Рішення № 80604411, 20.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6267/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представників позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю), ОСОБА_3 (згідно витягу),

представника відповідачів – ОСОБА_4 (за довіреностями),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, заступника Ізмаїльського міського голови ОСОБА_5, Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови та п.1 припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 грудня 2018 року надійшов позов приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, заступника Ізмаїльського міського голови ОСОБА_5, Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 01.11.2018 року, прийняту заступником Ізмаїльського міського голови;

2) визнати протиправним та скасувати п.1 припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року позов приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз’яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (з копією відповідачам) а також додатки до позовної заяви відповідачам.

Ухвалою від 17 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.10.2018 року позивачем було отримано направлення на здійснення інспекційного відвідування. Відповідно до розпорядження Ізмаїльського міського голови від 25.09.2018 рок №702р здійснення позапланового заходу контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування на період з 08.10.2018 р. по 22.10.2018 р. за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, на підставі листа Пенсійного фонду України Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 06.09.2018 № 8867/09, яке також не було надано. З 08.10.2018 року розпочалось інспекційне відвідування, яке виконували: начальник відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_6, головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_7, та головний спеціаліст-інспектор праці відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_8 Згідно акту інспекційного відвідування під час перевірки був виявлений факт технічної помилки бухгалтера, яка виписала відомості на видачу заробітної плати вихідним днем (01.04.2018, 07.04.2018). На підставі акту інспекційного відвідування було видано припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року, в якому п.1 значиться порушення: робота у святкові та неробочі дні не оплачувалась касиру (ОСОБА_9В.) у розмірі подвійної поверх місячної норми. Згідно акту інспекційного відвідування від 22.10.2018 року № ОМС-ОД907/1029/АВ постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 01.11.2018 року, на підставі абз. 4 частини другої ст. 265 КЗПП України накладено штраф в розмірі 37230,00 грн. за порушення частини 1 та 2 ст. 107 КЗПП України, робота у святкові та неробочі дні не оплачувалась касиру у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу, при тому, що робота проводилась поверх місячної норми. Відсутні накази, записи у табелях робочого часу та відомостях нарахування заробітної плати за роботу 01.05.2018, 01.04.2018, 07.04.2018 р. Відомості за 01.05.2018 року немає, відомість № 13 від 01.04.2018, відомість № 14 від 01.04.2018 року, та відомість № 16 від 07.04.2018 року. Позивач зазначає, що фактично касир не працював в вихідні дні. Підставою для цього послужила технічна помилка бухгалтера, яка виписала відомість на виплату заробітної плати вихідним днем. Пояснення були надані при підписанні акту, але на них не звернули увагу, таким чином прийняття оскарженої постанови за відсутністю підстав, передбачених законодавством, тобто за відсутністю порушень мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Висновки акту інспекційного відвідування, за наслідками якого прийнята оскаржувана постанова, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки викладені відповідачем порушення не були допущені позивачем. Помилка в оформлені відомості, зокрема, помилкове зазначення дати її оформлення, не може свідчити про роботу касира у вихідний день. Згідно п. 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого Наказом № 9 від 01.04.2018 року по підприємству, графік робочого часу працівників підприємства установлюється згідно з графіком, та підтверджується табелем обліку робочого часу. Згідно табелю обліку робочого часу касир (ОСОБА_9В.) в зазначені дні (01.04.2018, 07.04.2018 року) була вихідна. За результатами перевірки, наказом № 17 від 22.10.2018 року по підприємству проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт та відібрані пояснювальні: бухгалтера, касира, робітників, які зазначені в відомостях на виплату заробітної плати, з яких видно, що касир не працював у свій вихідний день, а видача готівки згідно відомості № 13 від 01.04.2018, відомості № 14 від 01.04.2018 року була проведена - 02.04.2018 року, що підтверджується пояснювальними записками працівників, які згідно вищезазначених відомостей отримували готівку, та видача коштів згідно відомості № 16 від 07.04.2018 року була проведена 06.04.2018 року, на підставі ст. 115 КЗпП, та ст. 24 Закону України № 108/95-ВР від 24.03.1995 «Про оплату праці» і підтверджується пояснювальними записками ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні, це є підтвердженням, та свідчить, що штраф накладено безпідставно і необґрунтовано, та підлягає скасуванню. Також підлягає скасуванню п. 1 Припису про усунення виявлених порушень № ОМС - ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року. З акту інспекційного відвідування не вбачається, що стало підставою проведення інспекційного заходу.

