
Справа № 372/1851/18
Провадження № 1-кп-51/19
В И Р О К
іменем України
21 березня 2019 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Тиханського О. Б. ,
при секретарі -Авсюкевич Н.В.,
прокурора - Малишенко Д.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2,
захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Каращука В.Г.,
потерпілого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Обухові Київської області кримінальне провадження № 12018110230000449 від 08.05.2018 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Українка Обухівського району Київської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз - 07.11.2011 - Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 6 років. Звільнений 28.03.2018 по відбуттю покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Обухові Київської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого останній раз - 12.10.2015 - Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 22.12.2017 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Стороною обвинувачення доведено та судом установлено, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд умисних злочинів щодо недоторканності житла та проти здоров'я особи за таких обставин.
Так, 07.05.2018, близько 13 год., ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 прийшли до АДРЕСА_3, де мешкав їхній знайомий ОСОБА_4.
На їх стук у двері потерпілий не відчинив. Після чого ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, тобто з метою порушення конституційного права на недоторканність житла іншої особи, з метою незаконного проникнення до кімнати гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, та перебуває у володінні громадянина ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_6 на підставі усної домовленості з адміністрацією готелю «Обухів-Комфорт», всупереч їхньої волі, шляхом пошкодження вхідних дверей плечем, разом з ОСОБА_2 проник до приміщення кімнати №22, після чого був помічений потерпілим ОСОБА_4, тобто незаконно проник до житла останнього.
Далі, ОСОБА_1, 07.05.2018, близько 13 год. 05 хв., незаконно проникнувши та перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_3, підійшовши до ліжка, на якому знаходився потерпілий ОСОБА_4, та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що були викликанні знаходженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в кімнаті НОМЕР_1, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, наніс останньому два удари правою рукою в область лівої лицьової частини обличчя, а саме під око та в щелепу, в результаті чого ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної-експертизи № 55 від 22.06.2018 у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі. Вказане тілесне ушкодження утворилось від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів) з обмеженою травмуючою поверхнею, за часом утворення може відповідати терміну вказаному в ухвалі слідчого судді і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Виявлене у потерпілого ОСОБА_4 тілесне ушкодження могло утворитися внаслідок дій, викладених у протоколі слідчого експерименту від 17.06.2018, проведеного з ОСОБА_4
Окрім того, стороною обвинувачення доведено та судом установлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд умисних злочинів щодо недоторканності житла та проти власності особи за таких обставин.
Так, 07.05.2018, близько 13 год., ОСОБА_2 разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прийшли до АДРЕСА_3, де мешкав їхній знайомий ОСОБА_4.
На їх стук у двері потерпілий не відчинив. Після чого, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, тобто з метою порушення конституційного права на недоторканність житла іншої сооби, з метою незаконного проникнення до кімнати гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, та перебуває у володінні громадянина ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_6 на підставі усної домовленості з адміністрацією готелю «Обухів-Комфорт», всупереч їх волі, шляхом пошкодження вхідних дверей ОСОБА_1 плечем, разом з ним проник до приміщення кімнати НОМЕР_1, після чого був помічений потерпілим ОСОБА_4, тобто незаконно проник до житла останнього.
Далі, ОСОБА_2, 07.05.2018, близько 13 год. 05 хв., перебуваючи незаконно в кімнаті АДРЕСА_3, діючи з прямим умислом, повторно, відкрито, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, розуміючи, що в кімнаті гуртожитку знаходяться потерпілий, який сидів обличчям до ОСОБА_2 та не перебував у безпорадному стані та обвинувачений ОСОБА_1, який почав наносити тілесні ушкодження потерпілому, від чого останній почав прикриватись руками, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «DOOGEE X10», що знаходився на ліжку біля потерпілого ОСОБА_4 та в подальшому з місця скоєння злочину зник, скориставшись викраденим майном на власний розсуд, тобто спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №12-4/1064 від 01.06.2018, ринкова вартість вживаного мобільного телефону марки «DOOGEE X10», IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, станом на 08.05.2018 становить 1 133,33 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України, визнає, а саме у незаконному проникненні до житла та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, але обґрунтовує свої дії бажанням допомогти останньому, так як переймався його станом здоров'я.
По суті повідомив, що 07.05.2018, близько 08 год., йому зателефонував ОСОБА_4 та запропонував разом випити у нього вдома в гуртожитку в АДРЕСА_3. Прийшовши до потерпілого, вони разом випили пляшку горілки. Після цього попрощалися і він пішов до магазину. По дорозі зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та запропонував їм випити. Вони погодилися і усі разом попрямували до ОСОБА_7 Піднявшись на 9-й поверх він постукав у двері, але ніхто не відчинив. Переживаючи за стан здоров'я ОСОБА_4 він плечем вибив двері та вони разом з ОСОБА_2 зайшли до кімнати. Підійшовши до ОСОБА_4 він дав йому пару ляпасів по обличчю, з метою привести його до тями, та почав з ним розмовляти. Після цього всі залишили приміщення кімнати. Щодо викрадення телефону нічого не знав та не бачив.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України визнає повністю.
По суті справи повідомив, що 07.05.2018, точного часу не пам'ятає, вони зустрілися разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 і на запрошення ОСОБА_1 пішли до його знайомого разом випити. Однак двері до кімнати були зачинені, тоді ОСОБА_1 плечем вибив їх та, зайшовши до кімнати, почав бити потерпілого. В цей час він побачив мобільний телефон, який лежав на ліжку в кімнаті та забрав його собі. При цьому розуміючи, що невелика площа кімнати та наявність ще двох осіб, дає змогу бачити потерпілому момент викрадення телефону. Про те, що він забрав у потерпілого мобільний телефон ОСОБА_1 не говорив. Чи показував він цей телефон ОСОБА_5 не пам'ятає. Умисел на заволодіння цим телефоном виник у нього коли він перебував у кімнаті, все вийшло спонтанно. У подальшому викрадений телефон повернув працівникам поліції його брат.
Окрім повного визнання своєї вини ОСОБА_2 та часткового визнання ОСОБА_1, наявність вини обох обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілого та свідків.
Так, допитаний потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 07.05.2018, близько 10 год., йому зателефонував ОСОБА_1 та домовився прийти до нього та розпити спиртні напої. Після чого він зустрів ОСОБА_1 та за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, у його кімнаті, вони розпили спиртні напої. Під час розпивання конфліктів не було. Через пару години останній пішов у своїх справах, а він ліг відпочивати. Прокинувся близько 16 год. від того, що почув, як вибили вхідні двері та впав замок. До кімнати зайшли ОСОБА_1 та ще один чоловік. Потім ОСОБА_1 підійшов до нього та кулаками наніс йому два удари по обличчю. Він тимчасово втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості ОСОБА_1 знову почав його бити, але він закривався руками. Іншого чоловіка, який зайшов разом з ОСОБА_1 до нього в кімнату він згодом впізнав за фотокартками як ОСОБА_2 Цей чоловік тільки стояв. Потім він почув крик консьєржки і хлопці залишили його кімнату. Після їх виходу він з'ясував, що в нього зник мобільний телефон, який знаходився на підзарядці, та лежав на ліжку . Хто з хлопців його взяв він не бачив. Також зауважив, що під час судового розгляду справи на нього здійснювався тиск. Йому телефонували незнайомі особи та не радили давати показання в суді. Претензій до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має. У разі доведення винуватості вказаних осіб, покарання вважає на розсуд суду.
Допитаний свідок ОСОБА_5 (знайомий ОСОБА_1 та ОСОБА_2) повідомив, що 07.05.2018, близько 13 год., він разом з та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли до знайомого останнього в гуртожиток. Підійшовши до дверей в приміщенні гуртожитку ОСОБА_1 почав стукати, але ніхто не відчиняв. Після чого ОСОБА_1 плечем вибив двері. До кімнати зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, він не заходив. ОСОБА_1 почав бити потерпілого, завдавши декілька ударів. Він зробив йому зауваження. Що в цей час робив ОСОБА_2 він не бачив. Через деякий час вони залишили кімнату та вийшли з гуртожитку на вулицю. Вже на вулиці ОСОБА_2 показав мобільний телефон чорного кольору, якого до цього у нього не було. Він зрозумів, що ОСОБА_2 його викрав і посварив його за це. Подальша доля викраденого телефону йому невідома.
Допитана свідок ОСОБА_9 (консьєрж гуртожитку) повідомила, що працює консьєржем в АДРЕСА_3. В один з днів травня - червня 2018 року вона перебувала на робочому місці та, проходячи на 9-му поверсі, побачила 2 хлопців, які голосно розмовляли. Вказані хлопці не були мешканцями гуртожитку. Вона зробила їм зауваження. Через деякий час побачила, як ці хлопці поспіхом спускалися з 9-го поверху. Коли зайшла до кімнати ОСОБА_4 побачила, що двері до кімнати були вибиті. ОСОБА_4 був побитий та повідомив, що у нього забрали мобільний телефон та кошти. До цього двері були цілими. У судовому засіданні в одному з хлопців, які перебували на 9-му поверсі, підтвердила особу ОСОБА_1 Обличчя іншого не пам'ятає.
