Рішення № 80597868, 20.03.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

20.03.2019

Справа № 497/218/19

Провадження № 2-о/497/29/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

розглянувши, в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа – Болградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, – про встановлення факту народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2019 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною заявою в порядку окремого провадження, якою просить встановити факт народження малолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_4, що народилася 22 травня 2017 року, в м.Варшава, ОСОБА_5, стверджуючи, що встановлення цього юридичного факту потрібно для державної реєстрації дитини на території України відповідним державним органом.

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що дитина народилася в громадянки України на території ОСОБА_5, народження дитини зареєстроване відповідно до законодавства ОСОБА_5, матір’ю дитини є заявниця - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Кубей Болградського району Одеської області, громадянка України, місце проживання якої зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а відомості про батька дитини були записані при реєстрації народження дитини - зі слів матері – заявниці – як "Гетьман Вальдемар", що є неіснуючою особою, оскільки заявниця у зареєстрованому шлюбі не перебувала і не перебуває.

Заявник стверджує, що ОСОБА_1 тривалий час працює і проживає в ОСОБА_6, де 22 травня 2017 року народила в м.Варшава, Республіка Польща, дитину - дочку, якій дала ім'я ОСОБА_4. Реєстрацію народження дитини - ОСОБА_3 ОСОБА_4 було здійснено 14.06.2017 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану в м.Варшава, назва акту - 1465011/00/ОСОБА_7/2017/187818; було видано свідоцтво про народження серії АО №1220950 ГІ8С/07/1. Оскільки вона, заявниця, не перебувала у шлюбі на час народження дитини, і наразі не перебуває у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька при реєстрації народження дитини дійсно були вказані - у свідоцтві про народження - зі слів матері дитини - "Гетьман Вальдемар". Дитина була взята на медичний облік в м.Варшава, де перебувала під медичним наглядом, що підтверджується копією медичної картки, яка заведена там же, в ОСОБА_6. В подальшому, у зв'язку з необхідністю повернення в Україну, ОСОБА_1 оформила на ім'я своєї дочки ОСОБА_3 ОСОБА_4 паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 10.11.2018 року посольством України, що в ОСОБА_6 було також надано довідку про те, що ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянкою України. Але, після відвідування родичів на Україні, заявниця, повертаючись з дитиною до ОСОБА_6 28 вересня 2018 року, отримала рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який не досяг 16 річного віку, а саме, - ОСОБА_3 ОСОБА_4, - з тих підстав, що мати, яка супроводжувала дитину, не надала нотаріально завірену згоду на це батька дитини.

Жодні пояснення заявниці про те, що вона в шлюбі не перебуває, і є одинокою матір'ю, і що відомості про батька у свідоцтві про народження дитини вказані з її слів, прикордонною службою Мостицького прикордонного загону до уваги не були взяті, у зв’язку з чим заявниця змушена була виїхати до ОСОБА_6 без дитини, яку залишила в Україні - у своєї рідної сестри ОСОБА_8

Крім того, у заяві стверджується, що, намагаючись вирішити питання щодо батьківства своєї дочки, заявниця ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до районного суду м.Варшава, Республіка Польща, - про встановлення батьківства та претензій у зв’язку з цим. 03 жовтня 2018 року районний суд м.Варшава, VI Відділ у справах сім'ї і неповнолітніх ухвалив постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 При цьому суд встановив, і звернув увагу на те, що на теперішній час батьківство неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є невизначеним, а особа, яка записана батьком дитини - ОСОБА_9 - є вигаданою особою і взагалі не існує. Даний запис у свідоцтво про народження дитини був внесений на підставі положення ст.61 п.2 Закону «Про акти цивільного стану» ОСОБА_6. Проте, незважаючи на це судове рішення, заявниця ОСОБА_1 і надалі не може перевезти дитину до ОСОБА_6, де наразі сама тимчасово проживає з певних поважних причин, і це питання до теперішнього часу не вирішене, що шкодить як інтересам матері, так і інтересам малолітньої дитини, які станом на теперішній час розлучені. Малолітня ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуває наразі в її рідної тітки - ОСОБА_8, проживає разом з нею, має належний медичний нагляд, оскільки узята на облік Комунальним некомерційним підприємством Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльський міський центр Первинної медико-санітарної допомоги».

