Рішення № 80602198, 11.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Справа № 160/7826/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати йому в частині відмови в виправленні допущеної помилки та у відмові у видачі належних довідок з застосуванням і подальшою виплатою, коштів, передбачених постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 - надбавки у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з 01.03.1995 року;

- зобов’язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області забезпечити гарантії соціального захисту та провести перерахунок та виплатити йому надбавку у розмірі 15 відсотків від посадового окладу, передбачену постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки з 01.03.1995 року по 01.01.2007 року;

- зобов’язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням передбаченої постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15%, а також:

а) довідку станом на 01.01.2007 року,

б) довідку про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з урахуванням надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15% за нормами ПКМУ від 07.11.2007 року №1294 за нормами чинними на 31.01.2008 року,

в) довідку про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з урахуванням надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15% за нормами ПКМУ від 23.01.2012 року №355 станом на 01.04.2012 р.,

г) довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ПКМУ від 21.02.2018 року №103, ПКМУ від 11.11.2015 р. №988 станом на січень 2016 р., за прирівняною посадою поліцейського, згідно з наказом МВС №138 від 17.02.2017 р., для подальшого здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2007 р. та виплати недоотриманих коштів відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 15.06.1994 р. №414;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до наданих довідок Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням надбавки, передбаченої постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 з № 414 у розмірі 15 відсотків від посадового окладу; виплатити різницю між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з 01.2007 року. Провести перерахунок, починаючи з 01.01.2008 року та виплачувати надбавку тазом з пенсією в подальшому;

- стягнути на його користь з ГУМВС України в Дніпропетровській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, підполковником міліції, якому з 01.03.1995 року призначена пенсія за вислугою років, згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Протягом служби, згідно займаних посад в органах МВС України, мав допуск форми №2 до роботи з документами під грифом «таємно» та «цілком таємно», та постійно працював із зазначеними документами, також, згідно посадових обов’язків, контролював роботу підлеглих працівників з цього приводу. Проте, при призначенні йому пенсії у 1995 році, з вини працівників кадрового апарату, в особистій картці та у грошовому атестаті не було внесено відомості про допуск та роботу з документами під грифом «таємно» і «цілком таємно». Отже, з часу звільнення в запас -01.03.1995 року, протягом 23 років, йому не було враховано передбачену надбавку у розмірі 15% від посадового окладу, яка встановлена постановою Кабінету ОСОБА_6 України №414. Доказом того, що надбавка, яка передбачена для виплати постановою КМУ від 15 червня 1994 р. №414, йому не нараховувалася та не виплачувалася - є лист ліквідаційної комісії від 11.06.2018 року №18864Шк. Зауважив, що усі займані ним посади, на яких він працював, передбачали форму допуску №2 та відсоткову надбавку у розмірі 15% від посадового окладу за роботу з секретними документами. З довідки №83\17567 від 15.05.2018 року Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області позивач випадково дізнався про порушення його прав та інтересів, що заподіяло йому моральну шкоду та матеріальні збитки, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст.160,161 КАС України, тому ухвалою суду від 24.10.18 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 12.11.2018р. вх.№53603/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29.11.2018 року відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що Головне управління не наділено повноваження визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. У відповідності із п. 3 Порядку № 45, Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області було надано довідку про розмір грошового забезпечення на ім’я позивача (у розмірах згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року), на підставі якої останньому було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, та виплачено перераховані суми пенсій, починаючи з 01.01.2018 року, як це передбачено п.3 Постанови № 103. При цьому, Порядком № 45 та листом МВС України було визначено орган, на який покладені повноваження з видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України - Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Дніпропетровській області. Зауважив, що до довідок вносяться розміри грошового забезпечення, визначені у п.5 Порядку № 45, зокрема розмір оскаржуваних надбавок і премії повинен бути зазначений у середніх розмірах, фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, тобто за січень 2016 року. Крім цього, п. 5 Порядку № 45 не містить положень щодо врахування при перерахунку пенсії будь-яких фактично отриманих виплат (чи певних складових заробітку), які були нараховані в період проходження служби, оскільки грошове забезпечення визначається станом на момент виникнення перерахунку за відповідною посадою, незалежно від того які виплати були враховані при первинному призначенні пенсії. Грошове забезпечення, яке береться при призначенні пенсії та грошове забезпечення, яке береться для перерахунку пенсії не є тотожним, та регулюється різними нормами права.

У відзиві відповідач 2 також просив розглядати справу в загальному провадженні за участю сторін, для всебічного та повного розгляду справи.

04.12.2018 року відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що у довідці № 83/17567 від 15.05.2018, до складу грошового забезпечення увійшли тільки ті складові, що встановлені пунктом 1 постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Звернув увагу на те, що в Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, відсутня посада, яку ОСОБА_3 обіймав до звільнення. Відповідно до п. 2 наказу МВС України від 17.02.2017 № 138, посади, які не включені до наведеного вище Переліку посад, прирівнюються до посад поліцейських за відповідною посадою у структурі Міністерства внутрішніх справ України з урахуванням розміру посадового окладу, з якого їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01 січня 2008 року, та функціональних (посадових) обов’язків. Відповідно до п. 5 Порядку №45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому, відповідно до п.7 листа МВС від 20.04.2017 №5551/05/22-2017, надбавки за службу в умовах режимних обмежень включаються в довідку про грошове забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом ОСОБА_6 України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі на момент звільнення. Відповідно до довідки ГУМВС від 07.06.2018 №19/903, згідно записів особової картки по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення за 1993-1995 роки ОСОБА_3, надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була встановлена і не була виплачена, надбавка за роботу з таємними документами не має загального характеру, а тому враховується при обчисленні та перерахунку пенсії лише тим особам, яким вона була встановлена та фактично виплачувалась під час проходження служби. Оскільки ОСОБА_3 під час проходження служби така надбавка не встановлювалася і не виплачувалася, то законних підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії не було. Просив врахувати по даній категорії справ постанову Верховного Суду України від 05.11.2013 по справі № 21-261а13. Вважає, що перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_3 здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, звернув увагу суду, що позивачем - ОСОБА_3 пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Також, 04.12.2018 року відповідач 1 надав до суду клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_3, в частині зобов’язання ГУМВС забезпечити гарантії соціального захисту та провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавку у розмірі 15 відсотків від посадового окладу, передбаченому Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки з 01.03.1995 по 01.01.2007 року, без розгляду.

17.12.2018 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що при призначенні пенсії з вини працівників ГУ МВС України в Дніпропетровській області в його особовій картці та у грошовому атестаті не було внесено відомості про допуск до роботи з документами під грифом «таємно» та «цілком таємно», що і стало підставою для подальшого неврахування 15% надбавки від посадового окладу при розрахунку пенсії. Зауважив, що про порушення своїх прав дізнався лише 15.05.2018 року, саме тому звернувся до суду за захистом своїх прав лише 19.10.2018 року, не порушуючи шестимісячного терміну звернення, доказів протилежного відповідачем не надано. Зауважив, що усі займані ним посади, на яких він працював, передбачали форму допуску №2 та відсоткову надбавку у розмірі 15% від посадового окладу за роботу з секретними документами. Доказом того, що надбавка передбачена постановою КМУ від 15.06.1994 року №414 вважає копію наказу №537 від 07.10.1998 року про допуск до роботи за другою формою і встановлення надбавки підполковнику міліції ОСОБА_7 Доказом виплати надбавки за умови режимних обмежень, згідно допуску ф.2 у сумі 15% вважає довідки полковника міліції ОСОБА_8, якому 01.12.2011 року надбавка не призначалась та не була врахована і не виплачувалась, а у довідці від 01.01.2018 року була призначена і врахована до виплати. На підставі викладеного, просив визнати доводи, наведені у відзиві відповідача 1 необґрунтованими та не доведеними, не підтвердженими належним чином, тому просив захистити його порушені права та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, витребував від Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію архівної особової справи позивача; висновок комісії управління "ОП" від 03.09.1992 року про допуск до роботи з негласним апаратом.), повідомлено сторін, що підготовче судове засідання у справі відбудеться 05 лютого 2019 року об 10:40 год.

05.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2019 року 13 год. 30 хв.

06.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2019 року 10:00 год.

19.02.2019 року позивач надав до суду клопотання про виклик та допит свідків.

20.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019 року 10:00 год.

