і радіомовлення України

про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

Первинна профспілкова організація студії «Укртелефільм», Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі - відповідач), в якому просять:

- визнати протиправними (незаконними) та скасувати з моменту прийняття:

1) Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України за №173 від 25 серпня 2015 року «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (разом з додатками);

2) Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України №346 від 10 листопада 2015 року «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173»;

3) Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України №41 від 01 лютого 2016 року «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173»;

4) Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України за №247-к від 25 листопада 2015 року «Про передачу справ державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач повинен був діяти в межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України. На думку позивачів, в межах спірних правовідносин існували декілька комісій з реорганізації з різним складом.

Крім того, прийняття відповідачем оскаржуваних наказів про припинення діяльності Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» безумовно призведе до порушення соціально-економічних прав найманих працівників, включаючи і членів Первинної профспілкової організації студії «Укртелефільм», в тому числі на достатній життєвий рівень.

На думку позивачів, між прийняттям наказу №173 від 25 серпня 2015 року та остаточною датою припинення діяльності Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», передбаченої даним наказом, був проміжок часу, менший ніж 3 місяця, що суперечило нормам статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», унеможливило дотримання цих норм та порушило права позивачів.

При цьому, прийняття оскаржуваних наказів відповідача, які безпосередньо стосуються процесів реорганізації, відбулося без участі трудового колективу Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», вказаними наказами не передбачена і подальша участь трудового колективу в реорганізації підприємства, що суперечить положенням пунктів 8.1-8.2 Статуту Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» та безперечно порушує права членів трудового колективу.

У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що позивач-1 всупереч вимог статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не надав доказів, що підтверджують волевиявлення членів профспілки у реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав, порушених рішенням відповідача, до адміністративного суду.

Додатково представник відповідача повідомив, що твердження позивачів, що Державний комітет телебачення і радіомовлення України самовільно прийняв рішення про реорганізацію позивача-1 з поміж інших юридичних осіб із схожою назвою є необґрунтованим з огляду на положення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року №368/5 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу), зокрема, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Відтак, з огляду на зазначені Вимоги, Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» є повним найменуванням Укртелефільму, де «державне підприємство» - це інформація про організаційно-правову форму, а «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - назва юридичної особи. При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою позивача-2 є саме державне підприємство.

Крім того, представник відповідача зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України №567 утворено комісію з реорганізації юридичних осіб, які визначені в цій постанові та схвалено склад такої комісії. Водночас, Урядом не затверджувався персональний склад комісії та комісія з реорганізації не стосувалась тільки Укртелефільму, а й інших юридичних осіб, на базі яких утворювався суспільний мовник. Таким чином, утворена постановою Кабінету Міністрів України комісія з реорганізації не може вважатися комісією з припинення юридичної особи, як її визначає закон.

Також представник відповідача у додаткових поясненнях повідомив, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 22 липня 2016 року №137 оскаржувані накази визнані такими, що втратили чинність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Кузьменко А.І. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 18 жовтня 2018 року представник позивачів підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 17 квітня 2014 року №1227-VII (далі - Закон України від 17 квітня 2014 року №1227-VII) (в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства створюється Суспільне телебачення і радіомовлення України.

Суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі.

НСТУ утворюється на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії «Крим», державних організацій «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», «Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія», «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська», «Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.

Утворення НСТУ здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 2 статті 1 Закону України від 17 квітня 2014 року №1227-VII).

З метою здійснення заходів, пов'язаних зі створенням НСТУ, Кабінетом Міністрів України 05 серпня 2015 року прийнято постанову №567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - Постанова №567), пунктом 1 якої Державний комітет телебачення і радіомовлення визначено органом, який здійснює функції з управління майном Національної телекомпанії (код згідно з ЄДРПОУ 23152907).

Пунктом 2 Постанови №567 передбачено утворення комісії з реорганізації Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії «Культура», Івано-Франківської обласної державної телерадіокомпанії «КАРПАТИ», Полтавської обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», Херсонської обласної державної телерадіокомпанії «Скіфія», Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії «Поділля-центр», Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської обласних державних телерадіокомпаній, державних організацій "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «ВІНТЕРА», «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», Луганська обласна державна телерадіокомпанія, «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська», «Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» у складі згідно з додатком.

