Рішення № 80602608, 05.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№200/10538/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., позивача – не з’явився, представників: відповідача – ОСОБА_1 (довіреність №02-27/179 від 12.02.2019 року), третьої особи – ОСОБА_2 (довіреність №01-10/26 від 12.02.2019 року), ОСОБА_3 (довіреність №01-10/27 від 12.02.2019 року) ОСОБА_4 (наказ №06-к від 05.11.2015 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємства «Новодонецьксервіс», про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Новодонецької селищної ради (надалі – виконком, відповідач) про визнання протиправним та нечинним рішення виконкому від 13.06.2018 року № 51 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке» (далі за текстом – Спірне рішення), зобов’язання уповноваженої особи Новодонецької селищної ради невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданнях, в яких було офіційно оприлюднено оскаржуваний нормативно-правовий акт, після набрання постановою законної сили.

Позов обґрунтований тим, що на думку позивача затверджені Спірним рішенням витрати по тарифам на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій є економічно не обґрунтованими, а в розрахунку витрат присутні фальсифікації. А отже, позивач вважає вказане Спірне рішення незаконним, та у судовому порядку просить визнати його протиправним та нечинним, а також зобов’язати відповідача опублікувати резолютивну частину рішення суду з цього приводу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

17 грудня 2018 року відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач безпідставно посилається на порушення щодо оприлюднення проекту та Аналізу регуляторного акту про встановлення тарифів на послуги з утримання будинку та прибудинкової території смт. Новодонецьке, оскільки інформацію про нові тарифи оприлюднено у міськрайонній газеті «Новий шлях» № 17, на офіційному сайті Добропільської міської ради, на дошках оголошення смт. Новодонецьке та на офіційному стенді в адміністративному будинку, тощо, а твердження позивача щодо доведення інформації споживачів повинно було здійснюватися в кожному конкретному будинку, на прибудинковій території в смт. Новодонецьке є необґрунтованими, тому що на території м. Добропілля та Добропільського району міськрайонна газета «Новий шлях» є єдиним виданням, отже перевага надавалась безпосередньо саме цьому друкованому засобу масової інформації. У зв’язку з чим представник відповідача вважає, що позовні вимоги є незаконними та безпідставними, а отже задоволенню не підлягають.

07 лютого 2019 року відповідно до частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем опубліковано оголошення про оскарження Спірного рішення у виданні, в якому цей акт був офіційно оприлюднений, тобто у Добропільській міськрайонній газеті «Новий шлях» за 07 лютого 2019 року № 6 (11130) (т. 2, а.с. 46-47).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року, в тому числі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 підприємство «Новодонецьксервіс», продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

12.02.2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 200/10538/18-а до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 червня 2018 року Виконавчим комітетом Новодонецької селищної ради прийнято рішення №51 про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке (т. 1 а.с. 49-50).

Додатками до цього рішення є: тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій житлового фонду смт Новодонецьке; перелік та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виконують підприємства з експлуатації та обслуговування житла в межах встановлених тарифів; перелік робіт, що виконуються за рахунок коштів мешканців квартир та положення про проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у разі ненадання або надання не в повному обсязі (т.1 а.с. 51-59).

Спірне рішення прийнято на підставі пояснювальної записки КП «Новодонецьксервіс» про намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (т. 2 а.с. 136-138).

Тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій визначені окремо за кожним будинком залежно від запланованого обсягу, періодичності робіт і технічних характеристик будинку та розраховані КП «Новодонецьксервіс» на підставі актів огляду прибудинкової території та технічних паспортів на квартири (т. 2 а.с. 169-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 2-14).

Разом з цим, 02.04.2018 року між КП «Новодонецьксервіс» (Балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_8 (Виконавець) укладено договір № 08-04/2018 про надання послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій, предметом якого є тимчасова (на час проведення конкурсу) передача Балансоутримувачем Виконавцю функції з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг, перелік і вартість яких затверджено рішенням виконкому Новодонецької селищної ради від 21.12.2011 року №146 «Про користування тарифами на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке, затверджених рішенням Добропільської міської ради від 09.04.2008 року №270. Вартість послуг виконавця: грошові кошти від квартиронаймачів, власників квартир за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, оплата експлуатаційних витрат орендарями та власниками нежитлових приміщень. Договір діє до 01.04.2021 року (т. 2 а.с. 161-162).

