Рішення № 80596707, 18.03.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5314/18

пр.№ 2/464/169/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Шутяк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/5314/18 за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути з неї заборгованість у розмірі 201431,16 грн станом на 17.08.2018 за кредитним договором № LVXRRX03980013 від 09 лютого 2007 року, а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до даного договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6240,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17.08.2018 має заборгованість 201431,16 грн, яка складається з 5887,66 грн – заборгованість за кредитом; 88121,32 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 752,23 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом; 106669,95 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 02.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, так як згідно з вимогами ч.6 ст.19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст.274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 товариство ОСОБА_1 банк «Приватбанк» - ОСОБА_4 позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у ньому, не заперечила щодо розгляду справи у заочному порядку та прийняття заочного рішення.

В судове засідання відповідач вкотре не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у зазначений строк в ухвалі від 02.11.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не надала суду відзив на позовну заяву без поважних причин.

У зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

З’ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України). У відповідності до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач пред’явив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 09.02.2007 № LVXRRX03980013, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, оскільки свої вимоги перед Позичальником виконав у повному обсязі, що підтверджується наданою суду випискою за період з 09.02.2007 по 22.02.2019, однак така утворилась у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань та згідно з поданим позивачем розрахунком становить станом на 17.08.2018 - 201431,16 грн, яка складається з 5887,66 грн – заборгованість за кредитом; 88121,32 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 752,23 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом; 106669,95 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає розрахунок позивача як належний та допустимий доказ. Своїм особистим підписом відповідач підтвердила, що заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами, з якими вона ознайомилася та погодилася, становить між нею та банком кредитно-заставний договір.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, при визначенні розміру неустойки суд також враховує положення ст.551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Як вбачається із роз'яснень, даних в п.27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положення ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків та при наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, визначення граничного розміру пені залишається на розсуд суду з урахуванням дотримання критеріїв, що визначені у ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Конституційний суд України в рішенні від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п.1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів кредитних послуг.

Суд не погоджується із заявленим позивачем розміром пені, оскільки такий значно перевищує заборгованість з оплати кредиту, так як заборгованість по кредиту становить 5887,66 грн, а пеня 106669,95 грн, що є неспівмірним із розміром основного боргу.

Отже, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру неустойки у вигляді пені до розміру заборгованості за кредитом в сумі 5887,66 грн.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 порушено умови договору та не виконано взятих за таким зобо'вязань, у добровільному порядку остання ухиляється від сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за вказаним кредитним договором заборгованості, яка складається із заборгованості по тілу кредиту, відсотках, комісії та пені в частині є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3021,47 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, однак з урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1762 грн 00 коп.

На підставі ст. ст.526, 530, 549, 550, 551, 612, 625, 634, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 12, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №LVXRRX03980013 від 09 лютого 2007 року у розмірі 100648 грн 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» 1762 грн 00 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 товариство ОСОБА_1 «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2019 року.

Головуючий Б.Р. Мичка