Рішення № 80596768, 05.02.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/50/17 Провадження № 2-а/450/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Лаба С. П.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи Львівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

позивачі звернулися з позовом до Пустомитівського районного суду Львівської області до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Львівський обласний військовий комісаріат, в якому просять суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві батьку та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000 (Шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному; скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві батьку та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000 (Шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному, оформлене у вигляді пункту 3 протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 83 від 30.09.2016 року; зобов’язати Міністерство оборони України виплатити батьку померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_1 та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000 (Шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5, ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 16.06.2015 року син позивачів – ОСОБА_6 – згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» за № 15 від 14.01.2015 року та наказом військового комісара Пустомитівсько-Городоцького ОРВК Львівської області за № 120 від 16.06.2015 року був призваний на військову службу на час мобілізації в особливий період. 28.12.2015 року син позивачів, під час перебування у відпустці по місцю свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, був у важкому стані госпіталізований до ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер», де, в той же день, помер внаслідок печінково-ниркової недостатності. Позивачами, як батьками померлого військовослужбовця, було зібрано та подано до ЛОВК документи, які в свою чергу, були передані посадовими особами ЛОВК до МОУ, для призначення і виплати позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога). Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 73 від 19.08.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги: Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: 3. Батьку та матері померлого 28.12.2015 внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) на підставі свідоцтва про смерть І-СГ № 415544 від 29.12.2015 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті, в сумі 689000 (Шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному. Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 83 від 30.09.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975:3. у зв’язку з надходженням додаткових документів (протоколу патологоанатомічного дослідження від 29.12.2015 року № 267, виданого Львівським обласним патологоанатомічним бюро Львівської облдержадміністрації) щодо призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого 28.12.2015 внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК), встановлено, що смерть військовослужбовця є наслідком алкогольної кардіоміопатії та алкогольного панкреатиту. У зв’язку з цим скасувати пункт 3 протоколу № 73 від 19.03.2016 засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ОСОБА_6 Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння. Позивачі вважають такі дії та відмову відповідача протиправними, а тому звертаються до суду із захистом свого порушеного права.

16.01.2019 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали та дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву та додаткових поясненнях, в яких зазначає, що в акті службового розслідування, проведеного у військовій частині польова пошта В4673, солдат ОСОБА_6 з 27.12.2015 перебував у відпустці. 28.12.2015 року солдат ОСОБА_6, перебуваючи у відпустці за місцем проживання, був доставлений у лікувальний заклад повторно бригадою ШМД Пустомитівської дистанції №2. Як зазначено в протоколі патологоанатомічного дослідження гр. ОСОБА_6, госпіталізація хворого зумовлена погіршенням загального стану, спричинена вживанням алкоголю протягом 3-х днів, останнє вживання алкоголю 28.12.15 року в кількосгі 0,5 вина. Причиною смерті гр. ОСОБА_6 є ниркова недостатність, цироз печінки. Алкогольна хвороба. Громадянин ОСОБА_6 протягом 12 років вживав спиртні напої, неодноразово проходив лікування в ОКЗ ОСОБА_7, хворому було рекомендовано повну відмову від алкоголю. Не дотримуючись рекомендацій лікаря, гр. ОСОБА_6 свідомо вживав спиртні напої протягом трьох днів, чим навмисно спричинив шкоду своєму здоров’ю і як наслідок - помер. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо реєстрації кримінального провадження за фактом вчинення навмисних дій щодо примушення гр. ОСОБА_6 до вживання алкогольних напоїв, що спричинило смерть останнього, слід прийти до висновку, що ОСОБА_6, заздалегідь нехтуючи порадами та рекомендаціями лікарів, свідомо спричинив шкоду своєму здоров’ю - вжив алкогольні напої, внаслідок чого спричинив собі смерть. Вважає, що дана обставина свідчить про наявність законних підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги батькам померлого солдата ОСОБА_6 в силу вимог ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позицію відповідача та подані письмові пояснення, в яких позов заперечила у повному обсязі, оскільки ОСОБА_6, який помер від ниркової недостатності, цирозу печінки, алкогольної хвороби, протягом 12 років вживав спиртні напої, неодноразово проходив лікування в ОКЗ ОСОБА_7, хворому було рекомендовано повну відмову від алкоголю, однак не дотримуючись рекомендацій лікаря ОСОБА_6 вживав спиртні напої протягом трьох днів, чим завдав шкоду своєму здоров’ю, а тому на підставі п. 4 ст. 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дії відповідача у справі, які оскаржують позивачі, є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, спеціаліста та свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

ОСОБА_6 відповідно до наказу військового комісара Пустомитівського – Городоцького ОРВК Львівської області за № 120 від 16.06.2015 року призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини В4264, що підтверджується довідкою Пустомитівського-Городоцького ОРВК від 24.06.2015 року за вих. № 1129.

