Рішення № 80600214, 20.03.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/102/19

номер провадження 2/279/648/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Теплозабезпечення" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплопостачання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплозабезпечення в сумі 23157,42 гривень та понесених судових витрат, зазначивши, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, в житловому будинку, який приєднано до централізованої системи опалення, теплопостачання якого здійснює позивач, на підставі фактичних договірних відносин. Відповідач відмовляється сплачувати заборгованість по оплаті за надані послуги з теплопостачання та має заборгованість в розмірі 23157,42 грн., за період з листопада 2015 року по листопад 2018 року, яку добровільно погашати не бажає.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні та його квартира з 01.09.2014 року не приєднана до централізованого опалення. Він повідомив позивача про відключення від централізованої системи опалення, однак останній не відреагував на його звернення та продовжував нарахування коштів за послуги з теплопостачання. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити, застосувати строки позовної давності та врахувати, що він має право вибору одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг позивача, оскільки проживає в будинку, приєднаного до мережі теплопостачання.

Згідно вимог ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.ст.16,19,26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Статтею 29 вказаного Закону передбачено надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою особою.

З матеріалів справи слідує, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання води сторонами не укладався, однак відповідно до ст.21 вказаного Закону зобов'язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено, як на виконаця, так і споживача.

Позивачем було вчинено дії на користь відповідача у виді надання послуг, тому договір про надання послуг вважається фактично укладеним з моменту надання відповідачу таких послуг.

Відсутність укладеного між сторонами у письмовій формі договору про надання послуг не є підставою виконавцю житлово-комунальних послуг не проводити нарахування оплати за послуги.

Положеннями ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.67,68,162 ЖК України - плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За надані послуги відповідач не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 26049,41 гривень, згідно особового рахунку.

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 23157,42 гривень, за період з листопада 2015 року по листопад 2018 року.

Відповідач заявив про застосування строку позовної давності та фактично не заперечує щодо погашення заборгованості в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України).

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За приписами ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у п.11 постанови Пленуму №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі".

З матеріалів справи слідує, що позовна заява надійшла до суду 08.01.2019 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка існувала до 01.01.2016 року задоволенню не підлягають, оскільки на час звернення до суду сплив строк позовної давності і стороною у справі зроблено заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності у спірних правовідносинах.

Отже, виходячи з наявних у справі документів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 21769,45 гривень, проведена згідно особового рахунку.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань є неправомірним.

Разом з тим, питання відключення від мереж централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною Комісією, а відмова позивача від надання послуг системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільною, договір про надання послуг в установленому порядку не розірваний.

Враховуючи наведене, а також те, що відсутність між позивачем та відповідачем договору на надання послуг не може бути безумовною підставою для звільнення від оплати послуг, заперечення відповідача не є підставою для відмови у позові та не спростовують висновків суду, а тому суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.67,68,162 ЖК України, ст.714 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення борг по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі21769(двадцять одна тисяча сімсот шістдесят дев’ять) гривень 45 копійок та 1656,28 гривень понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Комунальне підприємство "Теплозабезпечення", місце знаходження: м.Коростень, вул.Шевченка, 8а, ЄДРПОУ 31871157.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВМ 426975.

Суддя: Невмержицька О.А.