Рішення № 80604727, 14.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р. Справа№200/594/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання незаконним та скасування наказу, -

за участю:

від відповідача – ОСОБА_2

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Прокуратури Донецької області про визнання незаконним та скасування наказу від 19.12.2018 № 1064-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем у позові та наданих в ході розгляду справи письмових пояснення зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовано до неї безпідставно. Так, нею сумлінно виконувались посадові обов’язки та вимоги нормативно-правових документів, що регламентують її роботу. Позивачем постійно здійснювалась робота по контролю підлеглих, підвищенню рівня професійної компетентності відділу, також проводилися зібрання та навчання і без відриву від роботи, але через велике навантаження не всі зібрання документувались. Так, протягом 2016-2018 року проведено не менше 7 семінарів, як у прокуратурі області так і місцевих прокуратурах, що свідчить про постійне надання навчально-методичної допомоги. Щодо неорганізації належного приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів позивач вказує, що фактично метою попереднього розгляду документів є лише їх реєстрація та розподіл на виконавців у відповідності до компетенції. Викривлення даних при їх співставленні в базах ІАС «ОСОП» та «ЄССА» при відображенні у звіті про роботу прокурора, не є порушенням, допущеним позивачем, оскільки воно взагалі не підтверджено, крім цього, такий звіт готується прокурорами, а не позивачем. Документи з грифом «Для службового користування» зберігались у архіві, що не є порушенням, а за належну організацію архівного діловодства позивача та архіваріуса взагалі відзначали подякою. З Інструкцій про ведення діловодства працівники не в повному обсязі ознайомлені, оскільки часто змінювались. До цього ж позивач зауважила на тому, що у 2016 році набрав чинності новий Закону України «Про прокуратуру», у зв’язку з чим робота відділу позивачу мала бути повністю по іншому впорядкована, що було успішно здійснено за керівництвом позивача. Через це, можливо, не усі інші питання були пріоритетними, оскільки питання налагодження роботи у відповідності нового законодавства було першочерговим. Позивач зауважувала на тому, що її неодноразово відзначали заохоченнями, а до відповідальності жодного разу не притягали.

Позивач в наданій до суду заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог повністю. Підстави незгоди із позовом викладені у відзиві на позов.

Так, за змістом відзиву позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дисциплінарним провадженням, проведеним у відповідності до закону, встановлено низку допущених позивачем порушень. Так, наприклад, у 2015 році ОСОБА_1 проведено 1 перевірку стану додержання вимог Інструкції з діловодства в управлінні нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області. При цьому, конкретні висновки і пропозиції були відсутні. У 2016-2018 роках перевірки у структурних підрозділах апарату взагалі не проводилися, практична допомога не надавалася. Щодо неорганізації належного приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів, зазначено, що попередній розгляд документів, як керівником служби діловодства, позивачем здійснювався поверхово та з помилками. Наприклад, мали місце випадки реєстрації відомчої кореспонденції як звернень громадян і навпаки. Зокрема, доручення Генеральної прокуратури України щодо перевірки певних обставин зареєстровано як звернення народного депутата України ОСОБА_4 Аналогічно доручення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зареєстровано як звернення громадянина. Зазначене призводить до неможливості внесення прокурорами даних до системи первинного обліку роботи ІАС «ОСОП» і, як наслідок, викривлення статистичної звітності про роботу прокуратури Донецької області. У відділі документального забезпечення поширені факти порушення ОСОБА_5 внутрішнього службового розпорядку в частині додержання робочого часу. Лише під час перевірки на роботу запізнилися: 21.09.2018 -3 спеціалісти відділу, 24.09.2018 - 1 спеціаліст відділу, 25.09.2018 - 3 спеціалісти відділу, 26.09.2018 - 4 спеціалісти відділу, 27.09.2018 - 2 спеціалісти відділу. Незважаючи на це, ОСОБА_1 не контролювався належним чином стан трудової та виконавської дисципліни у відділі, не вносились пропозиції щодо вжиття заходів впливу до порушників дисципліни. ОСОБА_1 на низькому рівні організовано роботу у відділі з документами з грифом обмеження доступу «Для службового користування». Зокрема, нею не проведено у повному обсязі ознайомлення працівників органів прокуратури області з Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 19.10.2016, та Інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України № 349 від 13.12.2017; не ініційовано питання про створення у прокуратурі області комісії з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування», яка за вимогами вищевказаних Інструкцій має не рідше ніж раз на рік перевіряти наявність всіх документів з грифом «Для службового користування»; зі значним запізненням підготовані рапорти на виготовлення додаткових металевих печаток для організації належного зберігання документів «Для службового користування», у зв’язку з чим всі справи та журнали з грифом «Для службового користування» зберігались у відділі документального забезпечення з порушенням вимог вищевказаних Інструкцій. Відповідачем вказано, що ряд порушень позивач, за її твердженнями виправила, чим фактично визнала те, що вони допускались. Усі обставини, що пом’якшують дисциплінарну відповідальність були враховані при накладенні стягнення, як то частково усвідомлення провини, вчинення заходів з виправлення порушень, заохочення позивача. У зв’язку з наведеним до позивача застосовано найменш суворе стягнення – догана.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 15.01.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 30.01.2019. У розгляді справи оголошувалась перерва до 12.03.2019, а потім до 14.03.2019. Ухвалою від 25.02.2019 участь позивача у судовому засіданні 12.03.2019 забезпечувалась у режимі відеоконференції.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з довідкою внутрішньо переміщеної особи її тимчасовою адресою є: 87534, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 116/49. ОСОБА_5 в органах прокуратури з липня 1997 року, 03.07.1997 прийняла присягу державного службовця.

Наказом прокуратури Донецької області від 05.05.2014 № 756-к позивача призначено на посаду начальника секретаріату прокуратури Донецької області з 05.05.2014.

На підставі наказу відповідача від 22.02.2016 № 290-к позивача вирішено вважати начальником відділу документального забезпечення прокуратури Донецької області.

Посада позивача належить до посад державної служби категорії «Б».

Наказом відповідача від 19.12.2018 № 1064-к позивача за неналежне виконання посадових обов’язків начальника відділу документального забезпечення прокуратури області притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

У наказі викладено, що неналежне виконання посадових обов’язків позивачем полягало у порушенні п.п. 2.18, 2.21, 2.27 Посадової інструкції начальника відділу документального забезпечення прокуратури Донецької області, затвердженої прокурором Донецької області 13.06.2018, п.п. 2.3, 2.9, 3.12.2, 11.1.10 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.02.2016 № 103, п.п. 2.7, 2.17 Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 18.11.2015 № 350, п.п. 7, 101, 108 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію затвердженої постановою КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736, п.п. 1.4, 16.2, 16.6 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 13.12.2017 № 349.

Як вбачається зі змісту наказу, допущені позивачем порушення полягали у тому, що нею не організовувались та не проводились перевірки стану організації ведення діловодства в апараті прокуратури області та місцевих прокуратурах, не надавалась допомога з цих питань; неналежно контролювався стан трудової дисципліни у відділ, не вносились пропозиції щодо вжиття заходів впливу до порушників; не контролювалась робота працівників відділу, які відповідають за роботу з документами із грифом «ДСК» (для службового користування) та облік і використання печаток і штампів; на низькому рівні організовувалась у відділі з документами із грифом «ДСК», не проводилось ознайомлення у повному обсязі ознайомлення працівників з вимогами відповідних Інструкцій, не ініційовано створення комісії з питань проведення перевірок наявності документів з грифом «ДСК», із запізненням підготовлено рапорти про виготовлення додаткових металевих печаток для організації належного зберігання документів «ДСК», у зв’язку з чим усі справи та журнали з грифом «ДСК» зберігались у відділі без опечатування сейфів такими печатками тощо; не організовувалося прийняття, передавання вхідних, вихідних документів на всіх етапах працівниками відділу.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для таких висновків слугувало виявлення наступних фактів.

Так, наприклад, у 2015 році ОСОБА_1 проведено 1 перевірку стану додержання вимог Інструкції з діловодства в управлінні нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області. При цьому, конкретні висновки і пропозиції були відсутні. У 2016-2018 роках перевірки у структурних підрозділах апарату взагалі не проводилися, практична допомога не надавалася.