14.01.2019 року за вх.№1176/19 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому посилаючись на Закон України «Про місцеве самоврядування», Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_12 України від 26.04.2017 року №295, Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 року №509, вказує що у позові зазначається про технічні помилки у відомостях, тому що касир фактично не працював у вихідні дні. Однак під час перевірки був надано Наказ № 9 від 01.04.2018 «Про встановлення правил внутрішнього розпорядку», а також видаткові касові ордери датовані 01 квітня 2018, 07 квітня 2018, 01 травнем 2018 року, що підтверджують роботу у вихідні дні. До позовної заяви надана копія наказу № 19 від 26.10.2018 про результати службового розслідування, відповідно до якого підтверджено, що з метою недопущення порушень, виявлених Управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради попереджено всіх робітників про дотримання діючого законодавства України. Згідно позовних вимог вбачається, що позивач не згоден саме з п.1 припису, тобто згоден щодо порушень законодавства про працю, зазначених у інших пунктах припису про усунення виявлених порушень від 22 жовтня 2018 року. В постанові про накладення штрафу зазначено на підставі акту інспекційного відвідування від 22 жовтня 2018 року №ОМС-ОД907/1029/АВ, керуючись абз.4 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України - недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті прані у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом па момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, тобто норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені під час інспекційного відвідування.

10 січня 2019 року до суду від позивача за вх.№952/19 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття оскаржених постанови та п.1 припису стало виявлене за результатом інспекційного відвідування порушення позивачем ч.ч.1, 2 ст.107 Кодексу законів про працю України, а саме несплата ПП «Ізмаїл Євротрансавто» у подвійному розмірі (у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу) роботи касира у святкові та неробочі дні. При цьому, з розд. II акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОМС-ОД907/1029/АВ від 22.10.2018 р. та оскарженої постанови вбачається, що факт роботи касира у святкові та неробочі дні за ствердженням відповідача підтверджується: відсутністю наказу про залучення касира (ОСОБА_9В.) до роботи у святковий день (01 травня 2018 року) та неробочі дні (01 квітня 2018 року та 07 квітня 2018 року); відсутністю записів у табелях робочого часу про роботу касира (ОСОБА_9В.) у святковий день (01 травня 2018 року) та неробочі дні (01 квітня 2018 року та 07 квітня 2018 року); відомостями нарахування заробітної плати, датованими 01 травня 2018 року (святковий день), 01 квітня 2018 року та 07 квітня 2018 року (вихідні дні). У відзиві на позовну заяву відповідач змінив свою доказову базу та на підтвердження роботи касира у святкові та неробочі посилається вже на інші докази, зокрема: видаткові касові ордери, датовані 01 квітня 2018 року, 01 квітня 2018 року та 01 травня 2018 року; наказ № 9 від 01.04.2018 р. «Про встановлення правил внутрішнього розпорядку», а також долучив до відзиву на позов прибуткові касові ордери від 01 квітня 2018 року та 01 травня 2018 року. Посилання відповідача на інші докази, зокрема, на прибуткові та видаткові касові ордери, які не були покладені в основу оскарженої постанови, заборонено. Прибуткові та видаткові касові ордери не містять інформацію з питань, що є предметом перевірки - додержання законодавства про працю, а їх ведення не передбачено законодавством про працю. За таких умов, отримання відповідачем прибуткових та видаткових касових ордерів здійснено з перевищенням повноважень, встановлених законодавством. До того ж, прибутковий та видатковий касові ордери не є первинними документами обліку робочого часу, відтак, не є належними доказами роботи касира у святкові та/або неробочі дні. Додані до відзиву на позов копії прибуткових та видаткових касових ордерів не містять підписів уповноважених посадових осіб - головного бухгалтера та касира, відтак, не є документами та письмовими доказами у розумінні ст.94 КАС України, отже, не можуть братись судом до уваги. покладене в основу оскарженої постанови. Посилання відповідача на відсутність наказу про залучення касира (ОСОБА_9В.) до роботи у святковий та неробочі дні, а також відсутність відповідних записів у табелях обліку використання робочого часу за квітень на травень 2018 року про роботу вказаного працівника 01.04.2018 р., 07.04.2018 р. та 01.05.2018 р., не лише не підтверджує, а навпаки, спростовує факт роботи касира (ОСОБА_9В.) у святковий та вихідні дні. Зокрема, наказом директора ПП «Ізмаїл Євротрансавто» №9 від 01.04.2018 р. затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства у новій редакції. Згідно з п.6 вказаних Правил для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями згідно графіку. З розд. II акту інспекційного відвідування вбачається, що в ході контрольного заходу відповідачу були надані табелі обліку використання робочого часу, у тому числі за квітень та травень 2018 року. Саме табель обліку використання робочого часу є первинним документом обліку робочого часу працівника, у тому числі є належним доказом роботи працівника у святкові та/або вихідні дні. Як вбачається з табелів обліку робочого часу за квітень та травень 2018 року напроти прізвища касира (ОСОБА_9В.) біля дат 01 та 07 квітня 2018 року, 01 травня 2018 року робота у вхідні та/або святкові дні не відображена, натомість міститься позначка «ВВ» - вихідний день. Касир ПП «Ізмаїл Євротрансавто» у святкові та неробочі дні не працювала, що підтверджується належними доказами - табелями обліку використання робочого часу за квітень та травень 2018 року та свідчить про відсутність підстав для нарахування заробітної плати вказаному працівнику у подвійному розмірі. Відомості на виплату грошей №№13, 14 від 01.04.2018 р., №16 від 07.04.2018 р., на які також посилається відповідач на підтвердження роботи касира у вихідні дні, не спростовують вищевказаний висновок, оскільки були датовані вихідними днями через технічну помилку, допущену головним бухгалтером ПП «Ізмаїл Євротрансавто» при їх оформлені, фактично ж заробітна плата за вказаними відомостями виплачувалась у робочі дні 02.04.2018 р. та 06.04.2018 р. Не відповідає дійсності й ствердження відповідача про роботу касира у святковий день 01 травня 2018 року, яким, до того ж, не датована жодна з відомостей на виплату грошей. Відомість на виплату грошей не є первинним документом обліку робочого часу працівника, відтак, її зміст не впливає на облік робочого часу працівників. За таких умов, відомості на виплату грошей не містять інформацію щодо предмета доказування, відтак не є належними доказами роботи працівника у святковий та/або неробочий день у розумінні п.1 ст.73 КАС України. З оскарженої постанови вбачається, що підставою притягнення позивача до відповідальності за абз. 4 ч.2 ст.265 КЗпП України стало не будь-яке порушення законодавства про працю, виявлене в результаті інспекційного відвідування, а саме, порушення ч.ч. 1, 2 ст.107 КЗпП України - неоплата роботи у святкові та неробочі дні (01.05.2018р., 01.04.2018р., 07.04.2018р.) касиру (ОСОБА_9В.) у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу. Інші порушення законодавства про працю, встановлені за результатом інспекційного відвідування та зазначені в п.п.2 - 8 припису, не є підставою прийняття оскарженої постанови, відтак, не відносяться до предмету спору.