У зв’язку з тим, що вона, заявниця ОСОБА_1, стверджується у заяві, вичерпала усі можливі заходи для належного підтвердження, що саме вона є матір’ю дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, і що вона є одинокою матір'ю, - для належної реєстрації дитини за законами України, де буде вказано, що батько дитини записаний зі слів заявниці, будучи громадянкою України, змушена скористатися єдиною можливістю захистити свої права і права своєї дитини - встановити факт народження дитини у судовому порядку і здійснити реєстрацію народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану України, оскільки за усним зверненням до органу РАЦС їй було в цьому відмовлено, і саме тому вона змушена звернутися до суду, оскільки лише суд може встановити факт народження дитини і що запис про батьківство дитини при народженні дитини зазначено зі слів матері, що має значення для реєстрації народження дитини в Україні; надала суду відповідні докази.

Заявник, її представник та зацікавлена особа – Болградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області – у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства, представник заявниці надіслав суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю.

Розглянувши вимоги заяви, надані заявником документи та матеріали, звіривши копії документів з оригіналами в ході судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши й об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

У судовому засіданні дослідженням наданих доказів, встановлено наступне.

Згідно паспорту громадянина України, заявник ОСОБА_1 є громадянкою України (паспорт серії КЕ323056 виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 02.07.1996 року, (а.с.6).

Заявниця ОСОБА_1 22.05.2017 року народила дитину – дочку в м.Варшава, Республіка Польща, дитині заявниця дала ім'я ОСОБА_3 ОСОБА_4, що підтверджується копією медичної довідки, виданою Інститутом матері і дитини в м.Варшава 24.09.2018 року, яка перекладена на українську мову, та засвідчена ОСОБА_10, присяжним перекладачем української мови, яка внесена до реєстру присяжних перекладачів при Міністерстві юстиції ОСОБА_6 за номером ТР/29/15 ( а.с.8-9).

Відповідно до свідоцтва про народження дитини, реєстрацію народження дочки заявниці – малолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_4 – було здійснено 14.06.2017 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану у ст. м.Варшава, назва акту – 1465011/00/АU/2017/187818, в наслідок реєстрації було заявниця отримала свідоцтво про народження дитини – серії АD №1220950, відомості про батька були вказані в свідоцтві про народження дитини, стверджує заявниця, – як "Гетьман Вальдемар", тобто, не конкретна особа, що є біологічним батьком дитини, а вигадана, – з її слів ( а.с.10-11).

Дівчинка – малолітня ОСОБА_3 ОСОБА_4 – дитина заявниці – була узята на медичний облік в м.Варшава, де перебувала під медичним наглядом, що підтверджується медичною карткою, яка була заведена в цьому медичному Центрі, що розташований в ОСОБА_6, Варшава ( а.с.12-15);

Згідно паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що у зв'язку з необхідністю приїзду до України ОСОБА_1 оформила на ім'я своєї дочки ОСОБА_3 ОСОБА_4 – паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серії РГ1 №216402, що був виданий 01.12.2017 року органом 2РОL в ОСОБА_6, а.с.16);

Постановою від 03 жовтня 2018 року, районний суд по ст. м.Варшава, VI Відділ у справах сім'ї і неповнолітніх відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 При цьому, суд встановив і звернув увагу на те, що на даний час батьківство неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є невизначеним, а "Вальдемар Гетьман", що записаний батьком дитини, – є вигаданою особою і взагалі не існує; даний запис у свідоцтво про народження дитини був внесений на підставі положення ст.61 п.2 Закону «Про акти цивільного стану» ОСОБА_6, яка перекладена українською мовою перекладачем ОСОБА_11 та засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, і зареєстрована в реєстрі за №3604 (а.с. 21-25).

Згідно довідки від 10.11.2018 року, що видана Посольством України в ОСОБА_6, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, – є громадянкою України (а.с.17).

