Ухвала суду № 8060365, 21.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р. К-26479/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 03.07.2008 року

у справі №28/144А

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 року

у справі №22-а-11707/08

за позовом Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Навчально-виробниче підприємство «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним рішення від 24.09.2007 року №0002862380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6232,00 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 03.07.2008 року (суддя Морозюк А.Я.), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Пліш М.А., судді Стародуб О.П., Каралюс В.М.), позов задоволено.

Задоволення позову судами попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року №637, а відтак безпідставно нараховано штрафні санкцій, застосування яких здійснено до того ж поза межами строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач вказує, що згідно з вимогами вищезазначеного Положення для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Зважаючи на те, що видача готівки у сумі 3116,00 грн. згідно видаткового касового ордеру №42 від 28.04.2006 року не підтверджена підписом одержувача, вказана сума правильно розцінена як залишок готівки у касі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок, викладений у акті перевірки від 13.09.2007 року №1898/23-2/30649947, про порушення позивачем п. 2.8, абзацу 2 п. 3.5, п. 5.9 та п. 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Так, проведеною перевіркою було виявлено видатковий ордер від 28.04.2006 року №42, в якому видача готівки у сумі 3116,00 грн. не підтверджена підписом одержувача ОСОБА_1., у звязку з чим ця сума визнана податковим органом залишком готівки у касі при її ліміті 0 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, погоджується з висновком судів попередніх інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи наступне.

Так, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, сума у розмірі 3116,00 грн. фактично була отримана і використана її одержувачем ОСОБА_1., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №19 від 15.04.2006 року на суму 572,00 грн., №27 від 21.04.2006 року на суму 1989,85 грн., №35 від 28.04.2006 року на суму 79,99 грн., №38 29.04.2006 року на суму 560,00 грн.

Оцінюючи зазначені звіти, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій, відповідно до якої відсутність підпису ОСОБА_1 на видатковому касовому ордері від 28.04.2006 року №42 не дозволяє не врахувати цей документ як доказ оформлення видачі готівки з каси за умови доведеності факту такої видачі.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Львівської області від 03.07.2008 року у справі №28/144А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 року у справі №22-а-11707/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіКонюшко К.В. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Степашко О.І.