Щодо неорганізації належного приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів, зазначено, що попередній розгляд документів, як керівником служби діловодства, позивачем здійснювався поверхово та з помилками. Наприклад, мали місце випадки реєстрації відомчої кореспонденції як звернень громадян і навпаки. Зокрема, доручення Генеральної прокуратури України щодо перевірки певних обставин зареєстровано як звернення народного депутата України ОСОБА_4, доручення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зареєстровано як звернення громадянина. Зазначене призводить до неможливості внесення прокурорами даних до системи первинного обліку роботи ІАС «ОСОП» і, як наслідок, викривлення статистичної звітності про роботу прокуратури Донецької області.

У відділі документального забезпечення поширені факти порушення ОСОБА_5 внутрішнього службового розпорядку в частині додержання робочого часу. Лише під час перевірки на роботу запізнилися 21.09.2018 3 спеціалісти відділу, 24.09.2018 - ще 1 спеціаліст відділу, 25.09.2018 - 3 спеціалісти відділу, 26.09.2018 - 4 спеціалісти відділу, 27.09.2018 - 2 спеціалісти відділу. Незважаючи на це, ОСОБА_1 не контролювався належним чином стан трудової та виконавської дисципліни у відділі, не вносились пропозиції щодо вжиття заходів впливу до порушників дисципліни.

ОСОБА_1 на низькому рівні організовано роботу у відділі з документами з грифом обмеження доступу «Для службового користування». Зокрема, нею не проведено у повному обсязі ознайомлення працівників органів прокуратури області з Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 19.10.2016, та Інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України № 349 від 13.12.2017; не ініційовано питання про створення у прокуратурі області комісії з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування», яка за вимогами вищевказаних Інструкцій має не рідше ніж раз на рік перевіряти наявність всіх документів з грифом «Для службового користування»; зі значним запізненням підготовані рапорти на виготовлення додаткових металевих печаток для організації належного зберігання документів «Для службового користування», у зв’язку з чим всі справи та журнали з грифом «Для службового користування» зберігались у відділі документального забезпечення з порушенням вимог вищевказаних Інструкцій.

Наказ від 19.12.2018 № 1064-к про застосування до позивача догани прийнято згідно подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних стягнень стосовно державних службовців прокуратури області від 11.12.2018 та висновком дисциплінарного провадження від 30.11.2018, в яких викладено, крім інших, порушення, наведені у наказі від 19.12.2018 № 1064-к.

Наведені вище подання та висновок складені за наслідком проведеного дисциплінарного провадження відносно позивача, ініційованого листом прокурора Донецької області від 31.10.2018 № 11/1303 за доповідною запискою, складеної групою працівників апарату прокуратури за результатом проведеної за дорученням прокурора Донецької області перевірки. Дисциплінарне провадження відкрите протоколом № 5 від 05.11.2018 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців прокуратури Донецької області.

Приводом доручення прокурора щодо проведення перевірки позивача стали, зокрема, виявлені Службою безпеки України порушення щодо стану обігу документів, що містять службову інформацію в прокуратурі Донецької області, що викладено у акті перевірки від 20.09.2018 № 78/2/8-1354нт.

У ході дисциплінарного провадження позивачем подавались пояснення та заперечення щодо вчинених порушень, аналогічні викладеним у позові та наданих суду письмових поясненнях.

ОСОБА_5 І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ, ВИСНОВКИ

Частинами 1, 2, 6 ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 10 цього Закону у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. У структурі регіональної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

Частиною 2 ст. 14 Закону № 1697-VII визначено, що у структурі органів прокуратури встановлюються посади державних службовців, інших працівників, діяльність яких регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

За приписами ст. 6 цього Закону посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.

Встановлюються такі категорії посад державної служби: 1) категорія "А" – вищий корпус державної служби; 2) категорія "Б" - посади: керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників; керівників та заступників керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, апаратів місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів; керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов’язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Як визначено ч. 1 ст. 9 Закону № 889-VIII державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.