З 24.08.2015 року солдат ОСОБА_6 безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в Луганській області, Станично-Луганський район, с. Розквіт, що підтверджується довідкою в/ч польова пошта В4673 від 07.10.2015 року за вих. № 2734.

28.12.2015 року ОСОБА_6 помер у м. Львів, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 серії І-СГ № 415544 від 29.12.2015 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що смерть солдата ОСОБА_6 сталась 28.12.2015 року під час перебування у відпустці, внаслідок різкого погіршення стану здоров’я. Відповідно до наказу командира військової частини від 26.12.2015 року за № 270 солдат ОСОБА_6 з 27.12.2015 року по 02.01.2016 року перебував у відпустці по місцю проживання, в яку вибув з військової частини 27.12.2015 року близько 08:30.

28.12.2015 року під час перебування у відпустці у ОСОБА_6 різко погіршився стан здоров’я і його у вкрай важкому стані було госпіталізовано до ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер». В той же день ОСОБА_6 помер.

29.12.2015 року проведено розтин тіла ОСОБА_6 та видано лікарське свідоцтво про смерть № 267 від 29.12.2015 року. Слідів насильницької смерті не виявлено.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 267 від 29.12.2015 року безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 стала печінково-ниркова недостатність, цироз печінки.

Наказом командира в/ч польова пошта В4673 (по стройовій частині) від 11.02.2016 року за № 28 солдата ОСОБА_6 кухаря взводу забезпечення протитанкового дивізіону бригадної артилерійської групи, який помер 28.12.2015 року від печінково-ниркової недостатності, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.12.2015 року.

Як вказано в наказі, смерть настала під час проходження військової служби.

Відповідно до витягу із протоколу № 3325 від 01.08.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що захворювання і причина смерті солдата ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, «Цироз печінки. Печінково-ниркова недостатність», що стало причиною його смерті 28.12.2015 року і підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 267, виданим 29.12.2015 року патологоанатомічною лабораторією при КЗ «ЛОКПЛ» (свідоцтво про смерть серія І-СГ № 415544 видано 29.12.2015 року Відділом ДРАЦ Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області), - «Захворювання і причина смерті, так, пов’язані з проходженням військової служби».

Батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1, позивачі у справі, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії ІІІ-СГ № 257834, виданим сільською радою с. Солонка Пустомитівського району Львівської області 17.01.1981 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до МО України через ЛОВК із заявою про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги, долучивши необхідні документи.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 73 від 19.08.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги: відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: 3. Батьку та матері померлого 28.12.2015 внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) на підставі свідоцтва про смерть І-СГ № 415544 від 29.12.2015 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті, в сумі 689000 (Шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 83 від 30.09.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: 3. У зв’язку з надходженням додаткових документів (протоколу патологоанатомічного дослідження від 29.12.2015 року № 267, виданого Львівським обласним патологоанатомічним бюро Львівської облдержадміністрації) щодо призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого 28.12.2015 внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК), встановлено, що смерть військовослужбовця є наслідком алкогольної кардіоміопатії та алкогольного панкреатиту. У зв’язку з цим скасувати пункт 3 протоколу № 73 від 19.03.2016 засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ОСОБА_6

Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

З витягу з протоколу засідання комісії МОУ № 83 від 30.09.2016 року видно, що при прийнятті рішення про відмову взято до уваги відповідь протокол патологоанатомічного дослідження від 29.12.2015 року № 267, виданий Львівським обласним патологоанатомічним бюро Львівської облдержадміністрації, а єдиною підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги було вчинення ОСОБА_6 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, що мали наслідком його смерть.

Відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження від 29.12.2015 року № 267, цироз печінки ОСОБА_6 розвинувся на фоні алкогольної хвороби, наростаючі явища стали безпосередньою причиною смерті хворого.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, комісія дійшла висновку про те, що смерть ОСОБА_6 є наслідком алкогольної хвороби та про те, що на момент смерті він перебував в стані алкогольного сп’яніння, що відповідно до статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не дає права батькам померлого на одержання одноразової грошової допомоги.

В подальшому, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що окрім, того, що смерть ОСОБА_6 є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, він також навмисне спричинив собі тілесне ушкодження, іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом), що, силу положень статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також є підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є видом військової служби.

