Постанова № 80595578, 11.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/15108/18 3/335/122/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії БД №304533, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працевлаштований, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2018 року о 13-30 годині в м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Південноукраїнська, біля будинку 11, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, змінив напрямок руху в наслідок чого скоїв наїзд на перешкоду, а саме електроопору, чим порушив п.10.1, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП транспортний засіб та електроопору пошкоджено, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає.

В судове засідання ОСОБА_1, повідомлений про час та місце розгляду справи, не з’явився.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наступного.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до ОСОБА_2 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов’язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає певні наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам, та інше.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.12.2018 серії БД №304533, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1, 12.1, 2.3.б ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, під час керування транспортним засобом, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди 17.12.2018 року (а.с. 1);

- схемою місця ДТП до протоколу, в якій вказані місце розташування транспортного засобу на дорозі після зіткнення, умови погоди, стану дорожнього покриття, освітлення (а.с. 2);

- поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2 (а.с. 7,8);

- фотознімком (а.с.9).

Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1, згідно якими 16.12.2018 року останній потрапив на ділянку дороги, яка мала слизьке покриття (ожеледиця), не впорався з керуванням, у зв’язку з чим праву частину транспортного засобу занесло на газон та сталося зіткнення з електроопором. У зв’язку з відсутністю постраждалих ОСОБА_1 не став чекати працівників поліції, а пішов шукати водія з автомобілем. Коли повернувся автомобілю вже на вказаному місці не було.

Надані пояснення ОСОБА_1 в частині наявності ожеледиці на дорожньому покритті спростовуються наявними матеріалами справи, а саме схемою місця дорожньо-транспортної пригоди до протоколу, в якій зазначено, що стан покриття проїзної частини – сухе.

З наведених вище обставин вбачається, що саме дії ОСОБА_1, який не дотримався під час керування транспортним засобом п.10.1, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом’якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, передбаченої ст.124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 8, 27, 33, 34, 35, 124, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ст.124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.І. Рибалко