Абзацом 1 пункту 4 Постанови №567 Державному комітетові телебачення і радіомовлення забезпечити вжиття заходів до: реорганізації юридичних осіб, зазначених в абзаці першому пункту 2 цієї постанови, шляхом їх приєднання до Національної телекомпанії, зокрема, проведення інвентаризації їх майна, у тому числі, нематеріальних активів.

25 серпня 2015 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України видав наказ №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», яким відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про управління об'єктами державної власності», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», на підставі Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року №341, вирішено припинити діяльність державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (ідентифікаційний код 02841347, місцезнаходження: 02160, місто Київ, вулиця Туманяна, 15) шляхом приєднання до Національної телекомпанії України (ідентифікаційний код 23152907, місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Мельникова, 42).

Пунктом 2 вказаного наказу створено комісію з реорганізації підприємства та затверджено її персональний склад згідно з додатком 1 до цього наказу.

Як вбачається з додатку 1 до наказу від 25 серпня 2015 року №173, головою комісії з реорганізації підприємства визначено в.о. генерального директора - ОСОБА_2.

При цьому, пунктом 5 наказу від 25 серпня 2015 року №173 визначено, що голові комісії: з метою внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення щодо припинення юридичної особи, у триденний термін з дня прийняття даного наказу подати його (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові; до 31 серпня 2015 року у встановленому порядку попередити працівників Підприємства про реорганізацію та у разі прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством; провести суцільну (повну) інвентаризацію активів та зобов'язань на дату складання передавального акту; скласти передавальний акт (у чотирьох примірниках) станом на 31 жовтня 2015 року та подати його на затвердження Держкомтелерадіо; з метою проведення державної реєстрації припинення Підприємства, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку, зазначеного у пункті 3 цього наказу, подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові перелік документів, встановлений частиною першою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»; здійснити всі інші передбачені законодавством заходи, пов'язані з реорганізацією Підприємства; щотижня надавати голові комісії з реорганізації, утвореної Постановою, - Голові Держкомтелерадіо ОСОБА_3 інформацію про стан виконання цього наказу.

В подальшому, 10 листопада 2015 року відповідачем видано наказ №346, яким відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у зв'язку з листом Національної телекомпанії України від 10 листопада 2015 року №8-01-15/2064 та з метою забезпечення державної реєстрації припинення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» внесено зміни до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173, якими змінено склад комісії з реорганізації підприємства, зокрема, головою комісії визначено ОСОБА_4, а членами комісії - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

01 лютого 2016 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України видав наказ №41 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173», на підставі якого у зв'язку з листом Голови комісії з реорганізації державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_4 від 01 лютого 2016 року №7/2016 та з метою забезпечення державної реєстрації припинення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» внесено зміни до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173, виклавши додаток 1 до вказаного наказу в новій редакції, а саме - змінено склад комісії з реорганізації підприємства.

Так, членами комісії з реорганізації визначено - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Крім того, 25 листопада 2015 року відповідачем видано наказ №247-к, пунктом 1 якого ОСОБА_2 в строк до 30 листопада 2015 року передати голові комісії з реорганізації державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_4 справи, у тому числі правоустановчі, звітні та інші документи, судові та особові справи, договори, печатку та штампи державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» згідно із чинним законодавством та оформити це відповідним актом (перший примірник акту надати до Держкомтелерадіо через відділ кадрової роботи та державної служби).

Незгода позивачів із вказаними вище наказами відповідача зумовила їх звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Стосовно доводів позивачів, що відповідачем безпідставно розпочато реорганізацію юридичної особи з найменуванням державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», адже в Постанові №567 зазначено про утворення комісії з реорганізації юридичної особи з вказаним найменуванням без зазначення ідентифікаційного коду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 Закону України від 17 квітня 2014 року №1227-VII НСТУ утворюється на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії «Крим», державних організацій «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», «Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія», «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська», «Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.

Крім того, пунктом 2 Постанови №567 передбачалось утворення комісії реорганізації, зокрема, державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».

Пунктом 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року №368/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2012 року за №367/20680, визначено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Тобто, у чинному законодавстві відсутня вимога щодо обов'язковості зазначення у рішенні про реорганізацію юридичної особи її ідентифікаційного коду.

Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 24 лютого 2016 року, який міститься в матеріалах справи, повне найменування юридичної особи «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», а організаційно-правова форма - державне підприємство.

Крім того, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на момент вирішення даної справи, дійсно існує ще одне державне підприємство, засновником якого є відповідач, однак його повне найменування звучить як Державне спеціалізоване підприємство «Укртелефільм», скорочене - ДСП «Укртелефільм», а відтак фактичні обставини свідчать про відсутність перевищення відповідачем наданих йому повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу від 25 серпня 2015 року №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».

При цьому, підпунктом 37 пункту 4 Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року №341, передбачено, що Держкомтелерадіо відповідно до покладених на нього завдань: утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо.

Тобто, зазначення в оскаржуваному наказі від 25 серпня 2015 року №173 ідентифікаційного коду державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» за умови повного дотримання вимог Закону України від 17 квітня 2014 року №1227-VII та Постанови №567 не може свідчити про перевищення відповідачем наданих повноважень та самовільне включення позивача-2 до підприємств, які підлягають реорганізації шляхом включення до НСТУ.

Відтак, в даній частині доводи позивачів відхиляються як необґрунтовані та не підтверджені документально.

В частині тверджень позивачів щодо існування декількох комісій з реорганізації державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» з різним складом, суд вказує наступне.

Так, пунктом 2 Постанови №567 передбачено утворення комісії з реорганізації, зокрема, державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» у складі згідно з додатком.

Додатком 1 до Постанови №567 визначено склад комісії з реорганізації Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії «Культура», Івано-Франківської обласної державної телерадіокомпанії «КАРПАТИ», Полтавської обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», Херсонської обласної державної телерадіокомпанії «Скіфія», Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії «Поділля-центр», Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської обласних державних телерадіокомпаній, державних організацій «Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «ВІНТЕРА» «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», Луганська обласна державна телерадіокомпанія, «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська», «Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», а саме: Голова Держкомтелерадіо, голова комісії; Заступник Голови Держкомтелерадіо; Начальник управління телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо; Начальник фінансово-економічного управління Держкомтелерадіо; Начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо; Генеральний директор Національної телекомпанії; Перший заступник генерального директора Національної телекомпанії; Заступник генерального директора Національної телекомпанії; Генеральний директор Національної радіокомпанії; Перший заступник генерального директора Національної радіокомпанії; Перший заступник Голови Фонду державного майна; Голова Професійної спілки працівників культури України (за згодою).

Водночас, пунктом 2 Постанови №567 затверджено головою зазначеної комісії Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення ОСОБА_3.

Голові комісії: затвердити її персональний склад; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних із реорганізацією юридичних осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту; поінформувати до 1 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України про результати проведеної роботи.

Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Аналіз наведеного свідчить, що саме голові комісії надано повноваження щодо затвердження персонального складу комісії з реорганізації, зокрема, і державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» та здійснення заходів, пов'язаних із реорганізацією юридичних осіб, зокрема, і державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».

Оскаржуваним наказом від 25 серпня 2015 року №173 Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення ОСОБА_3 затверджено персональний склад комісії з реорганізації, що повністю узгоджується з вимогами Постанови №567, відтак доводи позивачів у даній частині не знайшли свого підтвердження.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 29 вересня 2015 року №7/26 встановлено, що «згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21 вересня 2015 року в стані припинення перебувають 28 державних телерадіокомпаній. В стані припинення не перебуває ДП УСТФ «Укртелефільм». Колегія констатує, що в. о. директора ДП УСТФ «Укртелефільм» ОСОБА_2 не виконано вимоги наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» в частині здійснення заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи.

Також, з метою проведення оцінки майна цілісних майнових комплексів юридичних осіб, на базі яких утворюватиметься ПАТ «НСТУ», 27 серпня 2015 року Держкомтелерадіо видано наказ №204 «Про заходи щодо утворення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Наказом Держкомтелерадіо в телерадіокомпаніях і ДП УСТФ «Укртелефільм» створено інвентаризаційні комісії для проведення інвентаризації та оцінки майна, затверджено їх персональний склад та визначено вимоги до голів комісій провести станом на 31 серпня 2015 року попередні інвентаризації необоротних активів і надати в десятиденний термін переліки необоротних активів та зведені акти до Держкомтелерадіо. Станом на 21 вересня 2015 року до Держкомтелерадіо надано матеріали попередніх інвентаризацій необоротних активів 28 суб'єктами господарювання. Водночас, в. о. директора УСТФ «Укртелефільм» ОСОБА_2 не виконано вимоги наказу Держкомтелерадіо від 27 серпня 2015 року №204 «Про заходи щодо утворення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в частині проведення попередньої інвентаризації необоротних активів та надання до Держкомтелерадіо їх результатів».

