Ухвала суду № 80592454, 18.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7665/19

Провадження №1-кс/127/4536/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О., прокурора Гюмюшлю М.Г., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який не працює, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше неодноразово судимого, на даний час у Вінницькому міському суді Вінницької області заходиться на розгляді обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Коломійчук І.І. звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором Гюмюшлю М.Г., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2, маючи не зняті і не погашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, передбачених

ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 297, ч. 3 ст. 357 КК України, 16 березня 2019 року близько 13:40 год., перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння поряд із торговим кіоском № 4, який знаходиться на території АВС «Цитрус» за адресою: м. Віннция, вул. Короленка, 7, в якому здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_4, вирішив здійснити крадіжку.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, діючи умисно і повторно, під час того, як продавець ОСОБА_5 відволіклася на інших покупців, шляхом вільного доступу дістав із ящика ковбасу «Чайну» вагою 1.752 кг та поклав її до пакету жовтого кольору, який тримав в руках. Однак, такі дії ОСОБА_2 були помічені продавцем ОСОБА_5, яка зробила ОСОБА_2 зауваження та запитала, що він робить. ОСОБА_2, усвідомивши, що його злочинні дії викрито, умисно і відкрито продовжив їх з метою утримання викраденого майна та побіг з місця події разом із пакетом, в якому знаходилась вищевказана ковбаса.

Вищевказана ковбаса «Чайна» реалізовувалася ФОП ОСОБА_4 по ціні 54,50 грн. з 1 кг, відтак, вартість викраденої ОСОБА_2 ковбаси складає 95,48 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав матеріальної шкоди ФОП ОСОБА_4 на суму 95,48 грн.

Тобто, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

16 березня 2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України своєї вини не визнав.

Натомість, причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:, а саме: заявою про вчинений злочин від ОСОБА_4; протоколом огляду місця події; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України; показами потерпілого ОСОБА_6; показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий зазачив, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, який ніде не працює, не має постійного джерела доходів, маючи не зняті і не погашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_2 знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Окрім цього, ОСОБА_2 відразу після вчинення кримінального правопорушення намагався втекти, а також він ухиляється від явки до суду у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді відносно нього у Вінницькому міському суді, оскільки в цьому провадженні ОСОБА_2 вже перебував у розшуку, був затриманий на підставі відповідної ухвали, після чого йому обрано запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, умови якого ОСОБА_2 грубо порушив; незаконного впливу підозрюваного на потерпілого чи свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2, будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, а також систематично зловживає спиртними напоями, веде антисоціальний спосіб життя.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

Крім того,слідчий просить враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала за обставин, викладених в ньому, та просила клопотання задоволити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п»ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_2 маючи не зняті і не погашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_2 знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що ОСОБА_2 має антисоціальну поведінку, низькі соціально стримуючі фактори, відсутні джерела постійного доходу, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Застосування до підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:

-особисте зобов’язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв’язки, а також те, що умови такого запобіжного заходу ОСОБА_2 вже порушував;

-особиста порука, оскільки в ОСОБА_2 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу

-домашній арешт, оскільки ОСОБА_2 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов’язків під час такого запобіжного заходу.

Не підлягає задоволенню вимога слідчого при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, що складає 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв"язку з наступним.

Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Розмір застави встановлюється слідчим суддею, судом, у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, — від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто, застава не є способом для майбутнього, в разі обвинувального вироку, обернення цих коштів на користь потерпілих, а є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, передбачених КПК України.

Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_2, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, передбачених названим Кодексом, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до15:45 години 14 травня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави, в сумі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_9 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

В іншій частині вимог відмовити.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: