Рішення № 80594629, 21.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Мукачево Справа №303/1561/19 2-а /303/48/19

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України

про визнання дій незаконними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій заступника начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (ДФС) щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил від 5.03.2019 №0543/30500/19 та скасування вказаного акту ОСОБА_2 митниці ДФС, на підставі якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою ст. 470 Митного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про незаконність винесеної суб’єктом владних повноважень постанови, оскільки допущений нею факт порушення строків транзитного перевезення транспортного засобу був зумовлений об’єктивними та незалежними від неї обставинами, а саме ремонтними роботами автомобіля, про що у визначені законодавством строки було повідомлено митний орган.

Як на підставу для задоволення позову, позивач посилається також на обставини щодо спливу строків, передбачених ст. 467 Митного кодексу України для накладення на неї адміністративного стягнення, визначеного у частині третій названого Кодексу.

Позивач заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловила.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач, відзив на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не подав.

З урахуванням положень частини восьмої ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

У протоколі від 02 січня 2019 року №543/30500/19 (а.с. 15-20, надалі - Протокол) зафіксовано порушення позивачем митних правил за перевищення строку транзиту транспортного засобу марки «SKODA» (модель “OCTAVIA”, реєстраційний номерний знак Чехії 5L41223, VIN: TMBHE61Z982056815, надалі - Автомобіль), який 22.09.2018 був ввезений на митну територію України через митний пост «Лужанка» ОСОБА_2 митниці ДФС.

За вказане порушення митних правил на підставі оспорюваної за переметом позову постанови (а.с. 11-14, надалі - Постанова) позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою ст. 470 Митного кодексу країни, з накладенням штрафу у розмірі п’ятисот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить суму 8500,00 грн.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (стаття 486 Митного кодексу України).

Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст. 489 Митного кодексу України, зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частино першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своє їдії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною третьою ст. 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

В свою чергу, пунктом першим частини першої статті 95 Митного кодексу України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, частиною першою статті 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657, факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно зі статтею 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, зокрема, терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Фактичні дані наявного у матеріалах справи Протоколу та Постанови свідчать про те, що з Автомобілем з 25.09.2018 року фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 проводилися ремонті роботи. На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано митному органу довідку, видану ФОП ОСОБА_3 від 02.02.2019 №5492 з фіскальним чеком; акт виконаних робіт від 02.02.2019; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Після закінчення ремонту Автомобіль невідкладно було достановлено у митний пункт пропуску через державний кордон України, тобто з дотриманням терміну встановленого законодавством.

На підставі заяви від 25.09.2018 Позивач повідомила ОСОБА_2 митницю ДФС про настання непереборних обставин, що унеможливлюють вивезення Автомобіля в строки, визначенні статтею 95 Митного кодексу України.

За таких обставин справи слід констатувати, що всі дії позивача щодо повідомлення митного органу у встановлений термін про ремонтні роботи Автомобілем та своєчасне вивезення вказаного транспортного засобу (без урахування періоду ремонту) були спрямовані на запобігання порушень митних правил та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Однак, маючи документально підтверджені факти обставин непереборної сили, за яких позивач була позбавлена можливості у визначений Митним кодексом України строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Доводи відповідача про відсутність обставин непереборної сили в розумінні статті 192 Митного кодексу України судом відхиляються, оскільки контролюючим органом не доведено можливість експлуатації транспортного засобу, в зв'язку з його поломкою та можливість вивезти Автомобіль у передбачений Законом термін.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі №357/2754/17 (адміністративне провадження №К/9901/44570/18).

Згідно з частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб’єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов’язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм законодавства, враховуючи те, що позивач вжила всіх заходів щодо повідомлення митного органу про затримку вивезення транспортного засобу за межі митної території України, з наданням підтверджуючих документів відносно того, що на Автомобілі проводилися ремонтні роботи, які перешкоджали позивачу своєчасно доставити транспортний засіб у пункт пропуску через митний кордон України для його вивезення, і дії з боку позивача були спрямовані на запобігання порушень митних правил, суд вважає, що оскаржувану за предметом позову Постанову слід скасувати.

По відношенню до інших доводів та аргументів позивача суд зазначає наступне.

За змістом частини першої ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у ст. 467 Митного кодексу України не є вичерпним.

При цьому триваючими визначаються правопорушення, які почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 02 лютого 2019 року (при перетині митного кордону України в напрямку виїзду за межі України) та приймаючи 5 березня 2019 року Постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 Митного кодексу України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Отже, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 Митного кодексу України), оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, який зазначений в постанові від 31 жовтня 2018 року по справі №490/11485/16-а.

В частині визнання незаконними дій заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_4 щодо винесення постанови, то суд вважає необхідним відмовити у позові в цій частині, оскільки вказана особа діяла у межах наданих їй чинним законодавством повноважень.

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, із скасуванням судом оскаржуваної за предметом позову постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 19, 72 –77, 79, 80, 204, 246, 250, 271, 272, 286, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України від 5 березня 2019 року №0543/30500/19 в справі про порушення митних правил.

3. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 89600 м.Мукачево, вул. Я.А. Коменського, 149, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 митниця ДФС (88000, м. Ужгород, вул.Собранецька, 20, код ЄДРПОУ: 39515893, zak@customs.sfs.gov.ua).

Суддя В. В. Кость