
Справа № 168/712/18
Провадження № 2/168/10/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2019 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Назарука О.В.,
секретар судових засідань – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Кредитна спілка «СуперКредит» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором в розмірі 9386,25 грн., мотивуючи тим, що 30 грудня 2014 року між кредитною спілкою «СуперКредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СК-45/0084/14/67/06, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачці кредит в сумі 6125,00 грн.
Позивач виконав умови договору та надав ОСОБА_2 кредит в сумі 6125,00 грн., а остання його отримала.
Відповідно до п. 3.2 договору, нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом з розрахунку 60% річних.
Відповідно до п.п. 9 п.2.4 договору, відповідачка зобов'язалася проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту не пізніше 24-го числа кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж вказані в додатковому договорі.
Відповідно до п. 3.4 договору у випадку прострочення позичальником термінів платежів, зазначених п.3 останнього укладеного сторонами додаткового договору, позивач має право стягувати з відповідачки пеню за кожен день прострочення в розмірі 1% від заборгованості по сплаті суми кредиту.
Вищенаведене підтверджується розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по договору станом на 20 вересня 2018 року, з якого також вбачається, що на вказану дату заборгованість за кредитним договором становить 9386,25 грн, що складається з: нарахованих процентів – 9386,25 грн. за період з 29 травня 2015 року по 20 вересня 2018 року.
Оскільки відповідачка належним чином не виконує умови договору позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідачки заборгованість по сплаті процентів за період з 29 травня 2015 року по 20 вересня 2018 року в розмірі 9386,25 грн., а також судовий збір в розмірі 1762 грн. та 19 грн. витрачених коштів на листування.
Ухвалою судді Старовижівського районного суду Волинської області від 04 лютого 2019 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак направив на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримує повному обсязі.
Відповідач була належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову КС «СуперКредит», виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 грудня 2014 року між кредитною спілкою «СуперКредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СК-45/0084/14/67/06.
Відповідно до п.3.1 кредитного договору, кредит мав надаватися відповідачці у національній валюті, після підписання договору готівкою в касі позивача або шляхом безготівкового перерахування коштів за дорученням відповідача.
Позивач виконав умови договору та надав відповідачці кредит у сумі 6125,00 грн., а остання його отримала, що підтверджується видатковим касовим ордером від 30 грудня 2014 року.
Згідно з укладеним кредитним договором договір укладений на строк до 30 грудня 2017 року.
Судом також встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при громадській організації «Право та Обов’язок» від 10 липня 2015 року, справа №177/15, позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки “СуперКредит”: суму неповернутої вчасно частини кредиту в розмірі 6 124,00 грн.; суму несплачених вчасно процентів за період з 31 грудня 2014 року по 28 травня 2015 року в розмірі 1300,19 грн.; суму нарахованої пені за період з 25 січня 2015 року по 28 травня 2015 року в розмірі 300,11 грн.; суму сплаченого третейського збору в розмірі 700 грн. та суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 617,94 грн., що разом складає суму в розмірі 9 042 (дев’ять тисяч сорок дві) грн. 24 коп.
З наданого розрахунку встановлено, що позивач просить стягнути проценти за користування кредитом за період з 29 травня 2015 року по 20 вересня 2018 року, при цьому в розрахунку робиться посилання на вищезазначене рішення третейського суду.
Відповідно до статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно положень абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ №5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ №5).
На переконання суду після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Після ухвалення Третейським судом рішення від 10 липня 2015 року про стягнення суми боргу, права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов'язання.
Наведене узгоджується з правовою позицією ОСОБА_3 Верховного Суду, яка викладена в постанові від 28 березня 2018 року №1410цс18 при розгляді справи №444/9519/12, яка згідно з вимогою статті 417 ЦПК України є обов’язковою.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц ОСОБА_3 Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному об’ємі у зв’язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість по процентам за кредитним договором, яка нарахована після вирішення третейським судом спору між сторонами та стягнення усієї суми заборгованості в повному обсязі станом на 28 травня 2015 року. При цьому суд враховує, що позивачем не ставиться на вирішення суду питання про захист прав та інтересів позивача шляхом застосування в даних правовідносинах статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, законних підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
На підставі статей 526, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 287, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Кредитної спілки «СуперКредит» (місцезнаходження: м. Київ пр. П. Григориченка, 39б, оф.123, код ЄДРПОУ 37917325) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: с.Дубечне вул.Садова, 10/2, Старовижівський район Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Старовижівський районний суд Волинської області.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 80600710, Старовижівський районний суд Волинської області було прийнято 19.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 168/712/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: