Ухвала суду № 80595909, 14.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2817/19 1-кс/335/1912/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Шутіної Г.Ю., прокурора Чиж О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обіймає посаду фахівця відділення цивільного захисту 29-ої Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке мотивоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом лютого-березня 2019 року,більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, фахівець відділення цивільного захисту 29-ої Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області ОСОБА_1, діючи умисно за попередньою змовою з директором ПП «Чорметремонт» ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вчинили тяжкий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 08.02.2019 року приблизно о 14 год. 30 хв. год. фахівець відділення цивільного захисту 29-ої Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з директором ПП «Чорметремонт» ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення,під час телефонної розмови зі співвласником ТОВ «ПБМК» ОСОБА_6, висунув останньому вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді 100 000 грн. за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «ПБМК» у сфері пожежної безпеки, а також про необхідність ТОВ «ПБМК» заключати фіктивні договори субпідряду з ПП «Чорметремонт», директором якої є ОСОБА_5, та сплачувати ОСОБА_1 і ОСОБА_5 10% від суми замовлення кожного такого договору, на що ОСОБА_6 був вимушений надати згоду.

19.02.2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час зустрічей в кімнаті 43 по вул. Південне Шосе, 57в м. Запоріжжі, де здійснює свою діяльність співвласник ТОВ «ПБМК» ОСОБА_6, та на вулиці поблизу вказаного офісу відповідно,ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення підтвердив свою вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_6за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «ПБМК» та зменшив суму неправомірної вигоди до 80 000 грн.

28.02.2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час зустрічі в автомобілі НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6, поблизу вул. Південне Шосе, 57 в м. Запоріжжі, де здійснює свою діяльність співвласник ТОВ «ПБМК» ОСОБА_6, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з

ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення одержав частину суми неправомірної вигоди від раніше висунутої вимоги за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «ПБМК» у сфері пожежної безпеки у розмірі 20 000 грн.

Крім того, того ж дня, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_5,в кімнаті 43 по вул. Південне Шосе, 57в м. Запоріжжі, де здійснює свою діяльність співвласник ТОВ «ПБМК» ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення висунув ОСОБА_6 вимогу про необхідність передачі їм 200 000 грн. неправомірної вигоди у якості 10% від вартості фіктивних договорів субпідряду між ТОВ «ПБМК» та ПП «Чорметремонт», а також залишку від 80 0000 грн. неправомірної вигоди за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «ПБМК» у сфері пожежної безпеки, а саме 60 000 грн.

12.03.2019 року приблизно об 11:00 год. під час зустрічі ОСОБА_1О та ОСОБА_5 перебуваючи в кімнаті 43 по вул. Південне Шосе, 57в у м. Запоріжжі, де здійснює свою діяльність співвласник ТОВ «ПБМК» ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення одержали від ОСОБА_6 260 000 грн. за не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «ПБМК» у сфері пожежної безпеки.

12.03.2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.03.2019 року, ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисники у судовому засідання посилаючись на необґрунтованість підозри проти задоволення клопотання слідчого заперечували, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Центрального апарату Державного бюро розслідувань перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000364 від 15.02.2019, за підозрою громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.03.2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000000364 від 15.02.2019 року, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.03.2019 року, ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000000364 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчим суддею в ході розгляду клопотання перевірені доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка ґрунтується на фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, а саме: заявою про вчинення злочину від 14.02.2019, реєстр №С-83 ГУ «К» СБУ від 14.02.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 18.02.2019, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 12.03.2019, відповіддю на доручення прокурора від 15.02.2019, протоколом огляду та вручення заздалегіть ідентифікованих засобів – грошових купюр від 28.02.2019, протоколом огляду та вручення заздалегіть ідентифікованих засобів – грошових купюр від 12.03.2019, протоколом невідкладного обшуку від 12.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1, протоколом невідкладного обшуку від 12.03.2019 за адресою: АДРЕСА_2, протоколом невідкладного обшуку від 12.03.2019 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 68, протоколом невідкладного обшуку від 12.03.2019 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 57 кімната 43, протоколом затримання ОСОБА_1 від 12.03.2019, протоколом затримання ОСОБА_5 від 12.03.2019, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.03.2019 за ч.3 ст.368 КК України, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 12.03.2019 за ч.3 ст.368 КК України,

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має місце реєстрації та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, вагомість доказів щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_1, з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовження кримінального правопорушення, спростовує доводи підозрюваного та його захисників про можливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому з приводу тверджень підозрюваного та його захисників щодо необґрунтованості підозри, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в’їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 12.03.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 10.05.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.05.2019 року включно, який обчислювати з 12.03.2019 року.

Встановити заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 153680,00 (сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в’їзд в України.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 10.05.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н.І.Рибалко