Згідно з частиною 1, 2 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи, тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянам України.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, син позивачів ОСОБА_6 з 16.06.2015 року був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період, а з 24.08.2015 року безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції.

З 28.12.2015 року ОСОБА_6 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення наказом командира в/ч польова пошта В4673 (по стройовій частині) від 11.02.2016 року за № 28 у зв’язку із смертю, яка настала 28.12.2015 року від печінково-ниркової недостатності під час проходження військової служби.

Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року за № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1.3. Положення одним із основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання.

Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця прийнято постанову, оформлену протоколом № 3325 від 01.08.2016 року, витяг з якого наявний у матеріалах справи, про те, що захворювання і причина смерті солдата ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, «Цироз печінки. Печінково-ниркова недостатність», що стало причиною його смерті 28.12.2015 року і підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 267, виданим 29.12.2015 року Патологоанатомічною лабораторією при КЗ «ЛОКПЛ» (свідоцтво про смерть серія І-СГ № 415544 видано 29.12.2015 року Відділом ДРАЦ Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області), - «Так, пов’язані з проходженням військової служби».

У листі КЗ ЛОР «ЛОПАБ» від 19.07.2016 року за вих. № 124/1, скерованому військовому комісару ЛОВК на запити № 5387 від 27.05.2016 року та № 6640 від 04.07.2016 року зазначено, що проведеним дослідженням на наявність етанолу в крові ОСОБА_6 під час його перебування на лікуванні в ОКЗ ЛОР «ЛОДКНД» з 28.12.2015 року 15:55 по 28.12.2015 року 19:50 (час смерті) встановлено 1,3 ммоль/л, що еквівалентно 0,05%, тобто етанол практично відсутній у крові.

Такі відомості щодо на наявність етанолу в крові ОСОБА_6 28.12.2015 року відповідають даним анамнезу, долученого до протоколу патологоанатомічного дослідження від 29.12.2015 року № 267, виданого Львівським обласним патологоанатомічним бюро Львівської облдержадміністрації.

Згідно з листами від 07.06.2016 року № 361 від 13.07.2016 року № 424 ЛОДКНД ОСОБА_6 28.12.2015 року був тверезий.

Допитана в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_8, повідомила, що ОСОБА_6 був доставлений каретою швидкої медичної допомоги о 15 год. 55 хв. 28.12.2015 року до ОКЗ ЛОР «ЛОДКНД» та якого ОСОБА_8 приймала. В момент поступлення на лікування у ОСОБА_6 було відібрано біологічні зразки для проведення аналізів. За результатами проведених аналізів ОСОБА_6, на момент поступлення в лікувальний заклад був тверезий, а описаний в огляді в приймальному покої запах алкоголю з рота ОСОБА_6 був виключно її суб’єктивним враженням, яке спростовується результатами проведених аналізів. Також зазначила, що востаннє ОСОБА_6 був госпіталізований (проходив лікування) до ОКЗ ЛОР «ЛОДКНД» в 2013 році, внаслідок чого в огляді в приймальному покої, було зазначено, що він поступив на лікування повторно. Зазначила, що ОСОБА_6 повідомлялося медичними працівниками в 2013 році про те, що йому не можна вживати алкоголю, оскільки, таке вживання може завдати шкоди його здоров’ю. 28.12.2015 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_6 помер внаслідок цирозу печінки, печінково-ниркової недостатності, які стали причиною явищ, що не могли розвинутись одномоментно, внаслідок короткотривалого вживання алкоголю.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що ОСОБА_6 був повідомлений медичними працівниками про небезпеку вживання ним алкоголю, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які які докази того, що таке повідомлення мало місце.

Згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Представником відповідачу визнано в судовому засіданні ту обставину, що під час проходження військової служби солдатом ОСОБА_6 не було зафіксовано жодного факту вживання ним алкоголю.

Суд критично оцінює зазначену в огляді в приймальному покої обставину, на яку покликається представник відповідача, про те, що ОСОБА_6 вжив 28.12.2015 року приблизно 0,5 літра вина, оскільки, така обставина, була занесена до нього, зі слів ОСОБА_6, які, в даний час, перевірити неможливо, та спростовується результатами проведених аналізів біологічного матеріалу відібраного у ОСОБА_6 при поступленні у ОКЗ ЛОР «ЛОДКНД».

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що йому 28.12.2015 року передзвонив його брат – ОСОБА_6 та повідомив, що він погано почувається, після чого він одразу, приблизно о 11 год. 00 хв., приїхав додому та викликав брату карету швидкої медичної допомоги. Запаху алкоголю від ОСОБА_6 він не відчував, як і не бачив у брата інших ознак алкогольного сп’яніння. В його присутності ОСОБА_6 алкоголю не вживав. Карета швидкої медичної допомоги доставила ОСОБА_6, якого він супроводжував, до ОКЗ ЛОР «ЛОДКНД», оскільки, у військовому госпіталі були відсутні місця.

