Рішення № 80595825, 11.03.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

11.03.2019 Справа 337/1953/18

Провадження № 2/337/76/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, АТ КБ «Приватбанк» про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) про визнання поруки припиненою.

Позовна заява мотивована тим, що 01.04.2008 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») і ОСОБА_3 уклали договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав грошові кошти в сумі 227250 грн. на поліпшення якості квартири, зі сплатою процентів у розмірі 15 % річних, з терміном погашення не пізніше 01.04.2018 року.

В той же день, 01.04.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором.

27.08.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з умовами якої залишок кредитної заборгованості в розмірі 228000 грн. 32 коп. конвертується за офіційним курсом Національного банку України в 49350 доларів США 72 центів, а також було збільшено строк позовної давності, додатково встановлено нарахування винагороди за резервування ресурсів та за проведення моніторингу.

Відповідних змін до договору поруки внесено не було, своєї згоди на вказані зміни в кредитному договорі вона не надавала. Таким чином, зобов'язання за договором поруки припинилися у зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності.

Просить суд визнати поруку за договором поруки від 01.04.2008 року такою, що припинилася.

Ухвалою суду від 01.08.2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

22.08.2018 року до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач позов не визнав повністю та зазначив, що відповідно допунктів 1.1. та 1.5. договору поруки поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед ОСОБА_4 у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені між банком та позичальником в майбутньому. Тобто поручитель надав згоду на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем. Крім того, договір поруки є трьохстороннім договором. На час укладання договору поруки та додаткової угоди до кредитного договору, поручитель ОСОБА_2 та позичальник ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, тому при укладанні кредитного договору та додаткової угоди позичальником вважається, що він діяв за згодою другого подружжя в інтересах сім’ї. Просять в задоволені позову відмовити.

03.09.2018 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги позивача за обставин, викладених в позовній заяві.

06.09.2018 року від позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив АТ КБ «ПриватБанк» в якій вона зазначає, що посилання ОСОБА_4 на норми сімейного законодавства в даному спорі є безпідставними, оскільки не регулюють відносини поруки, а тому до даного спору не можуть бути засновані. Наполягає задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 10.09.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав в повному обсязі та додатково пояснив, що він без погодження з поручителем ОСОБА_2 підписав додаткову угоду до кредитного договору від 01.04.2008 року, якою заборгованість за кредитом в національній валюті була конвертована за офіційним курсом Національного банку України в долари США, збільшено строк позовної давності тощо. Згоду на зміни в кредитному договоріпоручитель не надавала, тому вважає, що порука припинилась.

Представник відповідача – АТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов необґрунтованим та таким, що непідлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 01.04.2008 між ЗАТ КБ «Приватбанк»(правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк»)і ОСОБА_3 був укладений Договір про іпотечний кредит № ZPONІ0000006691, у відповідності з яким Банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит на строк до 01.04.2018 року включно в розмірі 227250 грн. на поліпшення якості квартири за адресою: АДРЕСА_1, зі сплатою відсотків за використання Кредитом в розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом.

Згідно з п. п. 10.2., 10.4. договору про іпотечний кредит № ZPONІ0000006691 від 01.04.2008, договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін, додаткові угоди до цього договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід'ємною частиною.

В якості забезпечення зобов'язань за договором про іпотечний кредит №ZPONІ0000006691 від 01.04.2008 року, між позивачем ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») 01.04.2008 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов’язалась відповідати перед кредитором ОСОБА_4 солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником ОСОБА_3 усіх його зобов’язань за договором про іпотечний кредит № ZPONІ0000006691 від 01.04.2008 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на час укладання договору, так і тими, що виникають на його підставі в майбутньому.

За п. 1.5. Договору поруки, поручитель дає згоду на зміну умов Договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем.

У п. 6.1.6 договору поруки вказано, що поручитель повністю розуміє всі умови цього Договору, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ними.

27.08.2008 між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит №ZPONІ0000006691 від 01.04.2008 року, згідно якої було змінено валюту кредитування, заборгованість за договором в розмірі 228000 грн. 32 коп. конвертовано в 49 350 доларів США 72 центи, змінено відсоткову ставку, складено Графік погашення кредиту із визначенням мінімального щомісячного платежу.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною другою цієї статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно з частиною першою статті 559 ЦК України, порука припиняється , зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З’ясувавши обставини справи, оцінивши надані суду докази та проаналізувавши наведені норми законодавства, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що 01.04.2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ «ПриватБанк», та ОСОБА_3, ОСОБА_2діючи вільно, на власний розсуд, уклали договір поруки.

При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного договору як правочину, який ніким не ос порений, укладений відповідно до положень чинного законодавства, недійсним не визнаний і обов'язковий для виконання.

Підписавши договір поруки від 01.04.2008 року, ОСОБА_2, яка є поручителем, погодилась з його умовами, зокрема, з п. 1 за яким поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником ОСОБА_3 усіх його зобов'язань за договором про іпотечний кредит №ZPONІ0000006691 від 01.04.2008 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому, та з п. 1. 5. за яким поручитель дає згоду на зміну умов Договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем.

Отже, урахувавши зазначену у пункті 1.5 умову договору поруки, суд дійшов висновку про те, що підписавши договір поруки ОСОБА_2 надала згоду на наступне збільшення обсягу її відповідальності за зобов'язаннями ОСОБА_3 за договором іпотечного кредиту без додаткового узгодження з нею збільшення відповідальності поручителя.

Таким чином, твердження позивача ОСОБА_2 про те, що наявні підстави, передбачені ч. 1 ст.559 ЦК України, для визнання поруки припиненою у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого зобов'язання без його згоди - є безпідставним.

Такожсудвраховує, що визнання відповідачем ОСОБА_3 позову не є безумовною підставою для його задоволення, та вважає, що твердження відповідача ОСОБА_3 про укладання ним додаткової угоди до кредитного договору без згоди поручителя є підставою для припинення поруки, спростовується змістом трьохстороннього договору поруки (пункт 1.5.), зокрема, за яким поручитель надала згоду на майбутню зміну умов кредитного договору без додаткового погодження таких змін.

Отже, визнання позову відповідачем ОСОБА_3 не узгоджуються із вимогами закону та порушує права відповідача АТ КБ «ПриватБанк», який не визнає позову, тому суд не приймає вказане визнання позову, заявлене відповідачем ОСОБА_3.

На підставі викладеного в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. 16, 559 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, АТ КБ «Приватбанк» про визнання поруки припиненою.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено судом 21.03.2019 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик