Ухвала суду № 80603794, 21.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1253/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ПРОГРЕС-ПЛЮС” до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області ОСОБА_1, Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень”, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-КОЛОС” про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ПРОГРЕС-ПЛЮС” до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області ОСОБА_1, Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко – правових та технічних експертних досліджень”, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-КОЛОС” в якому позивач просив скасувати:

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375436 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36290108 від 25.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36248839 від 21.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36292755 від 25.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375018 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36374829 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36239443 від 20.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375608 від 29.07.2017. прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375115 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36249671 від 21.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36374550 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36238770 від 20.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36237739 від 20.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375770 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36250416 від 21.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36293384 від 25.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36246820 від 21.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1. Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36245720 від 21.07.2017. прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36293864 від 25.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36375306 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36250925 від 21.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34259369 від 14.03.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_25, Одеська філія державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень”;

-рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36374685 від 29.07.2017, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1, Гвоздавська сільська рада Любашівського району Одеської області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018р. провадження у справі №815/1253/18 закрито.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2018р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ПРОГРЕС-ПЛЮС” про повернення судового збору задоволено.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ПРОГРЕС-ПЛЮС” задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. скасовано та направлено справу №815/1253/18 до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019р. справу передано головуючому судді Самойлюк Г.П.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 815/1253/18; позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків позовної заяви (п’ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду) шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 р. призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено третім особам, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, п’ятиденний строк з дня отримання позову/відзиву для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву; встановлено учасникам справи п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначити підготовче засідання по справі на 21.02.2019 р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.02.2019 р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2019 р. о 14 год. 30 хв.

До судового засідання 19.03.2019 р. учасники справи не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та завчасно.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст.4 КАС України, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття “охоронюваний законом інтерес” треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим засадам.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб’єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Однак, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

У постановах ОСОБА_26 Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18), від 07.11.2018 р. у справі № 818/619/16 (провадження № 11-664апп18) зазначено, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб'єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Кодекс адміністративного судочинства України містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Як вбачається із матеріалів справи, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірні земельні ділянки), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав інших осіб, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ “ЗЛАТА-КОЛОС” і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного (господарського) права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Отже, цей спір є спором про право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ТОВ “ЗЛАТА-КОЛОС” щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що спір про скасування рішень щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості відповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Аналогічну правову позицію висловлено ОСОБА_26 Палатою Верховного Суду в постановах від 04.09.2018 р. по справі № 823/2042/16, від 07.11.2018 р. №818/619/16, від 28.11.2018 р. №823/1508/16, від 13.02.2019р. по справі № 822/1360/18, від 13.02.2019р. по справі № 820/1791/16, від 27.02.2019р. по справі № 806/1400/17.

При цьому у постанові ОСОБА_26 Верховного Суду від 27.02.2019р. по справі № 806/1400/17 акцентовано увагу на тому, що фактично спірні відносини виникли між юридичними особами, які одночасно претендують на одну і ту саму земельну ділянку. При цьому фізичні особи у даній справі не є відповідачами, а лише третіми особами. Отже, з урахуванням суб'єктного складу цей спір має бути віднесений до господарської юрисдикції.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Закріплене у вказаній нормі “право на суд” разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі “Ґолдер проти Сполученого Королівства” (“Golder v. the United Kingdom”) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі “Доббертен проти Франції” зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі, що розглядається, оскаржуються дії, вчиненню яких передує невирішений спір про право цивільне, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 205, 243, 248, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 815/1253/18 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ПРОГРЕС-ПЛЮС” до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області ОСОБА_1, Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень”, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-КОЛОС” про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст. 239 КАС України).

Роз'яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Суддя Г.П. Самойлюк

.