Рішення № 80604240, 21.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6317/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №27-VII, від 26.10.2018 року №1132-VII, визнання незаконним рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №30-VII "Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2М." на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 та зобов’язати голову Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 повернути незаконно отримані кошти, у вигляді премій до бюджету,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №27-VII, від 26.10.2018 року №1132-VII, визнання незаконним рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №30-VII "Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2М." на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 та зобов’язати голову Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 повернути незаконно отримані кошти, у вигляді премій до бюджету.

В судовому засіданні 11.03.2019 року позивачем були підтримані позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного: наприкінці минулого 2017 року означена адміністративно - територіальна реформа стартувала і у нашому багатостраждальному Подільському районі Одеської області. 29.10.2017 року відбулися вибори до Куяльницької територіальної громади Одеської області, де громадяни вибрали депутатами та головою Куяльніцької сільської ради начебто справжніх професіоналів, чесних та небайдужих людей.На превеликій жаль, за підсумком річного терміну роботи голови та депутатів новообраної Куяльницької сільської ради виникає глибока підозра чи не помилися у черговий раз люди, внаслідок чого до ради та її керівництва потрапили популісти, які нічого не вміють, окрім як вести порожні розмови та давати зухвалі обіцянки. Ця підозра отримала суттєві документальні підстави після того як Куяльницькою сільською радою на черговій сесії , яка відбулася 26.10.2018 року розглядаюся не одно з численних питань, про швидке вирішення яких хором обіцяли перед виборами колишні кандидати у депутати та кандидат на посаду сільського голови, а тепер депутати і голова. У результаті на означеній сесії ради було прийнято зухвало - ганебне, незаконно - корупційне рішення про раптове та одночасне призначення численних премій у шалених розмірах Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2. Слід зазначити, що змагаючись на виборах як кандидат на посаду Куяльницького сільського голови громадянин ОСОБА_2 значно перевершив усіх своїх конкурентів, обіцяючи, насамперед, перетворити територію, яку обіймає означена сільська рада у гарний сад. Натомість хочу наголосити, що у дійсності усе відбувається на 100 відсотків навпаки ! Як з'ясувалося та мені стало відомо під час обговорення питання про призначення численних премій на сесії Куяльницької сільської ради 26.10.2018 року, рішення про призначення щомісячної премії у розмірі 50 відсотків до посадового окладу Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2 було прийнято відповідною радою ще 22.12.2017 року за № 27-VII. Свідомо, що отримувати премії та ще у даний скрутний час дуже приємно. Але, зважаючи, що премія є одним із видів додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками і умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством чи закладом, для її призначення. Згідно вищенаведеного та насамперед Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2016 року №268 « Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» Куяльницька сільська рада прийняла означені рішення при призначення премій. Натомість, як виявляється приймаючи рішення про призначення численних премій в шалених розмірах, рада не пересвідчилась не тільки у тому чи заклав «добродій» хоча б підстави за рік роботи на посаді під обіцяне перетворення території, яку обіймає Куяльницька сільська громада у гарний сад. а навіть взагалі що він корисного зробив, виконуючи свої посадові обов'язки За ч.7 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін. На превеликій жаль, перебуваючи на посаді з жовтня 2017 року. Куяльницький сільський голова ОСОБА_2 не зважаючи на численні заохочення, у вигляді різноманітних премій, у шалених розмірах, хоча б у якості подяки жодного разу не прозвітував навіть перед радою про свою плідну роботу, яка з регулярністю гідною іншого застосування, щедро ними обдаровується, а насамперед зухвало, корупційне зволік своїми посадовими обов'язками, передбаченими його величчю. Законом України «Про місцеве самоврядування в України» не прозвітував за свою роботу перед територіальною громадою за минулий 2017 р., та не дуже поспішає звітувати за чинний 2018 року, за підсумком роботи у якому він пішов у відпустку та отримав навіть не одну, а цілу низку премій у шалених розмірах. Свідомо, що як голова Куяльницької сільської ради громадянин ОСОБА_2 являє собою не просто посадову особу - керівника місцевого самоврядування, а є обраним на цю посаду означеною громадою на виборах. Однак, на умови оплати праці даної посадової особи, яка не є призначеною державою службовцем, розповсюджується Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», згідно якої Відповідачем були прийняті оскаржувані рішення про призначення премій, тобто за умовами оплати праці насамперед стосовно структури та умов оплати праці та призначення премій, Куяльницькій сільській голова прирівнюється до державного службовця. Згідно типового Положення «Про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів. їхніх апаратів (секретаріатів)» (надалі Положен ня), затвердженого Наказом Міністра Соціальної політики України за № 646 від 13.06.2016 року ОСОБА_3, державним службовцям можуть встановлюватись такі види премій: премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу. При чому, згідно пункту 6 розділу 1 Положення загальний розмір місячних або квартальних премій, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. Таким чином, приймаючи рішення про призначення премій Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2 Відповідач чомусь (?) «не обтяжив» себе отримати від особи, яку він збирається так щедро обдарувати за бюджетні кошти, тобто кошти усієї громади, хоча б звіт про виконану «добродієм» роботу, яку належить у такому величезному розмірі винагородити, а своїм рішенням навіть порушити вимоги чинного законодавства, а саме: Положення «Про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)». Зокрема цього. Відповідачем перед прийняттям оскаржуваного рішення не досліджено яким чином постійною комісією з питань планування фінансів, бюджету Куяльницької сільської ради надані сільській раді рекомендації, у відповідності до яких з метою упорядкування структури та умов оплати праці, у межах затвердженого фонду оплати праці раптом призначити цілу низку премій сільському голові в шалених розмірах. Адже згідно ч.8 Постанови КМУ від 06.03.2006 року за №268 видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, тобто з прийняттям оскаржуваного рішення, здійснюються у межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів. Керівника органу, тобто голову Куяльницької сільської ради, для реалізації норм оскаржуваного рішення, цією Постановою зобов’язано здійснити заходи, спрямовані на економію фонду оплати праці, упорядкування та оптимізацію структури його апарату. З вищенаведеного витікає, що як усе передбачене означеною частиною Постанови КМУ від 06.03.2006 року № 268 виконано, то бюджет Куяльницької сільської ради повинен бути резиновим або Відповідачем прийнято необґрунтоване, незаконне, зухвало - корупційне рішення на догоду голові.

