Рішення № 80595987, 18.03.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.03.2019 ЄУН № 337/3533/18

Провадження № 2/337/152/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.12.2014 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв'язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 14.06.2018 року має заборгованість у сумі 80417 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 44351 грн. 63 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8973 грн. 17 коп., пені в сумі 22786 грн. 63 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 3805 грн. 57 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Ухвалою від 21.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою від 07.08.2018 року призначений розгляд за правилами загального позовного провадження.

28.10.2018 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість, яка станом на 01.10.2018 року складає 102758 грн. 92 коп.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року по справі закрито підготовче провадження та справа при значена до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема через оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, у визначений судом строк відзив на позов або зустрічний позов не подав.

Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що 24.12.2014 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, який є договором приєднання і складається із Анкети-заяви про приєднання, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Відповідно до умов кредитного договору банк надав, а відповідач отримала кредитний ліміт у розмірі 40000 грн. на платіжну картку із базовою процентною ставкою по кредиту у розмірі 3,6% у місяць на залишок заборгованості.

Відповідач, підписавши Анкету-заяву, прийняла на себе зобов’язання за вказаним кредитним договором здійснювати погашення кредиту обов’язковими щомісячними платежами в розмірі 5% від заборгованості, пенюза прострочення сплати кредиту та штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед банком за вищевказаним кредитним договором станом на 01.10.2018 року становить 102758 грн. 92 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 44351 грн. 63 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8973 грн. 17 коп., пені в сумі 44064 грн. 65 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 4869 грн. 47 коп.

З’ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір.

При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов’язковим для виконання. Банк надав відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повертати шляхом внесення щомісячних платежів.

Однак, як встановлено судом, відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свого зобов’язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, а також пенею підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору, відповідачем не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

На підставі вищевикладеного, позов в частині стягнення заборгованості по кредиту в загальній сумі 97389 грн. 45 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 44351 грн. 63 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8973 грн. 17 коп., пені в сумі 44064 грн. 65 коп., слід задовольнити.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів: 500 грн. (фіксованої частини) та 4869 грн. 47 коп. (процентної складової) слід врахувати наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.3, 6, 11, 15, 16, 526, 530,610, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 бригади, 3, кв. 211 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 24.12.2014 року в загальній сумі 97389 грн. 45 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 44351 грн. 63 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8973 грн. 17 коп., пені в сумі 44064 грн. 65 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 бригади, 3, кв. 211, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1669 грн. 93 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.Є. Гнатик