З матеріалів справи слідує, що Розпорядження Новодонецького селищного голови від 10.04.2018 року № 35-Од «Про внесення доповнень до розпорядження селищного голови від 15.12.2017 року № 96-Од», до Розпорядження від 15.12.2017 року № 96-Од внесено зміни в частині доповнення проектом Рішення виконавчого комітету Новодонецької сільської ради «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», ціллю прийняття проекту є встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, строк підготовки проекту – ІІ-ІІІ квартал 2018 року (т. 1 а.с. 103 – 104).

Вказані зміни опубліковані у Добропільській міськрайонній газеті «Новий шлях» за 12 квітня 2018 року № 15 (11088) (а.с. 105), та на сайті Добропільської міської ради (скріншот веб-сайту, т. 1 а.с. 110).

Згідно листу ОСОБА_6 підприємства «Новодонецьксервіс» від 13.04.2018 року № 01-10/36/1 (т. 1 а.с. 106), останнім здійснені розрахунки витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо за кожним будинком, і направлено на розгляд до міського голови, та 05.04.2018 року на дошках оголошень смт. Новодонецьке було розміщено повідомлення про намір здійснити зміну тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке.

До листа доданий аналіз регуляторного впливу проекту рішення виконкому Новодонецької селищної ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке» у якому, зокрема, зазначено, що рівень діючих тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій нижчий від економічно обґрунтованих витрат на їх надання і не забезпечує покриття фактичних витрат на дану послугу. Зазначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує місцевого регулювання (т. 1 а.с. 107-109).

В подальшому, в Добропільській міськрайонній газеті «Новий шлях» за 19 квітня 2018 року № 16 (11089) (т. 1 а.с. 119-120) відповідачем опубліковано проект Рішення «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке», разом з Аналізом регуляторного впливу проекту Рішення виконкому Новодонецької селищної ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке», виготовленим КП «Новодонецьксервіс».

Додатково у вказаній газеті також було зазначено про те, що зауваження та пропозиції щодо проекту вказаного рішення приймаються за адресою: 85010, смт. Новодонецьке, м. Добропілля, Донецької обл., вул. Благовісна, 3.

Як слідує з Добропільської міськрайонної газети «Новий шлях» за 26 квітня 2018 року № 17 (11090) (т. 1 а.с. 121-122) відповідачем опубліковано Рішення від 13.06.2018 року № 51 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке».

Додатково наведене рішення також опубліковане на сайті Добропільської міської ради (скріншот веб-сайту, т. 1 а.с. 123-124).

З заявленого адміністративного позову вбачається, що позивач вважає Спірне рішення незаконним, оскільки (на його думку):

- споживачі були позбавлені можливості ознайомлення зі Спірним рішенням від 13.06.2018 року № 51, у зв’язку із відсутністю повної та обґрунтованої інформації, яка мала бути розміщена в кожному будинку, тобто відповідач не довів до відома споживачів про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін і тарифів, не надав можливості надати свої зауваження та пропозиції;

- ціна витрат по складовому тарифу штучно завищена через необґрунтоване завищення площі будинків через те, що плата за житлово-комунальні послуги (далі – ЖКП) нараховується на 1 м2 житлової площі;

- при розрахунку витрат на поточний ремонт не враховано поверховість житлових будинків, наявність чи відсутність підвальних, горищних приміщень, вид сходових маршів, наявність чи відсутність мереж теплопостачання у житлових будинках;

- при розрахунку витрат на обслуговування мереж не враховано поверховість житлових будинків, наявність чи відсутність взагалі таких мереж, наявність чи відсутність таких мереж в підвальних чи горищних приміщеннях житлових будинків, вид мереж – пластикові чи металеві;

