Рішення № 80603674, 18.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/404/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями суми зобов'язання позивача не є узгодженими в розумінні Податкового кодексу України, а відтак у контролюючого органа були відсутні правові підстави для винесення спірних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

13 лютого 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 04 лютого 2019 року, що стало підставою для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

05 березня 2019 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Полтавській області на позову, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами опрацювання контролюючим органом надісланого поштою повідомлення позивача про початок процедури судового оскарження спірних податкових повідомлень-рішень податкову вимогу № 579-50 від 18 січня 2019 року визнано відкликаною та здійснено відповідні коригування в інтегрованій картці платника. У свою чергу, рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року, складене одночасно з формуванням податкової вимоги, є таким, що не підлягає виконанню до дня узгодження суми податкового зобов'язання /а.с. 38-40/.

15 березня 2019 року судом отримано відповідь позивача на відзив (письмові пояснення), в якій позивач наполягав на необхідності скасування спірних рішень контролюючого органа з огляду на протиправність їх винесення. При цьому позивач не визнає доводи представника відповідача про визнання відкликаною спірної податкової вимоги, а рішення про опис майна у податкову заставу - таким, що не підлягає виконанню, оскільки доказів прийняття відповідачем скасування відповідних рішень не забезпечено /а.с. 70-71/.

У запереченнях (додаткових поясненнях) Головного управління ДФС у Полтавській області зазначено, що в зв'язку з надходженням до контролюючого органа відомостей про судове оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 з інтегрованих карток останнього виключено попередньо відображені суми податкових зобов'язань, визначених такими податковими повідомленнями-рішеннями. Вищевказані дії контролюючого органа свідчать про настання таких юридичних наслідків як автоматичне відкликання податкової вимоги, сформованої на підставі оскаржених в судому порядку податкових повідомлень-рішень, та втрату рішенням про опис майна в податкову заставу юридичної сили. Разом із тим, зауважив, що винесення контролюючим органом рішень про відкликання податкової вимоги та про визнання таким, що не підлягає виконанню, рішення про опис майна в податкову заставу чинним податковим законодавством не передбачено /а.с. 75-76/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в його заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, відображених у письмових відзиві та запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Упродовж періоду з 31 жовтня 2018 року по 06 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань правильності та повноти визначення доходу за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 1534/16-31-13-05-11/НОМЕР_4 від 13 листопада 2018 року, у якому відображено такі порушення:

підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статей176 та 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік;

підпункту 163.1 статті163, підпункту 164.2.1 "д" пункту 164.2 статті 164 та пункту 8 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік) на суму 166149,03 грн.;

підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з військового збору за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік) на суму 13845,75 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2018 року:

№ НОМЕР_1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 166149,03 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 41537,26 грн.;

№ НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 170,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування";

№ НОМЕР_3, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з військового збору на 13845,75 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 3461,44 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачу засобами поштового зв'язку та були вручені останньому 18 грудня 2018 року.

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 ініціювала процедуру оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

18 січня 2019 року відповідачем в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу № 579-50 від 18 січня 2019 року, а також винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року.

19 лютого 2019 року на адресу відповідача надійшла ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі № 440/4696/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, що стало підставою для внесення коригувань в ІТС шляхом виключення з інтегрованої картки позивача відомостей про наявність визначених вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями сум податкового боргу.

Заперечуючи правомірність винесення контролюючим органом податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За правилами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктами 2-3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 610 від 30 червня 2017 року (надалі - Порядок № 610), передбачено, що податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 610 передбачено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

Згідно з пунктами 88.1 - 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно положень підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 та пункту 89.3 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Проаналізувавши наведене та зважаючи на той факт, що станом на дату винесення спірних рішень 18 січня 2019 року, у контролюючого органу були відсутні підстави вважати цей борг неузгодженим, оскільки ухвала суду від 21 січня 2019 року щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень надійшла відповідачу 19 лютого 2019 року, судом визнано достатніми правові підстави для винесення Головним управлінням ДФС у Полтавській області спірних податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про те, що під час відображення в інтегрованій картці ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 30 листопада 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Разом із тим, в силу положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання позивача вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктами 2, 3 та 6 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (надалі - Порядок № 422) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС. які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Оперативний облік податків і зборів; митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Пунктом 1 частини першої розділу ІІ Порядку № 422 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники. які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

За правилами пунктів 1-2 частини 9 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07 квітня 2016 року (надалі Порядок № 422) після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках. Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні. Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа. На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу). У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями щодо коригування відомостей ІКП з метою забезпечення підтримання інформаційної бази ІТС в актуальному стані.

Як вже зазначалось, у зв'язку з несплатою позивачем сум зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 30 листопада 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 у десятиденний строк з дня їх отримання, а також через відсутність станом на цю дату у контролюючого органа підстав коригувати податковий борг, в ІТС відобразився податковий борг, що у свою чергу призвело до автоматичного формування Головним управлінням ДФС у Полтавській області податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року.

Разом із тим, із пояснень представника відповідача встановлено, що в ІТС "Податковий блок", станом на 20 лютого 2019 року податковий борг за ОСОБА_1 відсутній, що підтверджується відомостями підсистеми "Формування податкових вимог" /а.с. 43/.

Слід також зауважити, що зі змісту наявних в матеріалах справи витягів з ІКП ОСОБА_1 судом встановлено, що попередньо внесена контролюючим органом до ІКП інформація про наявність у позивача податкового боргу з військового податку та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, приведена відповідачем в актуальний стан шляхом здійснення відповідних коригувань, обумовлених початком процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень, що зумовили його відображення в ІКП /а.с. 77-88/.

Відтак, наявний в матеріалах справи витяг з інтегрованої картки позивача є достовірним, достатнім та допустимим доказом відсутності у позивача, станом на дату розгляду справи судом, заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 30 листопада 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що у зв'язку із відкликанням податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року спірне рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року втратило свою юридичну силу, а відтак є таким, що не підлягає виконанню в силу статті 89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586.

Натомість, позивач переконана, що факт відкликання спірної податкової вимоги та визнання рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року таким, що не підлягає виконанню, Головне управління ДФС України в Полтавській області мало оформити відповідними рішеннями; зважаючи на те, що такі рішення контролюючим органом не оформлялись, ОСОБА_1 наполягає на тому, що її права порушуються самим фактом винесення податкової вимоги № 579-50 від 18 січня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 62/16-01 від 18 січня 2019 року, а тому вважає, що спірні рішення підлягають скасуванню судом.

Відхиляючи вказані доводи, суд зауважує, що чинне податкове законодавство не передбачає обов'язку контролюючого органа документально оформлювати свої рішення у разі автоматичного відкликання податкової вимоги та в разі визнання рішення про опис майна у податкову заставу таким, що не підлягає виконанню. З системного аналізу наведених вище нормативно-правових актів випливає, що відповідні коригування здійснюються контролюючим органом безпосередньо в інтегрованій картці платника податків шляхом зазначення помилково/безпідставно/передчасно внесених сум із знаком "-"; іншого порядку відображення в ІКП відкликання податкової вимоги зазначені акти не визначають.

Крім того, згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Проаналізувавши викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки порушення прав позивача у досліджених правовідносинах не мало місця.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, рнокпп НОМЕР_4) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_3