Допитана свідок ОСОБА_10 (чергова по гуртожитку (консьєрж) повідомила, що точної дати не пам'ятає, перебувала на робочому місці в АДРЕСА_3, де працює черговою. Побачила як з готелю в холі виходили двоє хлопців та голосно розмовляли. Це було приблизно після обіду. До кого врони приходили вона не знає. Обличчя не запам'ятала, впізнати не зможе. Через пару годин побачила ОСОБА_4, який був трохи п'яний та курив. Він повідомив, що в нього забрали телефон, але точно як сказав, не пам'ятає.
Допитана свідок ОСОБА_6 (мати потерпілого ОСОБА_4) повідомила, що коли саме не пам'ятає в травні-червні 2018 року, коли вона повернулася додому близько 22 год. побачила, що до кімнати вибиті двері разом із замком. Погрому у кімнаті не було. Син ОСОБА_4 повідомив, що його побили та забрали кошти і телефон. На лівій частині його обличчя були сліди від побоїв. Про це він повідомив поліції. Згодом вночі приходили незнайомі, стукали у двері та шукали сина. Потім ще декілька разів до неї приходили незнайомі особи та просили забрати заяву з поліції. Претензій до обвинувачених не має.
Допитаний як свідок ОСОБА_11 (брат обвинуваченого ОСОБА_2, який видав викрадений телефон працівникам поліції) повідомив, що керуючись ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовляється.
Окрім викладених показань потерпілого та свідків, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 07.05.2018, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 звернувся 07.05.2018, тобто у день вчинення злочину, до Обухівського ВП ГУНП в Київській області щодо заволодіння його майном невідомими особами (т. 1 а.с. 111);
- довідкою, виданою ОСОБА_4 Обухівською ЦРЛ від 07.05.2018, відповідно до якої у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у виді забою та садна лицевого черепу зліва (т. 1 а.с. 112);
- протоколом огляду місця події від 07.05.2018 з фото таблицею - кімнати АДРЕСА_3, під час якого виявлено ушкодження вхідних дверей до кімнати у виді тріщини. Вилучено коробку з під мобільного телефону потерпілого «DOOGEE Х10» IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, товарний чек, гарантійний талон, циліндрований замок чорно-сірого кольору з одним ключем до нього, дві дверні ручки та змиви з нього (т. 1 а.с. 113-124);
- протоколом огляду місця події від 10.05.2018 з фото-таблицею - приміщення кабінету № 38 в будівлі Обухівського ВН ГУНП в Київській області, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки «Samsung GT E1200i» білого кольору, виданий ОСОБА_2, який вилучено (т. 1 а.с. 125-130);
- протоколом огляду місця події від 08.05.2018 з відеозаписом - кімнати приміщення кабінету № 47 в будівлі Обухівського ВН ГУНП в Київській області, відповідно до якого ОСОБА_11 (брат ОСОБА_2) видав працівникам поліції мобільний телефон «DOOGEE Х10», IMEI1: НОМЕР_2 та IMEI2: НОМЕР_3, який йому передав його брат ОСОБА_2 07.05.2018 близько 21 год. (т. 1 а.с. 131-133);
- висновком судової товарознавчої експертизи №12-4/1064 від 01.06.2018 відповідно до якого ринкова вартість вживаного мобільного телефону марки «DOOGEE X10», IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, станом на 08.05.2018 могла становити 1 133,33 грн. Витрати на проведення експертизи становлять 286 грн. (т. 1 а.с. 138);
- аналізом трафіку з'єднань мобільного телефону ОСОБА_2 з НОМЕР_4, зокрема на диску, який долучений до аналізу, щодо його зв'язків в день вчинення злочину - 07.05.2018 та його місцезнаходження, з прив'язкою до базових станцій оператора мобільного зв'язку (т. 1 а.с. 140-143);
- висновком судово-медичної експертизи № 55 від 22.06.2018, відповідно до якого у ОСОБА_4, згідно наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі. Вказані тілесні ушкодження утворилось від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів) з обмеженою травмуючою поверхнею, за часом утворення можуть відповідати терміну вказаному в ухвалі слідчого судді і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлене у потерпілого ОСОБА_4 тілесне ушкодження могло утворитися внаслідок дій, відображених в допиті потерпілого ОСОБА_4 від 08.05.2018 та за обставин, які вказує ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту від 17.06.2018 (т. 1 а.с. 144-146);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 08.05.2018 за участю потерпілого ОСОБА_4, відповідно до якого останній на фото №1 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка заподіяла йому тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 147-149);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 08.05.2018 за участю потерпілого ОСОБА_4, відповідно до якого потерпілий на фото №1 впізнав ОСОБА_2, як особу, яка разом з ОСОБА_1 перебувала в його кімнаті та можливо заподіяла його майном (т. 1 а.с. 150-152);
- протоколом слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 17.06.2018 за участю потерпілого ОСОБА_4, відповідно до якого останній на місці події розповів та показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 153-156);
- протоколом слідчого експерименту із застосування відеозапису від 09.05.2018 за участю свідка ОСОБА_10, відповідно до якого остання на місці події розповіла та показала де вона бачила трьох чоловіків 07.05.2018 в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, де мешкає ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 157-161);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 09.05.2018 за участю свідка ОСОБА_10, відповідно до якого остання на фото №1 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка 07.05.2018 перебувала в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку у ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 162-164);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 09.05.2018 за участю свідка ОСОБА_9, відповідно до якого остання на фото № 4 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка 07.05.2018 приходила до ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 165-166);