За приписами ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 65 цього Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком є, крім інших, невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з п.п. 2.18, 2.21, 2.27 Посадової інструкції начальника відділу документального забезпечення прокуратури Донецької області, затвердженої прокурором Донецької області 13.06.2018, (далі - Посадова інструкція позивача) начальник відділу документального забезпечення повинен: організовувати і безпосередньо здійснювати перевірку стану організації ведення діловодства в апараті прокуратури області та місцевих прокуратурах, надавати практичну допомогу з цих питань; контролювати стан трудової та виконавської дисципліни у відділі, вносити пропозиції щодо вжиття впливу до порушників дисципліни.

Так за викладеним у спірному наказі, матеріалах дисциплінарного провадження, складених за його наслідком, комісією, що розглядала дисциплінарну справу щодо позивача, та відповідно до пояснень відповідача, у 2015 році ОСОБА_1 проведено 1 перевірку стану додержання вимог Інструкції з діловодства в управлінні нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області. При цьому, конкретні висновки і пропозиції були відсутні. У 2016-2018 роках перевірки у структурних підрозділах апарату взагалі не проводилися, практична допомога не надавалася.

Доказів проведення перевірок стану додержання вимог Інструкції з діловодства після 2015 року (тобто, за останні 3 роки) у відділі позивачем суду не надано.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що у відділі документального забезпечення поширені факти порушення ОСОБА_5 внутрішнього службового розпорядку в частині додержання робочого часу. Лише під час перевірки на роботу запізнилися 21.09.2018 3 спеціалісти відділу, 24.09.2018 - ще 1 спеціаліст відділу, 25.09.2018 - 3 спеціалісти відділу, 26.09.2018 - 4 спеціалісти відділу, 27.09.2018 - 2 спеціалісти відділу. Незважаючи на це, ОСОБА_1 не контролювався належним чином стан трудової та виконавської дисципліни у відділі, не вносились пропозиції щодо вжиття заходів впливу до порушників дисципліни.

За поясненнями позивача усі випадки запізнень своїх підлеглих вона може пояснити, оскільки вони її попереджали про це завчасно. Крім цього, позивач вказала, що нею робились зауваження працівників, що порушували дисципліну, у той час як зауваження є заходом дисциплінарного стягнення.

Разом із цим суд вказує, що докази зазначеного позивачем в матеріалах справи відсутні. При цьому, згідно Посадової інструкції позивач мала вносити пропозиції щодо вжиття впливу до порушників дисципліни, у той же час, доказів внесення таких пропозицій позивачем також не надано.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.9, 3.12.2, 11.1.10 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.02.2016 № 103, (далі Інструкція № 103) приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів на всіх етапах проходження здійснюється через службу діловодства (осіб, які забезпечують ведення діловодства у структурних підрозділах) з обов'язковою відміткою у відповідних книгах обліку (додаток 2) чи картках (при використанні в прокуратурі автоматизованої системи електронного документообігу - з відповідними реєстрами, відображенням руху документів у системі). Проходження, розгляд і виконання документів засвідчується відмітками (позначками) про надходження, реєстрацію, порядок виконання, контроль, передачу, які розміщуються на документі або на аркуші паперу з резолюцією. Метою попереднього розгляду документів є визначення необхідності їх реєстрації та розподіл на ті, що потребують обов'язкового розгляду керівництвом прокуратури, і ті, що передаються виконавцям відповідно до функціональних обов'язків. Забороняється підшивати у справу чи наглядове провадження документи, які: не належать до справи; не мають відповідних відміток прокурора; підлягають поверненню, а також чернетки, дублікати.

За п.п. 2.7, 2.17 Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 18.11.2015 № 350, (далі – Інструкція № 350) при заповненні електронних карток користувачем повинна забезпечуватись повнота і достовірність обліку. Відомості до електронних карток необхідно вносити в обсязі, який забезпечить правильне формування відповідних таблиць звіту, незалежно від визначення технічною інструкцією окремих полів як «необов’язкове», до яких інформація вноситься за умови її наявності. У структурних підрозділах апаратів регіональних та військових прокуратур звіти формуються за відповідними напрямками діяльності. Звіти підписуються особисто керівниками структурних підрозділів (управлінь, відділів, прокурорами прокуратур), які відповідають за об’єктивність звітних даних, і подаються у визначені строки до підрозділу з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи.