22 січня 2019 року до суду від відповідача за вх.№ЕП/503/19 надійшли заперечення, у яких зазначено, що надання в якості доказів видаткових ордерів, наказу № 9 від 01.04.2018, які є належними, допустимими, достовірними доказами, ніяким чином не порушує норм Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того наведені документи були надані ПП «Ізмаїл Євротрансавто» у ході інспекційного відвідування, на яких є печатка підприємства.

05 лютого 2019 року ухвалою суду визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

19 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу № 420/6267/18 до судового розгляду по суті. Викликано у судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_13.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що працює у ПП «Ізмаїл Євротрансавто» касиром та що у вихідні та святкові дії ніколи не працювала та що заробітну плату у ці дні не видавала.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що є начальником відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, та що рід час перевірки ПП «Ізмаїл Євротрансавто», проведеної на підстави інформації пенсійного фонду, що заробітна плата на підприємстві нижча за мінімальну, перевіряючими було виявлено порушення, а саме не здійснення індексації заробітної плати та вихід працівником на роботу 01.04, 07.04 та 01.05 у неробочі дні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ч.4 зазначеної статті, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать: 1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; 2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

За правилами ст. 263 Кодексу законів про працю України місцеві державні адміністрації і ради у межах відповідної території: забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету ОСОБА_12 України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі – Порядок №295).

Так, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування) (п.1 Порядку №295).

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Судом встановлено, що у період з 08 жовтня 2018 року по 22 жовтня 2018 року начальником відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_13, за участю головних спеціалістів - інспекторів праці відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_14 та ОСОБА_15, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_12 України від 26 квітня 2017 року № 295 здійснено інспекційне відвідування приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» (код ЄДРПОУ 35273909).