- протоколом слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 29.05.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_1, відповідно до якого підозрюваний на місці події розповів та показав механізм вибиття ним вхідних дверей до кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку, заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та місце знаходження мобільного телефону потерпілого, який після їхнього візиту з ОСОБА_2 пропав. Потім він зрозумів, що телефоном потерпілого заволодів ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 190-195);
- протоколом слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 29.05.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_2, відповідно до якого підозрюваний на місці події розповів та показав механізм вибиття ОСОБА_1 вхідних дверей до кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку, заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та місце знаходження мобільного телефону потерпілого, який він таємно від інших викрав (т. 1 а.с. 196-201);
- речовими доказами - мобільним телефоном потерпілого «DOOGEE Х10» IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, дослідженим у судовому засіданні.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що причиною вказаних дій стало переживання за стан здоров'я потерпілого не знайшли свого об'єктивного підтвердження, та спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_4, який не повідомляв про перебування в якомусь хворобливому стані, інших даних про хвороб лий стан потерпілого судом не встановлено.
Отже, показання обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині суд оцінює як позицію захисту, що має на меті виправдання або перекваліфікацію його дій на менш тяжчу статтю КК України, та, як результат, пом'якшення покарання, а тому відхиляє вказані доводи обвинуваченого, а показання в цій частині визнає недостовірними.
В іншій частині показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнаються судом достовірними та допустимими доказами вини обвинувачених.
Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла особи, та за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у умисному легкому тілесному ушкодженні.
Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла особи, та за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) вчинений повторно.
Призначаючи обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, їх особи та відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає активне сприяння розкриттю злочинів, наявність у ОСОБА_2 на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання рецидив злочинів.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особи обвинувачених, ставлення до скоєного, повне відшкодування збитків, думку потерпілого, який не має претензій до обвинувачених, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі а обвинуваченому ОСОБА_1 обмеження волі з застосуванням відносно обвинувачених ст. 75 КК України, тобто звільнення обвинувачених від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання покладених судом обов'язків.
Призначення такого покарання буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільній небезпеці, буде належним чином сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними інших злочинів.
На підставі ч.1 ст.377 КПК України, в зв'язку із застосуванням ст.75 КК України і звільненням обвинувачених від відбування покарання, запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід змінити на особисте зобов'язання, звільнивши їх з-під варти в залі судового засідання, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Цивільний позов по справі не пред'являвся.
Судові витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в повному обсязі.
Згідно ст.100 КПК України речові докази - диски із відеозаписами слідчої дії слід залишити у матеріалах кримінального провадження, майно залишити за належністю.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання
- за ч. 1 ст.162 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі та строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на Обухівський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор» на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти у залі судового засідання.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш судового покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на Обухівський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор» на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти у залі судового засідання.
Речові докази: мобільний телефон марки DOOGEE Х10 який поміщено до експертного пакету № 2465531, коробка з під мобільного телефону DOOGEE Х10, товарний чек, гарантійний талон які поміщені до експертного пакету № 1801691, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Обухівського ВП ГУНП в Київській області - повернути ОСОБА_4 Мобільний телефон марки Samsung GT E1200i який поміщено до експертного пакету № 4270676, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Обухівського ВП ГУНП в Київській області - повернути ОСОБА_2 Циліндрований замок чорно-сірого кольору з одним ключем до нього, дві дверні ручки, змиви з ціліндрованого замка чорно-сірого кольору - знищити. Диски - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 286 грн.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяТиханський О. Б.
Судове рішення № 80602364, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 21.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 372/1851/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: