Рішення № 80604126, 21.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6588/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток 1961» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0041371406, №0041351406, №0041341406, №0041321406 від 24.09.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток 1961» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0041371406, №0041351406, №0041341406, №0041321406 від 24.09.2018 року.

В судовому засіданні 11.03.2019 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не порушував існуючий порядок використання РРО, а висновок про порушення позивачем термінів використання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами не відповідає дійсності, адже дата, яка зазначена в акті фактичної перевірки, як день здійснення торгівлі цими товарами без ліцензії охоплюється останнім днем ліцензії, тобто в межах вимог закону. Представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на встановлення порушень з боку позивача належними доказами та застосування штрафних санкцій за виявлені в ході фактичної перевірки порушення з дотриманням усіх вимог закону, але в судове засідання не прибув, а тому, на підставі положень ст.205 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи за такої явки учасників справи, за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового та іншого законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження їхніх актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до фактичних обставин справи, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка суб'єкта господарювання ТОВ «Восток 1961». що розташований за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Гагарінське плато. 5 Б. тривалістю 10 діб (15.08.2018 - 23.08.2018). з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства, щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки від 27.08.2018 року № 829/15/53/РРО/39173460.

Відповідно до Акту, «перевіркою встановлено: Готівкові кошти, які надійшли 18.02.2018 р. у сумі 5395,75 грн. не оприбутковані у день надходження готівки, а саме фіскальний звітний чек за 18.02.2018р., фактично оформлений та роздрукований 19.02.2018 р.

Готівкові кошти, які надійшли 21.02.2018 р. у сумі 1839,51 грн., не оприбутковані у день надходження готівки, а саме фіскальний звітний чек за 21.02.2018 р., фактично сформований та роздрукований 22.02.2018р.

Готівкові кошти, які надійшли 26.04.2018 р. у сумі 2388,60 грн., не оприбутковані у день надходження готівки, а саме фіскальний звітний чек за 26.04.2018 р., фактично сформований та роздрукований 27.04.2018р.

Готівкові кошти, які надійшли 29.04.2018 р. у сумі 3583,30 грн., не оприбутковані у день надходження готівки, а саме фіскальний звітний чек за 29.04.2018 р., фактично сформований та роздрукований ЗО. 04.2018р.

Готівкові кошти, які надійшли 30.04.2018 р. у сумі 4135,10 грн., не оприбутковані у день надходження готівки, а саме фіскальний звітний чек за 30.04.2018 р., фактично сформований та роздрукований 01.05.2018 р.

Не подання до органів ДФС України податкової звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (дачі - РРО) по дротовим або бездротовим каналам зв'язку, що підтверджується не роздрукуванням фіскальних звітних чеків за 18.02.2018 р., 21.02.2018 р., 26.04.2018 р„ 29.04.2018р„ 30.04.2018 р.

Не проведення розрахункової операції через РРО (розрахункову книжку) на суму 98,00 грн. та не видача розрахункового документа.

Згідно наданих копій ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, встановлено реалізацію алкогольних напоїв за 17.02.2018 р. без наявності відповідної ліцензії, а саме: попередня ліцензія терміном дії з 17.02.2017 р. до 17.02.18 р. наступна ліцензія з 18.02.2018 р. до 18.02.2019 р. Реалізація ачкогольних напоїв проводилась через РРО з фіскальним № НОМЕР_1.

Вищевказані дії є порушенням вимог п.11 р.ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (із змінами та доповненнями), пунктів 1, п.2, п.7, п.9, п.13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).

ГУ ДФС в Одеській області на підставі висновків Акту фактичної перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № 0041321406про застосування штрафних санкцій за допущені вище порушення законодавства.

Оцінюючи оскаржений акт суб`єкту владних повноважень та дії посадових осіб суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України та частково не погоджується з правомірністю застосуванням відповідачем норм матеріального права з наступних підстав.

Несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, які надійшли 18.02.2018, 26.04.2018, 29.04.2018 та 30.04.2018 на загальну суму 17342.26 грн., чим порушено вимоги п.11 р.ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі-Положення №148) на момент вчинення правопорушення.

У “Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб’єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією”, опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що “критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об’єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття”.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 “…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.”, яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб’єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі “Звежинський проти Польщі” ЄСПЛ в черговий раз висловив правову позицію щодо підстав позбавлення майна та дій державних органів при цьому, яка цілком відображає приписи ст. 2 КАС України та ст.19 Конституції України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265 фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Також за змістом статті 2 Закону №265 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в підпункті 18 пункті 3 глави 1 Положення № 148, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно ж з пунктом 9 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17), від 17 грудня 2018 року (справа №810/3811/17), від 12.02.2019 року (справа № 823/1542/16).

Разом з тим відповідно до пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, а зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Як встановлено пунктом 7 вказаних Вимог, усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі, зокрема, перевищення максимальної тривалості зміни.

В свою чергу пунктом 1 примітки до додатку Вимог передбачено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Отже, оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, то при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Відтак суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО й у разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону №265 та підпункту 2.6 глави 2 Положення №637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами абзацу 3 частини 1 статті 1 Указу №436/95.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права викладений і у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №0870/11140/12.

Представник позивача в судовому засіданні визнав, що звітні чеки РРО були сформовані не у день проведення операцій, а на наступний день, в зв’язку із чим, відповідно до положень ч.1 ст.78 КАС України, вказана обставина вважається встановленою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, готівкові кошти, які надійшли 21.02.2018, 26.04.2018, 29.04.2018 та 30.04.2018 на загальну суму 17342,26 грн. оприбутковані посадовими особами позивача не своєчасно.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 ,.Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Виходячи з цього, суд вважає, що застосована штрафна санкція до позивача за це порушення є такою, що ґрунтується на законі та відповідає вимогам закону, що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги в цій частині.

Не подання до органів ДФС України податкової звітності, пов'язаної із застосуванням РРО.

ТОВ «Восток 1961» не сформовано та не подано до органів державної фіскальної служби України податкову звітність, пов'язану із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій по дротовим або бездротовим каналам зв'язку 18.02.2018, 21.02.2018, 26.04.2018, 29.04.2018 та 30.04.2018, чим порушено вимоги п.7 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі - Закон №265) та не проведення розрахункової операції через РРО на суму 98.00 грн. та не видача розрахункового документа, чим порушено п.1 ст.3 Закону №265.

Відповідно до вимог п.7 ст. З закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №265). суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в нам'яті модемів, які до них приєднані.

Водночас, п.9 ст.3 Закону № 265 передбачено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Всупереч зазначеному, суб'єктом господарювання не сформовано та не подано до органів державної фіскальної служби України податкової звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій по дротовим або бездротовим каналам зв'язку 18.02.2018 року, 21.02.2018 року, 26.04.2018 року, 29.04.2018 року та 30.04.2018 року.

Щодо реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.

Також перевіркою встановлено факт здійснення 17.02.2018 реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії. В ліцензії ТОВ «Восток 1961» на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та пері (без додання спирту) за №171501640190 вказано, що строк дії ліцензії з 17.02.2017 до 17.02.2018. В наступній ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та пері (без додання спирту) за №181501640232 вказано, що строк дії ліцензії з 18.02.2018 до 18.02.2019.

Відповідно до ч.14 ст.15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України від 19.12.95 року № 481 95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями) (далі Закон №481). ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів. а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Згідно зі ст.251 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка мас юридичне значення, а є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка мас юридичне значення.

Ст. 252 Кодексу встановлено, що строк визначається роками), місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 254 Кодексу визначено, що строк визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

В ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та пері (без додання спирту) за №171501640190 вказано, що строк дії ліцензії з 17.02.2017 року до 17.02.2018 року.

Частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року за № ETS-076, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках почи наються опівночі «dies a quo» і спливають опівночі «dies ad quem».

За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Таким чином, суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому, останнім днем торгівлі буде дата, яка зазначена останнім днем у ліцензії.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що застосована до позивача штрафна санкція за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 17.02.2018 року без наявності відповідної ліцензії в розмірі 17000,00 грн. не ґрунтується на законі, а тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення відповідача №0041321406 від 24.09.2018 року підлягає задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

В решті позовних вимог слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України, оскільки, як встановлено судом вище, висновки податкового органу по іншим порушенням позивача є ґрунтовними та такими, що відповідають законові.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0041321406 від 24.09.2018 року.

3. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 21.03.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.