25.02.2019 року позивач надав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності та визнання причин пропуску строку поважними, в якому зазначив, що у 2018 році він дізнався про порушення своїх прав про не здійснення своєчасного перерахунку пенсії, прибувши до управління пенсійного фонду вперше (з часу призначення йому пенсії), ознайомився з матеріалами пенсійної справи і лише саме тоді дізнався, що з вини працівників кадрового апарату та УФЗБО Дніпропетровської області позивачу не було правильно обраховано пенсійне забезпечення. До адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів позивач звернувся тоді коли дізнався про порушення своїх прав, не порушуючи шестимісячний строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у задоволенні клопотання представника Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач 1) про залишення адміністративного позову в частині без розгляду по справі № 160/7826/18 було відмовлено.

25.02.2019 року закрито підготовче судове засідання та суд перейшов до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2019 року 13 год. 30 хв.

11.03.2019 року позивач в судовому засідання просив позов задовольнити посилаючись на доводи викладені у адміністративному позові.

Представники відповідачів в судовому засідання проти задоволення позову заперечували посилаючись на доводи викладені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши свідків, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.10.1974 року був зарахований на службу до органів МВС України, де проходив службу в підрозділах карного розшуку.

За період з 20.09.1994 по 01.03.1995 року займав посаду заступника начальника відділу тактичної розвідки і оперативних розробок по кваліфікованим видам вимагання, бандитизму і незаконному обігу зброї – начальника відділення тактичної розвідки управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області.

З 01.03.1995 року позивач був звільнений з посади начальника відділення тактичної розвідки управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області за станом здоров’я, на цей час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.03.1995 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.

ОСОБА_3 в судових засіданнях наголошував, що протягом служби, згідно займаних посад в органах МВС України, мав допуск форми №2 до роботи з документами під грифом «таємно» та «цілком таємно», та постійно працював із зазначеними документами, також, згідно посадових обов’язків, контролював роботу підлеглих працівників з цього приводу, тому вважає, що має право на надбавку у розмірі 15% від посадового окладу за роботу з документами, які становили ступінь секретності «цілком таємно».

Згідно висновків комісії Управління «ОП» від 03.09.1992 року про допуск до роботи з негласним апаратом, позивача було допущено до самостійної роботи зі штатними негласними працівниками, негласними співробітниками, громадськими помічниками.

У довідці №1/449зі від 18.07.2018 року, виданої Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області, позивача було повідомлено, що згідно журналів реєстрації облікових карток громадян про надання допуску та доступу до державної таємниці, дані про надання ОСОБА_3 допуску до державної таємниці та встановлення надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в УМВС України в Дніпропетровській області відсутні. Також проінформовано, що у архівній особовій справі позивача міститься висновок комісії Управління «ОП» від 03.09.1992 року про допуск до роботи з негласним апаратом, позивача було допущено до самостійної роботи зі штатними негласними працівниками, негласними співробітниками, громадськими помічниками та зобов’язання про зберігання та нерозголошення державної таємниці від 03 липня 1974 року.

У довідці ГУ МВС в Дніпропетровській області від 07.06.2018 року №19/903 зазначено, що згідно записів особової картки по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення за 1993-1995 роки підполковника міліції ОСОБА_3 надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була встановлена та не виплачувалась.

При цьому, згідно інформації яка міститься у довідці ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 26.11.2018 року №1/П-6872р/103/лк-2018, станом на 01.11.2018 року усі облікові документи, а також справи, створені в результаті оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, за 1974-1996 роки знищені у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Позивач посилається на те, що з довідки №83\17567 від 15.05.2018 року Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області він дізнався про порушення його прав та інтересів, а саме: з вини працівників кадрового апарату та УФЗБО йому не були нараховані та не виплачувалися кошти, виплата яких визначена та встановлена постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 року №414, що призвело до невірного обрахування розміру пенсії з моменту її призначення - 01.03.1995 року та стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII), Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VII, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі - Порядок №45), постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 лютого 2017 року № 138, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2017 р. за № 348/30216, яким затверджено Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських».

Крім того, пунктом 1 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) визначено відповідні складові грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Також, постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова КМУ №103) визначений порядок та строки проведення перерахунку пенсії, зокрема, колишнім працівникам органів внутрішніх справ України.

Пунктом 5 Постанови КМУ № 103 передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 13 лютого 2008 року № 45.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі вимог Порядку № 260 та згідно пункту 1 постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 13 лютого 2008 р. № 45, ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області у відповідності з п. 3 Порядку було підготовлено для перерахунку пенсії довідку № 83/17567 від 15.05.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 за формою згідно із додатком 2, з урахуванням інформації про середній розмір надбавок та премій, що фактично сплачені за січень 2016 року, надісланих до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ГУМВС України в Дніпропетровській області супровідним листом від 16.05.2018 року № 20/160.

У довідці № 83/17567 від 15.05.2018 року, до складу грошового забезпечення увійшли тільки ті складові, що встановлені вказаним пунктом 1 постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Тому, відповідно до вимог Порядку № 260 та згідно пункту 1 постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова) до складових довідки від 15.05.2018 року №83/17567 увійшли:

- посадовий оклад - 3 000 грн. (графа 3 позиції 3 Інформації про середній розмір надбавок та премій, що фактично сплачені за січень 2016 року);

- оклад за званням «підполковник міліції» - 2 200 грн. (додаток 1 до Постанови);

- набавка за стаж служби - 45% - 2 340 грн. (додаток 11 до Постанови);

- премія - 470,50 грн. (графа 4 позиції 3 Інформації про середній розмір надбавок та премій, що фактично сплачені за січень 2016 року середньої премії по Україні 6,24%).

Загальна сума розміру грошового забезпечення складає - 8010 грн. 50 коп.

Слід зазначити, що в Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 17.02.2017 року № 138 відсутня посада заступника начальника відділу тактичної розвідки і оперативних розробок по кваліфікованим видам вимагання, бандитизму і незаконному обігу зброї - начальника відділення тактичної розвідки управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області, яку ОСОБА_3 обіймав до звільнення.

Відповідно до п.2 наказу МВС України від 17.02.2017 року № 138 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських», посади, які не включені до Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого пунктом 1 цього наказу, прирівнюються до посад поліцейських за відповідною посадою у структурі Міністерства внутрішніх справ України з урахуванням розміру посадового окладу, з якого їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01 січня 2008 року, та функціональних (посадових) обов’язків.

Пунктом 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Згідно з п.6 Порядку № 45, відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення) передбачені види, розміри і порядок надання компенсації працівникам, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) у розмірі 15 відсотків, які працюють із відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно».

Відповідно до п.7 листа МВС від 20.04.2017 року №5551/05/22-2017 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій» надбавки за службу в умовах режимних обмежень включаються в довідку про грошове забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом ОСОБА_6 України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі на момент звільнення.

Слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 05.11.2013 року по справі № 21-261а13, з приводу подібних правовідносин зазначив, що виплати, на які військовослужбовці мали право відповідно до Положення, але не отримували їх, не можуть бути підставою для перерахунку пенсій військовослужбовцям відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки такі виплати не мали загального характеру, а встановлювалися в розмірах, визначених наказами керівництва в індивідуальному порядку. Тому надбавка за таємність враховується при обчисленні та перерахунку пенсії лише тим особам, яким вона під час проходження служби була призначена та фактично виплачувалась.

Як зазначалось вище, відповідно до довідки ГУМВС від 07.06.2018 року №19/903, згідно записів особової картки по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення за 1993-1995 роки ОСОБА_3, надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була встановлена і не була виплачена.

Надбавка за роботу з таємними документами не має загального характеру, виплачується в розмірах, визначених наказами керівництва в індивідуальному порядку лише тим особам, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, та мають відповідний допуск до зазначених відомостей, а тому враховується при обчисленні та перерахунку пенсії лише тим особам, яким вона була встановлена та фактично виплачувалась під час проходження служби.

В судовому засіданні було досліджено особову справу ОСОБА_3, з матеріалів справи якої встановлено відсутність наказу на призначення позивачу такої надбавки, фактів її нарахування та виплати.

Окрім того, в судових засіданнях судом були досліджені відокремлені матеріали, що мають гриф «Для службового користування».

Беручи до уваги те, що справи, створені в результаті оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, за 1974-1996 роки на цей час знищені у зв’язку із закінченням терміну зберігання, у тому числі справа позивача, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження його права та отримання надбавки у розмірі 15% від посадового окладу за роботу з документами, які становили ступінь секретності «цілком таємно», суд також не вбачає підстав для перерахунку та виплати ОСОБА_3 надбавки у розмірі 15% від посадового окладу, яка передбачена Постановою КМУ від 15.06.1994 року №414 та виплати йому різниці між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки з 01.03.1995 року.

Позивач для підтвердження свого права на отримання 15% надбавки за умови режимних обмежень, допуск ф.2 та врахування її при розрахунку пенсії, надав до суду копію наказу №537 від 07.10.1998 року про допуск до роботи за другою формою і встановлення надбавки підполковнику міліції ОСОБА_7 та копію протоколу за пенсійною справою ОСОБА_8, якому для виплати пенсії врахована надбавка у розмірі 15% за умови режимних обмежень, допуск ф.2.

Наведені вище докази суд не приймає до уваги при розгляді спірних правовідносин, оскільки вони свідчать про призначення 15% надбавки за умови режимних обмежень іншим особам, а не позивачу, тому не можуть підтверджувати право на таку надбавку саме ОСОБА_3.

В судовому засіданні за клопотанням позивача було заслухано свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що з позивачем працювали в одному управлінні. ОСОБА_3 мав допуск до роботи з документами під грифом «таємно» та «цілком таємно» за формою 2. За таку роботу працівникам нараховувались доплати. Свідок зазначив, що позивач за період роботи мав право на відповідні доплати.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що з позивачем працювали в одному управлінні. З 1994 року було прийнято положення про надбавку за роботу з документами під грифом «таємно» та «цілком таємно». Свідок зазначив, що позивач за період роботи мав право на відповідні доплати.

Також свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повідомили, що звільнились зі служби через декілька років після ОСОБА_3

Суд зазначає, що жоден свідок не підтвердив наявність наказу про призначення позивачу надбавки в розмірі 15%, факту її нарахування та виплати.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 займав відповідні посади в органах МВС, сумлінно виконував свої посадові обов’язки, за що отримував відповідні заохочення, проходив атестацію, отримував відповідні звання.

Оскільки ОСОБА_3 відповідно до довідки №19/903 від 07.06.2018р. під час проходження служби така надбавка не встановлювалася і не виплачувалася, суд зазначає, що позовні вимоги є передчасними.

Під час судового розгляду справи, не доведено, що набавка у розмірі 15% позивачу встановлювалася і виплачувалася, в зв’язку із чим на даний час підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Отже, право на перерахунок пенсії у військовослужбовців виникає у випадку, коли відбуваються зміни розміру грошового забезпечення, встановленого законодавством.

Про що зазначав Верховний Суд у постанові від 12.03.2018 року справа №802/2196/17-а.

З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_3 здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є передчасними, скільки відповідач 1 при видачі довідок та відповідач 2 при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Крім того суд звертає увагу, що в прохальній частині поданого позову ОСОБА_3 просить суд в т.ч.: - зобов’язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області забезпечити гарантії соціального захисту та провести перерахунок та виплатити йому надбавку у розмірі 15 відсотків від посадового окладу, передбачену постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки з 01.03.1995 року по 01.01.2007 року; - зобов’язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням передбаченої постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 р. № 414 надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15%, а також:

а) довідку станом на 01.01.2007 року,

б) довідку про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з урахуванням надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15% за нормами ПКМУ від 07.11.2007 року №1294 за нормами чинними на 31.01.2008 року,

в) довідку про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з урахуванням надбавки за роботу з документами, які становили ступінь секретності «таємно» та «цілком таємно», в розмірі - 15% за нормами ПКМУ від 23.01.2012 року №355 станом на 01.04.2012 р.,

г) довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ПКМУ від 21.02.2018 року №103, ПКМУ від 11.11.2015 р. №988 станом на січень 2016 р., за прирівняною посадою поліцейського, згідно з наказом МВС №138 від 17.02.2017 р., для подальшого здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2007 р. та виплати недоотриманих коштів відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 15.06.1994 р. №414;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до наданих довідок Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням надбавки, передбаченої постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 15 червня 1994 з № 414 у розмірі 15 відсотків від посадового окладу; виплатити різницю між фактично отриманою пенсією з урахуванням надбавки у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з 01.2007 року. Провести перерахунок, починаючи з 01.01.2008 року та виплачувати надбавку тазом з пенсією в подальшому.

Фактично своїми позовними вимогами позивач просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідачів.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ц.е рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб’єктами владних повноважень бездіяльність яких оскаржуєються, належним чином та в повному обсязі доведено правомірність своїх дій, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (49005, м. Дніпро, вул. Чернишевського, №43/2, РНОКПП НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Красна, 20-А, код ЄДРПОУ 08592141), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (490094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.03.2019 року.

Суддя ОСОБА_1