Зазначене рішення колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України свідчить про не належне виконання ОСОБА_2 повноважень, покладених на нього пунктом 5 наказу від 25 серпня 2015 року №173, у зв'язку з чим і було прийнято наказ від 10 листопада 2015 року №346, яким змінено голову комісії з реорганізації підприємства та скорочено її склад.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства, в т.ч. і Законом України від 17 квітня 2014 року №1227-VII та Постановою №567, не заборонено вносити зміни щодо сформованого персонального складу комісії з реорганізації підприємства. Крім того, як підтверджують фактичні обставини справи, внесені зміни зумовлені неналежним виконанням головою комісії, визначеного наказом від 25 серпня 2015 року №173, покладених на нього обов'язків.

З урахуванням встановлених судом обставин позовні вимоги з підстав існування, на думку позивачів, декількох комісій з реорганізації з різним складом не підлягають задоволенню.

Стосовно тверджень позивачів щодо наявності порушених прав трудового колективу, суд зазначає наступне.

Відповідно до списку членів Первинної профспілкової організації студії «Укртелефільм» станом на 25 серпня 2015 року ОСОБА_2 не є членом первинної організації профспілки.

Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV (далі - Закон України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV) визначено, що первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV, професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

При цьому, член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески (стаття 1 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ (частина 4 статті 19 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV).

Тобто, посилання позивачів на порушення прав ОСОБА_2 не можуть бути належним доказом наявності порушеного права, оскільки останній не є членом первинної організації профспілки, а відтак і підстав для звернення з метою захисту його прав як члена профспілки немає.

Крім того, виключно пунктом 2 наказу від 25 листопада 2015 року №247-к порушені права та інтереси ОСОБА_2, однак позивачами вказаний наказ оскаржується в цілому.

Вимогами пункту 5 наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25 серпня 2015 року №173 визначено, що Голові Комісії доручено до 31 серпня 2015 року у встановленому порядку попередити працівників Підприємства про реорганізацію та, у разі прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Частиною 3 статті 22 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV визначено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Аналіз наведеного свідчить, що голові комісії доручено попередити працівників підприємства виключно про реорганізацію. Попередження про скорочення чисельності або штату працівників повинно було відбутись у разі прийняття рішення про таке скорочення чисельності або штату працівників, прийняття якого відноситься до компетенції роботодавця, тобто державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм».

При цьому, безпідставними є доводи позивачів щодо недотримання тримісячного строку попередження перед звільненням, оскільки матеріали справи не містять доказів звільнення працівників державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм». Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).

Водночас, як зазначалось вище, прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників станом на момент виникнення спірних правовідносин відносилось до виключної компетенції роботодавця, тобто державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»; після реорганізації вказаного підприємства право на прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників належить правонаступнику, з яким продовжуються трудові відносини з працівниками.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивачів внаслідок прийняття оскаржуваних наказів та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Додатково судом враховується, що 22 липня 2016 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» видав наказ №137 «Про визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до деяких наказів Держкомтелерадіо», пунктом 1 якого визнано такими, що втратили чинність накази Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», від 10 листопада 2015 року №346 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173», від 01 лютого 2016 року №41 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173» та від 02 березня 2016 року №56 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173».

Тобто, станом на момент вирішення даної справи, оскаржувані накази Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», від 10 листопада 2015 року №346 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173», від 01 лютого 2016 року №41 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173» є такими, що не породжують жодних правових наслідків для позивачів.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено наявність порушеного права позивачів внаслідок прийняття оскаржуваних наказів, а також з огляду на те, що оскаржувані накази Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173 «Про реорганізацію державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», від 10 листопада 2015 року №346 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173», від 01 лютого 2016 року №41 «Про внесення змін до наказу Держкомтелерадіо від 25 серпня 2015 року №173» втратили чинність, а відтак не породжують жодних юридично значимих наслідків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Первинної профспілкової організації студії «Укртелефільм», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуюча суддя А.І. Кузьменко

Судді Н.А. Добрівська Л.О. Маруліна