Щодо неорганізації належного приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів, дисциплінарним провадженням встановлено, що попередній розгляд документів, як керівником служби діловодства, позивачем здійснювався поверхово та з помилками.

Разом із цим, за змістом наведених приписів Інструкції № 103 метою попереднього розгляду документів є лише їх реєстрація та розподіл на виконавців у відповідності до компетенції.

Щодо випадків реєстрації відомчої кореспонденції як звернень громадян і навпаки, зокрема: доручення Генеральної прокуратури України щодо перевірки певних обставин зареєстровано як звернення народного депутата України ОСОБА_4, доручення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зареєстровано як звернення громадянина, - що призвело до неможливості внесення прокурорами даних до системи первинного обліку роботи ІАС «ОСОП» і, як наслідок, викривлення статистичної звітності про роботу прокуратури Донецької області, - слід зазначити, що питання належної реєстрації вказаних документів підіймалось на оперативній нараді 15.05.2018, проведеної заступником прокурора Донецької області Бойко Н.О., за наслідком якої складено протокол, наявний в матеріалах справи, у якому вказано, що оперативною нарадою вирішено визначити роботу відділу позивача такою, яка ведеться у відповідності до вимог Інструкції з діловодства.

Позивачем вказано, що інформації у базі, до якої вносить відомості позивач (ЄССА) при реєстрації документів, не впливає на облікову дисципліну користувачів в ІАС «ОСОП», до якої вносяться дані про виконану прокурорами роботу.

До цього ж, відповідачем не надано доказів, що вказані факти вплинули на показники звітів про роботу прокурора, призвели до викривлень у звітах та доказів того, що такі викривлення даних у звіті взагалі мали місце.

Слід також зауважити, що, суд позбавлений можливості дослідити факт того, як саме у автоматизовані системі відбувається реєстрація документів, чи прямо взаємодіють бази ЄССА та ІАС «ОСОП», у які графи мають вноситиcя відповідні відомості та яким чином обираються певні характеристики таких документів. Крім цього, суду не надавались документи, питання правильної реєстрації яких є спірним.

Таким чином, вчинення позивачем цього порушення також не доведено відповідачем.

Згідно з п. 2.27 Посадової інструкції позивача начальник відділу документального забезпечення повинен контролювати роботу працівників відділу документального забезпечення, які відповідають за роботу з документами з грифом «ДСК» та облік і використання печаток і штампів.

Відповідно до п.п. 7, 101, 108 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію затвердженої постановою КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736, (далі - Типова інструкція № 736) служба діловодства ознайомлює працівників структурних підрозділів, а також членів зазначених у пункті 5 цієї Інструкції органів з інструкцією установи про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію (далі - інструкція установи), під розпис. Документи і справи з грифом “Для службового користування” зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом “Для службового користування” здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб. Стан організації роботи з документами, що містять службову інформацію (наявність та фізичний стан документів, справ, видань, електронних носіїв інформації з грифом “Для службового користування”), не рідше ніж один раз на рік перевіряється комісією з питань проведення перевірки наявності документів з грифом “Для службового користування” після завершення діловодного року та формування справ. Строк проведення перевірки та склад комісії з питань її проведення визначаються відповідним актом установи. До складу комісій з питань проведення перевірки наявності документів з грифом “Для службового користування” з відмітками “Літер “М”, “Літер “К” та “СІ” залучаються лише особи, допущені до роботи з такими документами.

Згідно з п.п. 1.4, 16.2, 16.6 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 13.12.2017 № 349, (далі – Інструкція № 349) служба діловодства (працівник, який забезпечує ведення діловодства) ознайомлює з цією Інструкцією під підпис працівників прокуратури, а також членів органів, визначених в абзаці другому пункту 4.1 Інструкції. Документи і справи з грифом «Для службового користування» зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях (бібліотеках) або сховищах архіву. Забороняється зберігати такі документи у підсобних фондах бібліотек. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником прокуратури. Зберігання документів і справ із грифом «Для службового користування» здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб. Стан організації роботи з документами, що містять службову інформацію (наявність та фізичний стан документів, справ, видань, електронних носіїв інформації з грифом «Для службового користування»), не рідше ніж один раз на рік перевіряється комісією з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування» після завершення діловодного року та формування справ. Строк проведення перевірки та склад комісії з питань її проведення визначаються відповідним наказом керівника прокуратури. До складу комісії з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування» з відмітками «Літер «М», «Літер «К» та «СІ» залучаються лише особи, допущені до роботи з такими документами.