Вказане спростовує твердження відповідача про перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння у день смерті 28.12.2015 року.

Як вбачається з акту службового розслідування, проведеного за фактом смерті солдата ОСОБА_6, при проведенні 29.12.2015 року розтину тіла та видачі лікарського свідоцтва про смерть № 267 від 29.12.2015 року, слідів насильницької смерті не виявлено.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння у день смерті 28.12.2015 року та/або про навмисне заподіяння ним собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю чи самогубства.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі -Закон № 2011-XII).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII сфера дії цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 10 статті 14 Закону № 2011-XII військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній станом на 28.11.2015 року) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби .

Згідно з п. 1 ст. 161 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Відповідно до п. 1 ст. 162 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з п. 1 ст. 163 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання.

Відповідно до п. 6 ст. 163 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.

Згідно з п. 9 ст. 163 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013 року (далі – Порядок), цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст).

Згідно з п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до п. 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно з п. 5 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року - 1176 гривень, з 1 вересня - 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривень, з 1 вересня - 1167 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Закону № 2011-XII та Порядку, позивачі як батьки померлого під час проходження військової служби солдата ОСОБА_6 є особами, на яких поширюється сфера дії цього Закону № 2011-XII та Порядку, що передбачає призначення і виплату їм одноразової грошової допомоги.

Як на підставу відмови у призначенні і виплаті позивачам вказаної одноразової грошової допомоги, МОУ посилається на частину 2 статті 3 Закону № 2011-XII, відповідно до якої дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов’язаним чи резервістом тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю чи самогубства.

При цьому відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння у день смерті 28.12.2015 року та/або про навмисне заподіяння ним собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю чи самогубства, а зібрані у справі докази спростовують такі твердження відповідача.

З огляду на вказане, відмова МОУ у призначенні і виплаті позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, в порядку, визначеному Постановою кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013 року, є протиправною.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, на які покликаються позивачі у своїй позовній заяві, були предметом дослідження у адміністративній справі № 813/2318/17 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та скасування рішення в Львівському окружному адміністративному суді та Львівському апеляційному адміністративному суді, рішення у якій набрало законної сили і, в якому суд дійшов висновків, аналогічних викладеним у даному рішенні, та які, в подальшому, були виконані, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями посвідчень матері та батька військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби серії АФ № 002296 від 09.10.2017 року та серії АФ № 002297 від 09.10.2017 року, виданими, відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності оскаржуваних дій та рішення.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку оскаржуваним діям відповідача, які полягали у прийнятті рішення про відмову у призначенні і виплаті позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, оформленому у вигляді пункту 3 протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 83 від 30.09.2016 року, суд дійшов висновку, що відмова у призначенні і виплаті позивачам одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам Закону № 2011-XII, Порядку та критеріям, визначеним частиною третьої статті 2 КАС України, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними таких дій та, відповідно, скасування такого рішення.

Виходячи із роз’яснень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року за № 7, наданих суду статтею 162 КАС України повноважень та обґрунтованості позовних вимог, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача виплатити батьку померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_1 та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч) грн. 00 коп. в рівних долях кожному, оскільки таке рішення не пов’язано із здійсненням відповідачем владних повноважень під час адміністративних процедур.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином слід стягнути з відповідача на користь позивачів суму сплаченого ними судового збору.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 24 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст.ст. 3, 14, 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013 року, ст.ст. 1, 77, 132, 162, 241-246, 247, КАС України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи Львівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії – задоволити.

Дії Міністерства оборони України, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві батьку та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000,00 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч гривень 00 копійок) гривень в рівних долях кожному – визнати протиправними.

Рішення Комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві батьку та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000,00 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч гривень 00 копійок) гривень в рівних долях кожному, оформлене у вигляді пункту з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України за № 83 від 30.09.2016 року – скасувати.

Зобов’язати Міністерство оборони України виплатити батьку померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_1 та матері померлого 28.12.2015 року внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (Львівський ОВК) – ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві в розмірі 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб на дату смерті ОСОБА_6, в сумі 689000,00 (шістсот вісімдесят дев’ять тисяч гривень 00 копійок) гривень в рівних долях кожному.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_5, ОСОБА_1, сплачений ними судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 15.02.2019 року.

СуддяОСОБА_10