Вирок № 80597689, 20.03.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/139/19

Провадження № 1-кп-480/216/19

Вирок

Іменем України

20 березня 2019 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі:

головуючого-судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Петриченко В.С.

прокурора Кравченко В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 внесеному до ЄРДР 29 грудня 2018 року за №12018150260000772 кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 раніше судимого: 18.07.2018 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням та в судовому засідання встановлено, що вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.07.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

28.08.2018 року ОСОБА_1 був направлений Миколаївським РВ ДУ “Центр пробації” в Миколаївській області на відпрацювання громадських робіт до Радсадівської сільської ради. Після чого ОСОБА_1 отримав роз'яснення, щодо прав та обов'язків під час відбування покарання, був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді 100 годин громадських робіт, з вимогами ч.2 ст.389 КК України, ст.ст.37,40 КВК України під особистий підпис.

29.08.2018 року ОСОБА_1 повинен був приступити до відбування громадських робіт, але в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на лікарняному та надасть відповідну довідку.

22.10.2018 року до Миколаївського РВ ДУ “Центр пробації” в Миколаївській області надійшла довідка з Радсадівської сільської ради про те, що ОСОБА_1 з 08.09.2018 року до відбуття громадських робіт не приступив, причин неприбуття не повідомляв, на телефоні дзвінки не відповідав.

22.11.2018 року ОСОБА_1 з'явився до Миколаївського РВ ДУ “Центр пробації” в Миколаївській області, де останньому було винесено попередження про подальші порушення та настання кримінальної відповідальності за порушення не виконання громадських робіт та доведено під особистий підпис.

10.12.2018 року ОСОБА_1 прибув до Радсадівської сільської ради та останньому було доведено обсяг та графік робіт, після чого, ОСОБА_1, пообіцяв, що приступив до виконання громадських робіт 11.12.2018 року о 09год.00хв. У подальшому ОСОБА_1 не прибув до Радсадівської сільської ради та про причину неявки жодним способом не повідомив.

Засуджений ОСОБА_1 будучи достовірно обізнаним про необхідність виконання громадських робіт, умисно, маючи намір не виконувати вироку суду з 08.09.2018 року по теперішній час без поважних причин до виконання громадських робіт на території Радсадівської сільської ради не приступив та жодної години не відпрацював.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов'язки, порушив порядок та умови відбування покарання, ухилився від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання, оскільки станом на 19.12.2018 року не відпрацював в повній мірі призначені йому судом години суспільно корисних робіт, тим самим не відпрацював 100 годин громадських робіт.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього виду покарання.

11 березня 2019 року в даному кримінальному провадженні між прокурором Кравченко В.С. та підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.1 ст.468 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.2 ст.389 КК України, щодо узгодженого покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладення на нього обов'язків згідно п.п.1,2, ч.1 ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які зрозумілі обвинуваченому які передбачені ст.ст.473, 476 КПК України.

Суд заслухав в судовому засіданні думку прокурора, який вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити підозрюваному узгоджене в угоді покарання.

Підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.389 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним; з наданих суду матеріалів кримінального провадження, вбачається, що скарги підозрюваний ОСОБА_1 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій підозрюваного за ч.2 ст.389 КК України є правильною. Злочин, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є середнім тяжкості злочином і відповідно до вимог ч.2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладена сторонами угода є добровільною. Взяті підозрюваним на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

За вчинене кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 314-316, 368,370, 468, 469,472, 475 КПК України, суд -

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 березня 2019 року, укладену між прокурором Кравченко Вікторією Сергіївною та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.389 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді 1 року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладення на нього обов'язків згідно п.п.1,2, ч.1 ст.76 КК України.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.В.Терентьєв

20.03.2019