За результатами інспекційного відвідування приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» начальником відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_13 22 жовтня 2018 було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОМС-ОД907/1029/АВ (а.с.14-27), який підписано директором ПП «Ізмаїл Євротрансавто» ОСОБА_3

Так, вказаним актом встановлено зокрема порушення позивачем ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП – робота у святкові та неробочі дні не оплачувалась касиру (ОСОБА_9В.) у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу при тому, що робота проводилась поверх місячної норми. Відсутні накази, записи у табелях робочого часу та відомостях нарахування заробітної плати за роботу 01.05.2018 року, 01.04.2018 року, 07.04.2018 року

22 жовтня 2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради було складено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ОД907/1029/АВ/П (а.с.34-36), у пункті 1 якого зобов’язано директора ПП «Ізмаїл Євротрансавто» ОСОБА_3 усунути порушення позивачем ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП – робота у святкові та неробочі дні не оплачувалась касиру (ОСОБА_9В.) у розмірі подвійної поверх місячної норми – у строк до 21.11.2018 року.

01 листопада 2018 року Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС (а.с.37-38), якою на підставі акта інспекційного відвідування від 22.10.2018 року №ОМС-ОД907/1029/АВ встановлено, що у ПП «Ізмаїл Євротрансавто» в порушення ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП - робота у святкові та неробочі дні не оплачувалась касиру (ОСОБА_9В.) у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу при тому, що робота проводилась поверх місячної норми. Відсутні накази, записи у табелях робочого часу та відомостях нарахування заробітної плати за роботу 01.05.2018 року, 01.04.2018 року, 07.04.2018 року. Вирішено накласти на «Ізмаїл Євротрансавто» штраф у розмірі 37230 грн.

Так, вказану постанову було отримано директором ПП «Ізмаїл Євротрансавто» ОСОБА_3 01.11.2018 року, що підтверджується розпискою у постанові.

Не погоджуючись із вищевказаними п.1 припису та постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку правомірності п.1 припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради та постанови Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 01.11.2018 року, суд виходить з наступного.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Відповідно до п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, підставою прийняття припису в оскаржуваній частині та оскаржуваного наказу є встановлене у акті органом інспекційного відвідування порушення позивачем вимог ч.ч.1,2 ст.107 Кодексу законів про працю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Суд зазначає, що ПП «Ізмаїл Євротрансавто» 01.04.2018 року прийнято наказ №9 «Про прийняття нових правил внутрішнього трудового розпорядку» (а.с.39).

Згідно п.6 правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.40-50) для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями згідно графіку. Працівники за узгодженням з роботодавцем мають право використовувати гнучкий робочий режим робочого часу. Згідно ст.72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку. Згідно графіку робочого часу працівників підприємства графік робочого часу адміністрації – 9.00-18.00, перерва – 13.00-14.00, вихідні дні згідно з графіком.

Підставою прийняття оскаржуваного пункту 1 припису є встановлення роботи касира ОСОБА_9 у святкові та неробочі дні, та що така робота не оплачувалась у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу при тому, що робота проводилась поверх місячної норми.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови є встановлення роботи касира ОСОБА_9 у святкові та неробочі дні, яка не оплачувалась у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу при тому, що робота проводилась поверх місячної норми. Відсутні накази, записи у табелях робочого часу та відомостях нарахування заробітної плати за роботу 01.05.2018 року, 01.04.2018 року, 07.04.2018 року.

При цьому як вбачається із табелю обліку використання робочого часу за квітень 2018 року (а.с.53-56) та за травень 2018 року (а.с.166-169), 01.04.2018 року, 07.04.2018 року та 01.05.2018 року ОСОБА_9 не працювала.

Керівником ПП «Ізмаїл Євротрансавто» начальнику відділу праці Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради ОСОБА_13 під час проведення інспекційного відвідування була надана пояснювальна записка від 18.10.2018 року (а.с.28), у якій зазначено, що касир підприємства працює згідно щомісячного графіку 5 днів на тиждень. Заробітна плата по відомостям сформованими датами вихідних та святкових календарних днів видається у попередній та наступний робочі дні.