Дисциплінарним провадженням встановлено, що ОСОБА_1 на низькому рівні організовано роботу у відділі з документами з грифом обмеження доступу «Для службового користування». Зокрема, нею не проведено у повному обсязі ознайомлення працівників органів прокуратури області з Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 19.10.2016, та Інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України № 349 від 13.12.2017; не ініційовано питання про створення у прокуратурі області комісії з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування», яка за вимогами вищевказаних Інструкцій має не рідше ніж раз на рік перевіряти наявність всіх документів з грифом «Для службового користування»; зі значним запізненням підготовані рапорти на виготовлення додаткових металевих печаток для організації належного зберігання документів «Для службового користування», у зв’язку з чим всі справи та журнали з грифом «Для службового користування» зберігались у відділі документального забезпечення з порушенням вимог вищевказаних Інструкцій.

Згідно наданих пояснень позивачем визнається, що нею ознайомлено з інструкціями не всіх підлеглих через постійну та часту зміну працівників у відділі та значний обсяг роботи.

Суд зазначає, що враховуючи пояснення позивача є підстави вважати доведеним факт вчинення зазначеного порушення позивачем.

Щодо зберігання документів із грифом «ДСК» у неналежних умовах, зокрема, не у сейфах, опечатаних металевими печатками суд зауважує, що як встановлено в ході судового розгляду, рапорт про необхідність отримання відповідних металевих печаток позивачем подано вже після виявлення цього порушення, що також додатково підтверджує висновок про те наведене порушення також мало місце.

Стосовно необхідності створення комісії з питань проведення перевірки наявності документів з грифом «Для службового користування» за ініціативою позивача суд зазначає, що відповідачем не доведено обов’язку саме позивача ініціювати створення такої комісії, наявність такого обов’язку позивачем заперечується. Інструкцією № 349 визначено, що склад комісії визначається відповідним наказом керівника прокуратури, обов’язок ініціювання позивачем створення такої комісії Інструкцією не визначений.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про доведення відповідачем порушень з боку позивача, що полягали у недостатньому контролі та реагуванні щодо дотримання її підлеглими трудової дисципліни, нездійсненні перевірок стану додержання вимог підлеглими нормативно-правових актів, що регулюють їх діяльність, не ознайомленні підлеглих з інструкціям, що регламентують їх роботу, незбереженні документів із грифом «Для службового користування» у відповідності до вимог Типової інструкції № 736 та Інструкції № 349.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32), зокрема у п. 58 рішення у справі Seryavin та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, п.29).

Інші порушення на яких наголошував відповідач в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, а посилання позивача не спростовують тих порушень, про доведення яких суд дійшов висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення, окрім зауважень, накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Як закріплено у ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 цього Закону дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст.ст. 75, 76 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до ст. 77 цього Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, визначення виду дисциплінарного стягнення визначається керівником та належить до його дискреційних повноважень. При цьому, суд не вбачається невідповідності накладеного дисциплінарного стягнення характеру вчиненого дисциплінарного проступку. Відповідачем дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких застосовані заходи дисциплінарного впливу. Зауважень до порядку проведення дисциплінарного провадження, порушення якого підтвердилися б в ході судового розгляду, позивачем не викладено.

Таким чином, враховуючи підтвердження в ході розгляду справи факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, спірний наказ прийнято відповідачем правомірно, підстави для його скасування відсутні, а отже заявлений позивачем адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про державну службу», Посадової інструкції начальника відділу документального забезпечення прокуратури Донецької області, затвердженої прокурором Донецької області 13.06.2018, Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.02.2016 № 103, Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 18.11.2015 № 350, Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію затвердженої постановою КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736, Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 13.12.2017 № 349, керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 116/49, РНОКПП НОМЕР_1) до Прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002) про визнання незаконним та скасування наказу від 19.12.2018 № 1064-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити повністю.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.03.2019.

Суддя Михайлик А.С.