Представник відповідача заперечив подав письмовий відзив на позов, однак в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, на підставі положень ст.205 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи за такої явки учасників справи за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач – Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, згідно положень ст.140 Конституції України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, якому ст.ст.26,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надані владні повноваження щодо визначення розмірів та напрямків витрачання бюджетних коштів громади, а тому спори,, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На сесії Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №27-УП «Про преміювання сільського голови», яким сесія надала згоду на щомісячне преміювання! Куяльницького сільського голови ОСОБА_2 у розмірі 50% до окладу, з урахуванням надбавки за ранг і вислугу років, за якісне та своєчасне виконання посадових обов’язків.

В подальшому, за рекомендаціями постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, з метою упорядкування структури та умов оплати праці, у межах затвердженого фонду оплати праці, на сесії Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 26.10.2018 року №1132-УП «Про внесення змін до рішення Куяльницької сільської ради від 22.12.2017 року №27-УІ1 «Про преміювання сільського голови», яким вирішено: внести зміни до рішення Куяльницької сільської ради від 22.12.2017 року № 27-УІІ «Про преміювання сільського голови», виклавши пункт 1 рішення у такій редакції: «Дати згоду на щомісячне преміювання Куяльницького сільського голови ОСОБА_2 у розмірі 100 % до окладу, з урахуванням надбавки за ранг і вислугу років, за якісне та своєчасне виконання посадових обов’язків»; Преміювати Куяльницького сільського голову ОСОБА_2 за результатами III кварталу у розмірі 100% від окладу; преміювати Куяльницького сільського голову до професійного свята - Дня місцевого самоврядування, у розмірі 100% від окладу.

На засіданні постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва розглядались питання Про внесення змін до рішення Куяльницької сільської ради від 22.12.2017 року № 27-УІІ «Про преміювання сільського голови» ОСОБА_4 доповіла, що за підсумками 9 місяців у сільській раді наявне перевиконання коштів, у межах фонду оплати праці, за підсумками якого є можливість преміювати сільського голову ОСОБА_2 за результатами III кварталу, та до професійного свята - Дня місцевого самоврядування.

Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №30-VII "Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2М." голові була встановлена надбавка за високі досягнення у праці у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, нарахування здійснювати помісячно.

Позивач зазначає, що він не є посадовою чи службовою особою Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, тобто до нього вказані рішення безпосередньо не можуть бути застосовані, але він є членом територіальної громади, до якої входить Куяльницька сільська рада, а тому, на його думку, встановлення незаконних надбавок сільському голові, призводить до незаконного витрачання коштів громади.

Суд оцінюючи вказані акти суб’єкту владних повноважень, з огляду на положення ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку про відсутність підстав для їх скасування з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 року №6-зп вказав, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Разом з тим, Конституційний Суд України у зазначеному вище рішенні вказав, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За вимогами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Само по собі порушення вимог закону діями або рішенням суб’єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх незаконними, оскільки обов’язковою умовою визнання їх незаконними є доведеність позивачем порушення цими діями або рішенням безпосередньо його порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи зазначене, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Наведена правова позиція в повній мірі застосовується до позовів фізичних осіб-членів територіальних громад про визнання протиправними рішень органів місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17, номер судового рішення у ЄДРСР – 80167902).

Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржені позивачем рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №27-VII, від 26.10.2018 року №1132-VII від 22.12.2017 року №30-VII "Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2М." безпосередньо не порушують права позивача чи охоронювані законом його інтереси.

Позивач посилається на те, що прийняттям оскаржуваних рішень Куяльницька сільська рада порушила закони України, протиправно розпорядилась бюджетними коштами (власністю жителів громади), що завдало позивачу матеріальної шкоди і порушило його право, оскільки внаслідок чинності оскаржуваного рішення із володіння громади вибули її кошти.

При цьому, позивачем не вказано жодної конкретної обставини щодо того, як саме, та чим оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси позивача, також не вказано, які саме права позивача порушені даним рішенням.

Таким чином, позивач скаржиться абстрактно, без жодного обґрунтування негативного впливу цього рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність самого предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, в чому і полягає завдання адміністративного судочинства, та фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В розумінні КАС України, відповідно до приписів пункту 8 частини першої статті 4, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Отже, адміністративний позов подається собою для відновлення її прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів позивача є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб'єктом владних повноважень; а також наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, з чого вбачається, що право на судовий захист не є абсолютним. Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Згідно з вищевказаними нормами права, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Відтак, відсутність порушеного права, охоронюваного законом інтересу позивача чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, в зв’язку із чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №27-VII, від 26.10.2018 року №1132-VII, визнання незаконним рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2017 року №30-VII "Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2М." на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 та зобов’язати голову Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 повернути незаконно отримані кошти, у вигляді премій до бюджету - відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 21.03.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.