25.10.2018 року ПП «Ізмаїл Євротрансавто» проведено службове розслідування, на підставі якого складено акт службового розслідування (а.с.57), яким встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_10 при виписці відомостей на виплату грошових коштів працівникам підприємства допустила технічну помилку у даті видачі відомостей №13, 14 від 01.04.2018 року (а.с.68, 69) та №16 від 07.04.2018 року (а.с.70). Проте у процесі розслідування були взяті пояснювальні з робітників, які підтвердили, що виплата грошових коштів була проведена у робочі дні 02.04.2018 року і 06.04.2018 року.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_10 від 17.10.2018 року (а.с.58), при виготовленні відомостей на виплату коштів у квітні 2018 року були допущені технічні помилки, у результаті яких документи були виписні за датами вихідних днів: відомості №13 та №14 від 01.04.2018 року були видані касиру для виплати 02.04.2018 року,, відомість №16 від 07.04.2018 року була видана касиру 06.04.2018 року. Наказ про виклик касира на підприємство на роботу у вихідні дні не видавався.

Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_9 від 17.10.2018 року (а.с.59) розрахунок відпускних по відомості №14 від 01.04.2018 року працівників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 здійснено 02 квітня 2018 року. Розрахунок працівника ОСОБА_22 при звільненні по відомості №14 від 01.04.2018 року також був проведений 02.04.2018 року.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_9 від 17.10.2018 року (а.с.66) виплата коштів водію ОСОБА_11 (розрахунок при звільненні) 06.04.2018 року.

Як вбачається з пояснювальних записок ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_20, ОСОБА_24 (а.с.60-65) вказані особи отримали кошти (відпускні; розрахунок при звільненні) 02.04.2018 року.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_11 від 16.10.2018 року (а.с.67) останній отримав кошти 06.04.2018 року.

Згідно п.п.26, 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки ( п.26). Касир вимагає пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа (п.27).

Суд зазначає, що на відомостях на виплату грошей №13, №14 та №16 (а.с.68-70) наявні підписи керівника позивача та головного бухгалтера а також осіб, що отримували кошти згідно вказаних відомостей.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача у акті інспекційного відвідування про роботу ОСОБА_9 у святкові та неробочі дні та про не оплату їй у розмірі подвійної денної ставки поверх окладу при тому, що робота проводилась поверх місячної норми, оскільки відповідачем до суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вказаного порушення, а недоліки у відомостях на виплату грошей не є доказом роботи осіб у вихідні та/чи святкові дні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на видаткові та прибуткові касові ордери за 01.04.2018 року, 07.04.2018 року та 01.05.2018 року (а.с.217-220), оскільки такі були подані до суду в порушення вимог ч.ч.2, 4 ст.94 КАС України не засвідченими.

Також суд щодо вищевказаних видаткових та прибуткових касових ордерів зазначає, що згідно до п.1.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 Суб'єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (зі змінами) (далі – Положення №637).

Відповідно до п.3.3 та п.3.4 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Однак, в порушення вищевказаних вимог вбачається, що на видаткових касових ордерах від 01.04.2018 року, від 07.04.2018 року та від 01.05.2018 року відсутні підписи керівника і головного бухгалтера; на прибуткових касових ордерах від 01.04.2018 року, від 07.04.2018 року та від 01.05.2018 року також відсутній підпис головного бухгалтера, а відривні квитанції – з’єднані з прибутковими касовими ордерами.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 265 КЗпП України).

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Принцип обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що ПП «Ізмаїл Євротрансавто» доведено неправомірність винесення оскаржуваних ним пункту 1 припису та постанови про накладення штрафних санкцій, а відтак його позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанови Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 01.11.2018 року та п.1 припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради підлягають до задоволення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позов підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_12 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн., згідно платіжних доручень №1250 та №1251 від 22 листопада 2018 за дві вимоги немайнового характеру (а.с.6,7).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради на користь приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» судовий збір у розмірі 3524,00 грн., сплачений згідно платіжних доручень №1250 та №1251 від 22 листопада 2018 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД907/1029/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 01.11.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати п.1 припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ОД907/1029/АВ/П від 22.10.2018 року Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради.

Стягнути солідарно з Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради на користь приватного підприємства «Ізмаїл Євротрансавто» судовий збір у розмірі 3524,00 грн., сплачений згідно платіжних доручень №1250 та №1251 від 22 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - приватне підприємство «Ізмаїл Євротрансавто» (вул.Хотинська, 139, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 35273909).

Відповідачі:

- Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради (пров.Суворова, 62, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 04056983);

- заступник Ізмаїльського міського голови ОСОБА_5 (пров.Суворова, 62, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68600);

- Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради (вул.І.Франка, 10, м.Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 03194772).

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.