Рішення № 80604097, 12.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/410/19

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради , Виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання насаленню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради та виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги з 09.11.2018 року;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 1 жовтня 2014 року № 505, починаючи з 09.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що у зв’язку із проведенням антитерористичної операції за місцем її постійного проживання, вона змушена була переїхати до м. Хмельницького, де у встановленому законом порядку взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради позивачу призначена щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг.

Позивач 09.11.2018 року подала заяву про призначення адресної допомоги для покриття витрат на проживання сім'ї на черговий шестимісячний темін.

В січні 2019 року позивач отримала копію протоколу №21 від 30.11.2018 року засідання комісії з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, у якому зазначено, що відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №505, припинено щомісячну адресну допомогу з 09.11.2018 року.

Позивач рішення відповідача про припинення щомісячної адресної допомоги, оформлене протоколом №21 від 30.11.2018 року вважає протиправним, з огляду на те, що не було жодної з визначених Порядком № 505 підстав для відмови у наданні адресної допомоги, тому звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою від 14.02.2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. 28.02.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Комісією з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг прийнято рішення про припинення надання щомісячної адресної допомоги позивачу з 09.11.2018 року на підставі абзаців 1,2 пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: відсутність міста Маріуполь у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085.

З урахуванням зазначеного, представник Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виплата адресної допомоги була припинена позивачу правомірно.

Відповідач - Виконавчий комітет Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався.

Представник Виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, та надали суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до серпня 2014 року проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв’язку із проведенням антитерористичної операції за місцем її постійного проживання, позивач змушена була переїхати до м. Хмельницького, де у встановленому законом порядку взята на облік як внутрішньо переміщена особа, підтвердженням чого є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.11.2014 року № НОМЕР_1, видана Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

В подальшому, Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради позивачу призначена щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг.

09.11.2018 року позивач, як уповноважений представник сім'ї, звернулась до відповідача із заявою про призначення адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання на наступний шестимісячний термін.

06.12.2018 року позивач отримала повідомлення про відмову у наданні допомоги, яким Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради проінформувало позивача про те, що відповідно до абзаців 1,2 пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 505, згідно із рішенням комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, що викладене у формі протоколу №21 від 30.11.2018 року, з урахуванням акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача №1220 від 16.11.2018 року, позивачу відмовлено у призначенні (відновленні) адресної допомоги.

Позивачу відмовлено у призначенні (відновленні) адресної допомоги в зв'язку із відсутністю м.Маріуполь у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», якою визначено гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Приписами частини 1,2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (далі Порядок №505), в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р.

Згідно із пунктом 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Як видно з матеріалів справи, підставою для припинення щомісячної адресної допомоги позивачу у призначенні адресної допомоги, починаючи з 09.11.2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради вказано те, що м.Маріуполь відсутнє у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин місто Маріуполь Донецької області не включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (Додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085).

Однак у Додатку №2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (в редакції від 13.06.2018 року) зазначено населені пункти с. Гнутове (м. Маріуполь), смт Сартана (м. Маріуполь), смт Талаківка (м. Маріуполь), с-ще Ломакине (м. Маріуполь).

Суд також зазначає, що населені пункти смт Сартана (м. Маріуполь), смт Талаківка (м. Маріуполь), селище Ломакине (м. Маріуполь) були включені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (Додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085, у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2015 р. № 128-р).

Згідно із Додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 р. № 428-р) до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення відносяться з поміж інших смт Сартана (м. Маріуполь), смт Талаківка (м. Маріуполь), с-ще Ломакине (м. Маріуполь).

Відповідно до Додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення відносяться населені пункти с. Гнутове (м. Маріуполь), смт Сартана (м. Маріуполь), смт Талаківка (м. Маріуполь), с-ще Ломакине (м. Маріуполь).

У Додатку №2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 79-р) зазначено населені пункти с. Гнутове (м. Маріуполь), смт Сартана (м. Маріуполь), смт Талаківка (м. Маріуполь), с-ще Ломакине (м. Маріуполь).

Відповідно зазначені населені пункти були включені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2015 р. № 128-р) та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 р. № 428-р виключені з даного Переліку та включені до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (Додаток №2).

Суд також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014. При цьому, частина 1 цієї статті передбачає, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

14 квітня 2014 року відповідно до Указу в.о. Президента України, Голови Верховної ОСОБА_2 України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено в дію рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а, Донецька і Луганська області визначені районами проведення антитерористичної операцiї з 07 квітня 2014 року.

30 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р (втрата чинності 02.12.2015 року) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого, м. Маріуполь Донецької області включено до вказаного переліку.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р місто Маріуполь входить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Враховуючи викладене та беручи до уваги той факт, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, даний статус наразі не скасований, що не заперечується відповідачем, суд приходить до висновку, що відсутність м.Маріуполь у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження № 1085-р, на дату подання нею заяви про призначення допомоги, не забороняє позивачу, як особі, яка перемістилась з території проведення антитерористичної операції та перебуває на обліку у відповідача, як внутрішньо переміщена особа, звертатись за призначенням адресної допомоги за місцем тимчасового проживання.

Аналогічна правова позиція відображена також в рішенні Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 року у справі №К/800/32877/17.

Крім того, суд враховує, що у пункті 12 Порядку № 505 вказано про те, що виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:

- подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;

- надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;

- зняття з обліку особи, яка переміщується;

- виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Цей перелік підстав припинення виплати щомісячної адресної допомоги є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У рішенні комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року не вказано жодної із підстав, які перелічені у пункті 12 цього Порядку.

Зважаючи на встановлені при розгляді справи обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги з 09.11.2018 року.

Суд також зазначає, що пунктом 2 Порядку №505 встановлено, що за рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання.

Відповідач приймаючи рішення про відмову позивачу у призначенні щомісячної грошової допомоги врахував акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача за місцем тимчасового проживання у м.Хмельницький, при цьому відповідач не досліджував та не встановив можливість повернення позивача до її попереднього місця проживання, а саме до м.Маріуполь, що є додатковою обставиною для визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року.

Оскільки судом визнано протиправним рішення комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 1 жовтня 2014 року № 505, починаючи з 09.11.2018 року, згідно поданої позивачем заяви.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач ухвалою суду від 14.02.2019 звільнена від сплати судового збору та не сплачувала його, з врахуванням вимог ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради, викладене у формі протоколу № 21 від 30.11.2018 року, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги з 09.11.2018 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 1 жовтня 2014 року № 505, починаючи з 09.11.2018 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Свободи, 48, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29007 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського підпілля, 32,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 03198563) Виконавчий комітет Хмельницької міської ради в особі комісії з розгляду питань надання насаленню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (вул. Гагаріна, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 04060772)

Головуючий суддя ОСОБА_3