- до складу тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій безпідставно включена послуга – «прибирання прибудинкових територій», яка повинна фінансуватися за рахунок бюджетних програм громади;

- витрати на підготовку житлових будинків до осінньо-зимового періоду встановлені без врахування поверховості будинків, капітальності споруд, наявності чи відсутності підвальних приміщень;

- до складу тарифу на ЖКП незаконно включено послугу з «Видачі довідок», яка не передбачена діючим законодавством та фактично нав’язана споживачам;

- у розрахунку витрат на освітлення місць загального користування вказано норматив споживання електроенергії на 100 м2 загальної площі багатоквартирного будинку, проте плата за використану електроенергію без врахування показів засобу обліку не допускається;

- витрати на обслуговування димовент-каналів розрахована з урахуванням штучно завищеної площі житлових будинків, а тому витрати на виробництво цієї послуги потребують перерахування.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

1. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

На підставі частини 1 статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (частина 1 статті 4 цього Закону).

Перелік учасників договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг регламентований статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частиною 2 якої встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (частина 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Так, частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

В свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Отже, з огляду на зазначене, виконавчий комітет Новодонецької селищної ради, як орган місцевого самоврядування, мав законодавчо закріплене право затверджувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в смт. Новодонецьке, яке було ним реалізоване 13.06.2018 року шляхом прийняття оскаржуваного рішення № 51.

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги регламентований статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Так, порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України (частина 1 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням їх необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692, затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі за текстом – Порядок № 390).

Вищевказаний Порядок № 390 визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.

На підставі пункту 2.1 Порядку №390 суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами (пункту 2.2 Порядку №390).

Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 390 суб'єктами господарювання, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них. Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

А отже, вказаними правовими нормами імперативно визначено, що інформація про зміну тарифів доводиться до відома споживачів:

- обов’язково: в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них;

- додатково (за наявності): на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, веб-сайті суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що КП «Новодонецьксервіс» здійснило розрахунки витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо за кожним будинком та листом № 01-10/36/1 від 13.04.2018 подало їх на розгляд до органів місцевого самоврядування (т. 1 а.с. 106-109).

При цьому, як вже зазначалося судом вище, інформація про зміну тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій була розміщена відповідачем в друкованому засобі масової інформації та на сайті сільської ради.

Разом з цим, у відзиві на позов (т. 1 а.с. 95) відповідач зазначив, що інформацію про нові тарифи оприлюднено у міськрайонній газеті «Новий шлях» та на сайті ради, проте доказів того, що відповідна інформація була доведена до відома споживачів шляхом її розміщення в кожному конкретному будинку, як то імперативно передбачено пунктом 2.4 Порядку 390, суду не надано.

При цьому, у відзиві на позов та поясненнях під час судового розгляду справи представники відповідача та третьої особи зазначали, що наведена інформація не розміщувалася на інформаційних стендах в кожному конкретному будинку.

Пунктом 2.8 Порядку № 390 встановлено, що у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань підлягають реєстрації та обов'язковому розгляду суб'єктом господарювання. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб'єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб'єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку №390 суб'єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб'єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення.

Згідно пункту 2.11 Порядку №390 у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань або вмотивованого їх відхилення, суб'єкт господарювання письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб'єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги (пункту 2.12 Порядку №390).

Пунктом 2.15 Порядку № 390 визначено, що процедура доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до суб'єкта господарювання/органу, уповноваженому встановлювати тарифи протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

На виконання вищевказаних положень Порядку № 390, КП «Новодонецьксервіс» у публікації в Добропільській міськрайонній газеті «Новий шлях» за 19 квітня 2018 року № 16 (11089) зазначено, що зауваження та пропозиції щодо проекту вказаного рішення приймаються за місцезнаходженням вказаного комунального підприємства.

Як слідує з пояснень представників відповідача та третьої особи, від фізичних осіб зауважень та пропозицій щодо тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не надходило.

Таким чином, з урахуванням наведеного, відповідачем не виконані вимоги пункту 2.4 Порядку № 390 та допущено порушення порядку доведення інформації про нові тарифи споживачам в частині:

1) не розміщення інформації про зміну тарифів на інформаційних стендах у кожному конкретному будинку,

2) не зазначення повного обсягу інформації, що підлягає публікуванню, зокрема не вказано загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу.

У інформації, що опублікована відповідачем та третьою особою у газеті «Новий шлях» формально зазначено про необхідність збільшення тарифу, проте ця інформація ні за обсягом, ні за змістом не відповідає пункту 2.4 Порядку № 390.

2. Надаючи оцінку економічного обґрунтування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в смт. Новодонецьке Донецької області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями.

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг (частина 4 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно частини 7 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

Частиною 10 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою (частина 4 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – Порядок № 869).

Цей Порядок № 869 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 869 тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Відповідно до пункту 3 Порядку №869 під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Суд враховує те, що КП «Новодонецьксервіс» у зв’язку із зміною окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника (збільшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, підвищення цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зростання цін на електроенергію, тощо) було проведено коригування встановлених тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в смт. Новодонецьке, оскільки попередні тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджені рішеннями виконавчого комітету Новодонецької міської ради № 146 від 21.12.2011 року та № 147 від 21.12.2011 року, були розраховані на рівні витрат 2011 року.

Суд також враховує, що прийняття за період з 2011 по 2018 роки Верховною Радою України та Урядом України Законів і Постанов, що є обов'язковими до виконання для всіх суб'єктів господарювання в країні, зумовили зростання виробничих витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що, відповідно, викликало необхідність коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, відбулося зростання мінімальної заробітної плати відносно мінімальної заробітної плати 2011 року з 1073,00 грн. до 3723,00 грн. станом на 01.01.2018 року, більш ніж у 5 разів тарифів на електроенергію, що відпускається населенню (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року).

Проте, незважаючи на дві письмові ухвали про витребування доказів, суду фактично так і не надано доказів обґрунтованості тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території саме в тих розмірах, які вказані у додатках до Спірного рішення: яким чином вони розраховані, які саме показники та чинники приймалися відповідачем та третьою особою до уваги при розрахунку наведених тарифів, і т.ін.

Відтак, враховуючи наведені доводи суд дійшов висновку про економічну необґрунтованість розроблених тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не наведено їх обґрунтованість належними та допустимими доказами.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити наступне.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 869 калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

В пункті 6 Порядку № 869 передбачено, що під час розрахунку нормативних витрат виконавцем та субпідрядником враховуються: середньомісячні витрати з оплати праці (далі - заробітна плата) та середньомісячні матеріальні витрати на рік окремо за статтями експлуатаційних витрат; плановані трудовитрати, що не можуть перевищувати розмір, передбачений нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, що встановлюються Мінрегіоном.

Під час планування організації робіт, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на умовах субпідряду, розрахунок витрат здійснюється субпідрядником з дотриманням вимог цього Порядку.

Згідно з пунктами 7, 8, 9, 11, 16, 17, 18, 20, 22, 23 Порядку № 869 витрати з прибирання прибудинкової території, витрати з прибирання сходових кліток, витрати з вивезення побутових відходів, витрати з обслуговування димових та вентиляційних каналів, вартість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту мереж електропостачання, витрати з проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації, витрати на прибирання і вивезення снігу, посипання призначеної для проходу та проїзду частини прибудинкової території протиожеледними сумішами (зимове прибирання), витрати з освітлення місць загального користування, витрати з енергопостачання для ліфтів розраховуються відповідно за визначеними формулами з урахуванням площ прибудинкової території та площ сходових кліток, яка прибирається механізованим способом, сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду), сумарна загальна площа квартир (житлових приміщень у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (крім квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) першого поверху).

Зокрема, механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій поширюється на суб'єктів господарювання усіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках) визначається пунктом 7 Порядку № 869, за яким витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами) (Впт) визначаються за такою формулою:

Впт=(Вр+Вм):Пз

Вр=Оз+Вф+Н+М+І

Вм=(Ппт х Нпрт) х Вм1,

Де Вр - витрати з прибирання прибудинкової території без залучення спеціалізованих машин (механізмів (ручним способом); Вм - витрати з прибирання прибудинкової території із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пз- сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складаних за результатами обмірів житлового фонду); Оз- заробітна плата; Вф - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; Н- накладні витрати; М- матеріальні витрати; І- обов'язкові платежі до бюджету; Ппт - площа прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом; Нпрт - норматив (норма) прибирання одиниці площі прибудинкової території спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

Пунктом 8 Порядку № 869 визначено, що витрати з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способом) (Вс) визначаються за такою формулою:

Вс=(Вр+Вм):Пзжн

Вр=Оз+Вф+Н+М+І

Вм=(Пск х Нпрс) х Вм1,

Де Вр - витрати з прибирання сходових кліток без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання сходових кліток із залученням спеціалізованих машин (механізмів (механізованим способом); Пзжн - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир) житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі входи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на житлові приміщення (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами обмірів житлового фонду); Пск - площа сходових кліток, яка прибирається механізованим способом; Нпрс - норматив (норма) прибирання одиниці площі сходових кліток спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

Відповідно до Порядку № 869 при розрахунку майже усіх складових тарифу у формулах застосовуються ті або інші площі (загальні житлові та нежитлові приміщення, підвали, прибудинкові площі, тощо).

Отже, Порядок № 869 визначає, що якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

Наведене свідчить про те, що наявність технічних паспортів на будинки та інших відповідних документів на прибудинкові території є обов'язковою умовою при формуванні тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Крім того, інших альтернативних способів, у тому числі складання схем, планів, Порядком № 869 не передбачено.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендаторів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Разом з цим, як слідує з Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76 (затверджений у Міністерстві юстиції України 28.08.2005 року за № 927/11207), прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Суд зазначає, що упродовж розгляду справи відповідачем не надано містобудівної та землевпорядної документації на жоден з будинків, для яких затверджено тариф Спірним рішенням від 13.06.2018 року № 51.

Зазначене дає підстави для висновку, що оскаржуваним розпорядженням відповідача затверджено тарифи, розраховані третьою особою на підставі непідтвердженої площі таких будинків.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи надали технічні паспорти на 118 квартир, відносно яких розраховані тарифи за Спірним рішенням, разом з актами огляду прибудинкових територій біля цих будинків, та підтвердили відсутність технічних паспортів на будинки, а також технічної документації на прибудинкові території.

За таких обставин, розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконаний третьою особою за відсутності технічних паспортів та технічної документації суд вважає таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

3. Відносно доводів позивача про те, що до складу тарифу на ЖКП незаконно включено послугу з «Видачі довідок», яка не передбачена діючим законодавством та фактично нав’язана споживачам, суд виходить з такого.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що тариф з видачі довідок розрахований ФОП ОСОБА_8, на підставі наказу від 02.01.2018 року № 7/2 та Положення про видачу довідок населенню державного сектору.

Із наведеного Положення вбачається, що ФОП ОСОБА_8 надає муніципальні послуги із видачі мешканцям смт. Новодонецьке довідок з місця реєстрації та про склад сім’ї (т. 1 а.с. 144-146).

Проте, в наведених документах не зазначено ціни наведених довідок, хто і яким чином розраховує їх вартість і на підставі яких чинників така вартість взагалі розраховується.

Як слідує з Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що є додатком до Порядку № 869, до таких послуг, зокрема, відносяться: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтів, підкачування води), систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків); поливання дворів, клумб і газонів; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води; енергопостачання ліфтів.

А отже, видача такого роду довідок не має відношення до послуг з обслуговування будинків та прибудинкової території, та не є комунальною послугою.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що норми діючого законодавства не містять такої комунальної послуги у складі тарифу з обслуговування будинків та прибудинкової території, як видача будь-яких довідок за грошові кошти, отже включення цієї послуги до складу тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є незаконним.

4. Разом з цим, судом не приймаються доводи позивача про те, що до складу тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій безпідставно включена послуга – «прибирання прибудинкових територій», яка повинна фінансуватися за рахунок бюджетних програм громади, оскільки ця послуга відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а необхідність її фінансування виключно за рахунок бюджетних програм громади, нормами діючого законодавства не передбачена, в тому числі і Порядком № 869, яким визначається розрахунок послуги із прибирання.

5. Щодо посилань позивача на те, що при розрахунку витрат на поточний ремонт не враховано поверховість житлових будинків, наявність чи відсутність підвальних, горищних приміщень, вид сходових маршів, наявність чи відсутність мереж теплопостачання у житлових будинках, суд зазначає, що тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку (пункт 2 Загальної частини Порядку № 869).

А тому, при розрахунку таких витрат повинні враховуватися в тому числі і такі показники, як поверховість будинку, наявність підвальних приміщень та інші необхідні показники.

Разом з тим, у відповідності до частини 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідачем та третьою особою не надано розрахунків витрат на поточний ремонт, де було б зазначено, яким чином на встановлений тариф вплинули такі чинники, як поверховість, наявність підвалів, тощо, суд виходить з того, що наведені чинники не враховувалися при встановленні тарифу на поточний ремонт, оскільки відповідачем не доведено інше.

6. Відносно доводів позивача про те, що при розрахунку витрат на обслуговування мереж не враховано поверховість житлових будинків, наявність чи відсутність взагалі таких мереж, наявність чи відсутність таких мереж в підвальних чи горищних приміщеннях житлових будинків, вид мереж – пластикові чи металеві, суду також не надано відповідачем та третьою особою доказів того, що при визначенні тарифу вказані чинники приймалися до уваги.

Разом з цим, суду також не надано належних та допустимих доказів того, що при обчислені тарифу щодо витрат на підготовку житлових будинків до осінньо-зимового періоду відповідачем та третьою особою враховані такі показники, як наявність чи відсутності підвальних приміщень.

7. Як зазначив у позові позивач, у розрахунку витрат на освітлення місць загального користування вказано норматив споживання електроенергії на 100 м2 загальної площі багатоквартирного будинку, проте плата за використану електроенергію без врахування показів засобу обліку не допускається.

Із пункту 22 Порядку № 869 слідує, що витрати з освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води (Во) визначаються за формулою:Во = (Те х Не + Н) : Пз, де Те - тариф на 1 кВт·г електроенергії; Не - кількість електроенергії, що використовується для освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води з розрахунку на місяць.

А отже, розрахунок витрат з освітлення місць загального користування і підвальних приміщень здійснюється без врахування показів засобів обліку електроенергії, а тому доводи позивача у цій частині є необґрунтованими.

8. Разом з цим, судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки Спірне Рішення відповідача від 13.06.2018 року № 51 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке», не вважається регуляторним актом.

Такий факт встановлюється із статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», згідно якої дія цього закону не поширюється на акти, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

Враховуючи наведені вище обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, без перевірки їх економічної обґрунтованості та за відсутності визначеної Порядком № 869 документації, тобто без дотримання вимог статей 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до частини 9 статті 265 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині.

З урахуванням наведеного, Спірне Рішення від 13.06.2018 року № 51 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке» не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому позов слід задовольнити і визнати протиправним та нечинним дане рішення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

На підставі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємства «Новодонецьксервіс», про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Новодонецької селищної ради № 51 від 13 червня 2018 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке», з моменту набрання рішенням суду законної сили.

3. Зобов’язати виконавчий комітет Новодонецької селищної ради опублікувати резолютивну частину даного рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення виконавчого комітету Новодонецької селищної ради № 51 від 13 червня 2018 року, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з виконавчого комітету Новодонецької селищної ради (ЄДРПОУ 04342588; місцезнаходження: 85010, Донецька область, м. Добропілля, смт. Новодонецьке, вул. Благовісна, буд. 3) на користь ОСОБА_5 (Інд. Код НОМЕР_1; місцепроживання – 85010, Донецька область, м. Добропілля, смт. Новодонецьке, вул. Благовісна, буд. 20/4) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 704,80 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 05 березня 2019 року. Повне судове рішення складене 15 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.