Ухвала суду № 80596816, 15.03.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6462/17

пр.№ 2-а/464/12/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ЛМР ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_7 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_6 27.09.2017 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 844 від 29.12.2016 року «Про демонтаж самочинно встановленого фундаменту біля будинку №15а на вул.О.Козловського».

Ухвалою суду від 27.09.2017 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.01.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 25.01.2018 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

05.03.2019 позивач ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. В обгрунтування заяви покликається на те, що предметом розгляду справи є оскарження розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 844 від 29.12.2016 «Про демонтаж самочинно встановленого фундаменту біля будинку № 15а на вул.О.Козловського». Покликається на те, що з оскаржуваним розпорядженням була ознайомлена лише 20.01.2017. У відповідності до п.2 даного розпорядження зобов"язано власника будинку № 15а на вул.О.Козловського демонтувати самочинно встановлений фундамент розміром 8,4 м., влаштування якого виконано без документів на землекористування (термін до 20.01.2017). Директор ЛКП «Хуторівка» у випадку невиконання п.2 розпорядження зобов»язаний був подати документи в юридичний відділ для підготовки позову з вимогою про примусове виконання. З метою досудового врегулювання даної ситуації, позивач звернулась із заявою до директора ЛКП «Хуторівка» від 23.01.2017, з проханням відтермінувати зобов»язання по демонтажу на строк два місяці. Оскільки, жодної відповіді від директора ЛКП «Хуторівка» на своє звернення не отримала, вважає, що фактично перебувала у стані правової невизначеності та саме ці обставини перебувають у причинному зв»язку з пропущенням строку звернення до суду. Вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просить поновити їй строк звернення до суду.

22.11.2018 від представника третьої особи ОСОБА_7- ОСОБА_8 надійшло клопотання про залишення справи без розгляду, у зв»язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали у повному обсязі. Просять такий задоволити. Вказали, що позивач ОСОБА_6 неодноразово зверталась до ЛКП «Хуторівка»із заявами, однак такі залишались без реагування. Вважає, що саме ці обставини перебувають у причинному зв»язку з пропущенням строку звернення до суду, оскільки навіть у разі отримання негативної відповіді на заяву від 23.01.2017 від директора ЛКП «Хуторівка» у строк визначений Законом України «Про звернення громадян" позивач мала б чітке розуміння того, що їй необхідно звертатись до суду, а відтак позивач перебувала у стані правової невизначеності.

Представник позивача ОСОБА_9 в судове засідання вкотре не з»явилась, з невідомих для суду причин, хоча про розгляд справи належним чином була повідомлена. За даними суду, остання перебуває у декретній відпустці.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду, у зв»язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Представник третьої особи ЛМР – ОСОБА_5 підтримав думку представника відповідача та просить позов залишити без розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 844 від 29.12.2016 року «Про демонтаж самочинно встановленого фундаменту біля будинку №15а на вул.О.Козловського», оскільки вважає, що таким порушені її права, а саме розпорядження постановлене всупереч вимогам ст.19 Конституції України.

Водночас, за змістом згаданої позовної заяви, позивач вказує, що про існування оскаржуваного розпорядження Сихівської РА ЛМР вона дізналась у липні 2017 року, коли отримала копію ухвали Сихівського районного суду м.Львова у справі № 464/4226/17 за позовом Сихівської РА ЛМР до неї, ОСОБА_6, про демонтаж самочинно влаштованого фундаменту, відтак вважає, що строк на оскарження даного розпорядження нею був пропущений.

Однак, як встановлено матеріалами справи, ЛКП «Хуторівка» скеровувала на адресу ОСОБА_6 оскаржуване розпорядження, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення № 7907004937601, який позивачем отримано особисто 20.01.2017р. у відділені поштового зв’язку, що підтверджується відповідним корінцем поштового відправлення. Окрім цього, позивачем ОСОБА_6 було подана заява до ЛКП «Хуторівка» від 23.01.2017 в якій остання чітко зазначає про те, що вона отримала оскаржуване розпорядження, ознайомилась з ним та просить відтермінувати його виконання.

Відповідно до пп.12 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог, встановлених ч.1,2 ст.122 КАС України, граничний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив 21.07.2017. Однак до суду позивач звернулась лише 27.09.2017, тобто поза межами встановленого законодавством строку, що свідчить про пропущення нею цього строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», а також в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2010р. №1343/11/13-10.

Судом не враховуються обґрунтування позивача, проте що, вона скористалась досудовим врегулюванням спору, та звернулась до директора ЛКП «Хуторівка» із заявою у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», оскільки порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших обставин, які могли б бути визнані поважними позивачем не зазначено.

З врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що у позивача були реальні можливості звернутися вчасно з адміністративним позовом у строки встановлені ч. 2 ст. 122 КАС України, що позивачем зроблено не було. Належні та допустимі докази, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача звернутися за захистом порушених прав у справі відсутні.

Таким чином, клопотання про залишення позову без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 161, 241, 243, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

у клопотанні ОСОБА_6 про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Львівська міська рада, ОСОБА_7 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 15 днів з часу складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.03.2019.

Суддя Чорна С.З.