Рішенням старшого прапорщика прикордонної служби Мостицького прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 від 28 вересня 2018 року, заявниці було відмовлено в перетинанні державного кордону України громадянину України, який не досяг 16 річного віку, а саме, – ОСОБА_3 ОСОБА_4; підставою вказано, що мати, яка супроводжувала дитину, не надала нотаріально завірену згоду на це батька дитини.

Інформація про народження громадянина України має бути внесена до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України. Згідно ч.1ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. На підставі запису про народження дитини відділ державної реєстрації актів цивільного має видати свідоцтво про народження. В подальшому, до отримання дитиною паспорту громадянина України, свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує його особу.

Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі Правила), для реєстрації факту народження дитини, яке відбулось в медичному закладі, до органів реєстрації необхідно подати медичне свідоцтво про народження (форма № ЮЗ/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 (п.2 гл.1 розділу 3 Правил). Це свідоцтво подається, якщо дитина народилась на території України.

Проте, у дитини заявниці ОСОБА_1 – дочки ОСОБА_3 ОСОБА_4 – таке свідоцтво відсутнє, оскільки дитина народилася у ОСОБА_6, про що видано відповідний підтверджуючий документ – Медичну довідку Інституту матері і дитини м.Варшава, народження дитини зареєстровано органом реєстрації ОСОБА_6, відповідно до законодавства ОСОБА_5, тому це позбавляє її, заявницю, можливості звернутися з питанням реєстрації народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану в Україні відповідно до чинного законодавства. До того ж, згідно п.3гл.1 розділу 3 Правил, державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Місцем народження дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4 є республіка ОСОБА_6, тоді як місцем проживання батьків, в даному випадку – матері дитини – заявниці ОСОБА_1, – є Україна, Одеська область, Болградський район, с.Кубей.

Конституція України гарантує право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юридичні факти – це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини поділяються на юридично значимі та юридично байдужі, з якими право не зв'язує будь-яких юридичних наслідків.

Таким чином, не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі чи в силу будь-яких особливих властивостей, а в результаті визнання їх такими державою та закріплення у законі.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п.7ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом, що відповідає положенням ст. 14 ЦПК України. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Згідно положень ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документу закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Вимогами ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини в матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, якщо не має спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини – записується за вказівкою матері дитини, а, відповідно до ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. В разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини, а в разі, якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, – видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про громадянство України", особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження, а відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Згідно ст.52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі, чи поза ним. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю.

Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Права та обов’язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов’язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 Сімейного кодексу України). Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків). Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір’ю. Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров’я про народження нею дитини – медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку встановлювати факт народження особи в певний час. При народженні дитини в матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, якщо немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина 1 статті 135 Сімейного кодексу України).

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки дає можливість на вчинення правових дій, які тягнуть за собою юридичні наслідки. Тобто, встановлення факту народження необхідно ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини, підтвердження відсутності батьківства дитини, та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України, а також для можливості перевозити дитину за межі України.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що вищезазначена заява про встановлення факту народження дитини – підлягає задоволенню, оскільки фактично народження дитини підтверджується фактом реєстрації її народження в ОСОБА_5, вищевказаними медичними довідками, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, та дійсно, для проведення державної реєстрації народження цієї дитини в Україні є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявниця та її дитина, суд визнає наявність обґрунтованих підстав для встановлення факту народження дитини ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка народилася 22 травня 2017 року в ОСОБА_5, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надають можливість отримати заявниці свідоцтво про народження дочки, виданого державним органом України.

Керуючись ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.135 Сімейного кодексу України, ст.ст.293-294, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа – Болградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, – про встановлення факту народження дитини – задовольнити. Встановити та визнати факт того, що 22 травня 2017 року в м.Варшава, Республіка Польща, народилася ОСОБА_3 ОСОБА_4, громадянка України;

- відомості про матір: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с.Кубей (колишня назва – с.Червоноармійське) Болградського району Одеської області, не одружена, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії КЕ 323056, виданий 02.07.1996року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП289822138;

- відомості про батька - ОСОБА_9 (зазначений за вказівкою матері).

Копію даного рішення, яке підлягає негайному виконанню, невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження дитини.

Законної сили рішення суду набирає негайно, але може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки) – повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України – протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 20.03.2019 року.

Суддя А.В. Кравцова