Рішення № 80600383, 21.03.2019, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/93/19

Провадження № 2/272/199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Брагіна В.І.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.М.

розглянувши у м. Андрушівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 272/93/19, провадження № 2/272/199/19 за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області (місце знаходження: вул. Миру, 28, смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області) про визнання права власності на спадкове майно, суд,-

встановив :

Позивачка звернулась до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що 29 вересня 2010 року помер її батько – ОСОБА_2, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 0,15 га. - для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Гагаріна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області та земельну ділянку площею 0,11 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Гагаріна в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області. Вона є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою та отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом в частині іншого майна, в тому числі на будинок № 17 по вул. Гагагірна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області. Інших спадкоємців не має. Але позивачка не може оформити право на спадкове майно, оскільки на вищевказані земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця). Просила визнати за нею право власності на земельні ділянки, як на спадщину за законом після смерті батька.

В підготовче судове засіданні позивачка не з’явилася, направила заяву про розгляд справи в її відсутність, заначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в підготолвче судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Враховуючи повне визнання позову відповідачем суд вважає можливим ухвалити судове рішення в підготовчому судовому засіцданні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив: 29 вересня 2010 року помер батько позивачки – ОСОБА_2, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3,4,15,16). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 0,15 га. - для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Гагаріна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області та земельну ділянку площею 0,11 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Гагаріна в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області, які були передані спадкодавцю у приватну власність рішенням Червоненської селищної ради № 12 від 25.02.1997 року (а.с. 5). Відповідно до кадастрового плану фактична площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства становить 0,1092 га. Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою та отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом в частині іншого майна, в тому числі на будинок № 17 по вул. Гагагірна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області (а.с. 7,8,15,16,31-32). Інших спадкоємців не має (а.с. 4, 31-32). Але позивачка не може оформити право на спадкове майно, оскільки на вищевказані земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця) (а.с. 17).

Зазначені обставини визнані відповідачем, підтверджені належними письмовими доказами та вважаються судом доведеними.

Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.328, 380, 1225, 1269 ЦК України, ст.3 ч.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV, ст. ст.81, 120, 125 ЗК України.

При вирішенні спору суд виходить з положень ст. 1225 ЦК України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Відповідно до ст.1269 ЦК України, згідно якої, спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, вважається таким, що прийняв спадщину. Згідно ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», згідно з яким, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно. При цьому суд вважає, що спадкодавець був власником нерухомого майна, яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Ст.125 ЗК України, де вказано, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання особою державного акту на право власності на земельну ділянку та її держаної реєстрації. Згідно ст.120 ЗК України, набувач права власності на жилий будинок одночасно набуває право власності на земельні ділянки для його обслуговування без зміни цільового призначення,відсутність у спадкодавиці державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки, відсутність державної реєстрації, в даному випадку правового значення не має.

Виходячи з викладеного суд задовольняє позов, визнає за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0,15 га. - для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Гагаріна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області та земельну ділянку площею 0,1092 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Гагаріна в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області, як на спадщину за законом після смерті батька – ОСОБА_2, померлого 29 вересня 2010 року, оскільки в позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину.

Керуючись ст.ст.328,380,1216,1220,1222,1269 ЦК України, ст.3 ч.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року N 1952-IV, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. ст. 4, 76 - 89,200, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючо: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку площею 0,15 га. - для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Гагаріна, 17 в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області та земельну ділянку площею 0,1092 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Гагаріна в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області, як на спадщину за законом після смерті батька – ОСОБА_2, померлого 29 вересня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.

Суддя:ОСОБА_3